Лев Устимович (Юстимович) Биковський ( , Вільховець — 11 січня 1992, Денвер) — український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист.
Біографія
Ранні роки Народився 10 (23 квітня) 1895 року в селі Вільховець, нині Звенигородського району Черкаської області, Україна (за адмінподілом Російської імперії, Звенигородського повіту Київської губернії) у сім'ї лісничого у маєтку графів Потоцьких, охрещений 25 квітня у Троїцькій церкві Вільхівця. По батькові польського, по матері українського походження.
З 27 серпня 1905 до 31 травня 1912 навчався у Звенигородській комерційній школі, закінчив зі срібною медаллю та званнями особистого почесного громадянина та кандидата комерції. З 1 вересня 1912 до 5 вересня 1914 навчався на металургічному факультеті Політехнічного, з вересня 1914 до травня 1915 — Лісового інститутів у Санкт-Петербурзі. У жовтні 1912 р. безуспішно намагався отримати стипендію від дирекції маєтку, де служив батько. Брав активну участь у діяльності української студентської громади. У травні 1915 відрахований з Інституту за неуспішність, працював кресляром.Особисті справи Биковського в Петербурзі: Політехнічний (арк. 4, 8, 14, 25, 36) та Лісовий (арк. 31, 44) інститути
З грудня 1915 по січень 1916 відбував службу десятником військово-шляхового відділу МВС в тилових районах Північного фронту. 31 січня 1916 покликаний в армію, до листопада 1917 служив на російсько-османському фронті техніком-інженером. Став одним із організаторів української громади у Трапезунді (нині місто Трабзон, Туреччина), там же надрукував свої перші статті.
Визвольні змагання З січня 1918 року урядовець МЗС у Києві, книгар у видавничому товаристві «Друкар».
З осені 1919 до травня 1920 року працював другим помічником бібліотекаря в Українському державному Кам'янець-Подільському університеті (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) та одночасно наприкінці 1919-го — початку 1920 року навчався в університеті.
В 1920—1921 роках працював у Всенародній Національній) бібліотеці України. Відданий ідеї створення НБУ, присвятив цій темі понад 20 статей (1919—1972). Був першим редактором журналу «Хроніки», що його видавала НБУ. Книгознавча діяльність Биковського була схвально оцінена в працях Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського 1920-х років.
Зиму 1920/1921 провів у селі Лозуватка на Звенигородщині (нині село Шполянського району Черкаської області), видавав Літопис громадської бібліотеки Лозуватського товариства «Просвіта».
Перша еміграція З осені 1921 року на еміграції в Польщі, де в 1921—1922 роках навчався на філософському факультеті Варшавського університету і закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці.
З кінця 1922 року в Чехословаччині, вчився на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах, був учнем чеського книгознавця Л. Жівного, розвинув теорію засади бібліології. У Подєбрадах жив у пансіоні «U Krále Jiřího», кім. 42. В 1927 році отримав диплом інженера-економіста.
Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; підготував до друку (як автор і редактор) три збірники Українського книгознавства, видав шість праць з теорії та практики книгознавства. В 1930-ті роки в Україні його ім'я як представника ворожих емігрантських сил було вилучено з обігу, а книжки опинилися в спецфондах. Постать Биковського та його науковий доробок умисно замовчувались.
Перебування в Польщі (1928 — осінь 1944) стало головним періодом в науково-дослідницькій, бібліологічній праці Биковського. Понад 16 років працював у Варшавській міській публічній бібліотеці, спочатку завідувачем відділом комплектування, в 1942—1944 роках її директором, викладав на Вищих курсах бібліотекознавства. Разом з Юрієм Липою організував Український Чорноморський інститут, а згодом сприяв створенню Суходолового та Океанічного інститутів.
З січня 1945 року в Німеччині, у різних таборах для переміщених осіб; пізніше займався журналістською працею, перевидав ряд своїх книгознавчих праць, брав участь у розбудові Української вільної академії наук, в якій очолив книгознавчу комісію.
Друга еміграція Влітку 1949 року емігрував до США. В Нью-Йорку був членом управи УВАН у США, секретарем книгознавчої секції і Чорноморської комісії (пізніше — заступником голови). 1954 року переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці, був незмінним секретарем Денверської групи УВАН, відновив разом з Любомиром Винаром діяльність Українського бібліологічного інституту. З 1963 року співробітник журналу «Український Історик», один із членів-засновників Українського історичного товариства. Публікував нові дослідження книгознавчої тематики і численні спогади. В 1971 році Биковському було присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства.
Друкувався у виданнях УВАН, Інституту Дослідів Волині, УТГІ та інших, як журналіст — в українській пресі США, Канади і Європи.
Помер 11 січня 1992 року у Денвері.
1995 року в Києві з нагоди його 100-річчя відбулася науково-практична конференція, а 5 жовтня в урочищі Привороття Черкаської області встановлено пам'ятний камінь на згадку проо видатного науковця та палкого українського патріотаТернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с..
У 1997 році за фінансової підтримки дружини Л. Биковського було перевидано бібліографію «У службах українській книжці», яку мали отримати всі наукові, обласні та університетські бібліотеки. В 1999 році завдяки зусиллям Н. Солонської була видана праця «Книгодрукування на Вкраїні».
Наукова діяльність Творчий доробок Биковського містить понад 530 праць з питань книгознавства, бібліотекознавства. В Україні доробок Л. Биковського представлений частково. Найбільші за чисельність колекції його публікацій зберігаються в Державній науковій архівній бібліотеці та Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ).
Биковський — один з перших бібліотекарів Національної бібліотеки України. Він є автором першої «Бібліотековіани НБУ» та близько 20 публікацій про початок діяльності Бібліотеки. Також брав участь у розбудові наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського державного українського університету, заснованого гетьманом П. Скоропадським.
Одним з перших серед українських науковців почав дослідження діяльності зарубіжних книгознавців. У «Бюлетені Варшавської публічної бібліотеки» друкує біографічні довідки та список основних праць польських, словацьких та чеських бібліографів. Також брав активну участь у науковому русі України, співпрацював із співробітниками Українського наукового інституту, церковними діячами, політиками: Ю. Липою, І. Огієнком, В. Дорошенком, Є. Пеленським.
Бібліографія залишалася улюбленою справою Биковського до кінця життя. Він є автором низки бібліографій і біографічних матеріалів про діячів української науки та культури: мистецтвознавця К. Широцького, поета Степана Рудницького, письменника Ю. Липу, відомого вченого в галузі сільського господарства М. Ветухова.
Праці Творчу спадщину Биковського складають понад 450 наукових праць, рецензій та інше. Серед них: Українське книгознавство. 1922; Національна бібліотека Української держави (1918—1921). Берлин: В-во «Українське книгознавство», 1922. — 15 с. Український науковий інститут книгознавства. Подєбради, 1925; Книжна справа в Чехословаччині. 1926; Бібліотечна справа в Чехословаччині. Подєбради: Українське книгознавство, 1928. — 104 с.; Биковський Л. Наталена Королева (від 1888 до 1953) / Л. Биковський // Визвольний шлях. – 1958. – Лютий (Кн. 2/50). – С. 185–192 ; Березень (Кн. З/51). – С. 294–303. Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи / Л. Я. Жівний; переклав з чеського Левко Биковський. Каліш: накладом Українського видавничого товариства у Варшаві, 1930. — 46 с. Україна над океаном. Франкфурт: [б.в.], 1946. — 18 с. Апостол новітнього українства, Юрій Липа. Женева: [б.в.], 1946. — 8 с. Початки національної бібліотеки Украінської метрополії (1918—1921). Женева: [б.в.], 1947. — 19 с. Проблема сільського господарства в Україні : на правах рукопису / Л. Биковський. – 18 с. До проблематики життя й творчости Юрія Липи. 1948. Польське повстання у Варшаві 1944 р.: Спомини очевидця. Лондон, 1963; Ю. І. Липа // Укр. історик. 1964. № 4; Василь Кузів, 1887—1958: його життя й діяльність. Вінніпеґ: Українське євангельське об'єднання в північній Америці, 1966. — 103 с. Липа Ю., Биковський Л. Чорноморський простір : атлас / Ю. Липа, Л. Биковський. – Одеса; Севастополь; Маріуполь; Новоросійське; Туапсе, 1941. – 50 с.: карт. – (Вид. Українського Чорноморського ін-ту, Ч. 8). Професор Василь Дубровський (1897—1966) // Український історик. — 1966. № 1/2 (9-10) ; М. О. Міллер, 1883—1968 //Там само. 1968. № 1-4; С. 105—118. Від Привороття до Трапезунда. Мюнхен, 1969. (УІТ. Мемуаристика, № 1); Веймарські часи. Денвер, 1970; Книгарні бібліотеки академія: Спомини (1918—1922). Мюнхен; Денвер, 1971. (УІТ. Мемуаристика, № 2); У службах українській книжці. 1972; Те саме: Львів; Н.-Й., 1997; Двадцять літ науково-організаційних зусиль на заході ЗСА (Денверська група УВАН) 1954—1974. Денвер, 1974; Мої зустрічі з Сергієм Єфремовим // Укр.історик. 1976. № 1-4; Українські книгознавчі періодики і збірники І пол. ХХ ст. 1978; Наша співпраця: Риски до портрету Л. Винара // Укр. історик. 1981. № 1-4. У службах українській книжці. Биковський Л. Книгознавство, бібліографія та бібліотекознавство: програми / Левко Биковський. — Каліш: Друк. Укр. Т-ва допомоги емігрантам з України, 1933. — 31, 1 с. — (Публікації Українського видавничого товариства у Варшаві ; № 2). Биковський Л. Від Привороття до Трапезунду: спомини, (1895—1918) / Лев Биковський. — Мюнхен ; Денвер: Дніпрова хвиля, 1969. — 133 с. Биковський Л. Книгарні. Бібліотеки. Академія: спомини, (1918—1922) / Лев Биковський ; Укр. іст. т-во. — Мюнхен ; Денвер: Дніпрова хвиля, 1971. — 152, 1 с. : іл. — (Мемуаристика ; ч. 2). Биковський Л. Книгознавство, бібліографія та бібліотекознавство: програми / Левко Биковський. — Каліш: Друк. Укр. Т-ва допомоги емігрантам з України, 1933. — 31, 1 с. — (Публікації Українського видавничого товариства у Варшаві ; № 2).
Пам'ять У жовтні 1995 на батьківщині Биковського в урочищі Привороття встановлено кам'яну брилу з написом на пам'ятній дошці: «Тут стояв будинок, в якому пройшли дитячі й юнацькі роки видатного українського публіциста і книгознавця Левка Устимовича Биковського».
Примітки
Література Білокінь С. І. Биковський Лев Юстимович // Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.) / О. І. Дей. – Київ : Наук. думка, 1969. – С. 214 (Биковський Левко). Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. — Т. 1. — С. 122. Винар Л. Л. Ю. Биковський // Ethnic Forum. 1993. V.XIII, № 1. P.65-68; Винар Л. 100-річчя з дня народження доцента Левка Биковського // Укр. історик. 1995. № 1-4. С.340-341; Козакова Н. У службах українській книжці // Культура і життя. 1995. 4 жовт. С.2; Козакова Н. В. Л. У. Биковський (1895—1992). К., 1996; Кочубей Ю. М. Л. У. Биковський (1895-1992) і його внесок в українське сходознавство / Ю. М. Кочубей // Східний світ. – 2011. – № 4. – С. 25-28. – Бібліогр.: с. 28 (20 назв). Литвиненко О. В. Кам'янецький період в бібліографічній діяльності Левка Юстимовича Биковського /О. В. Литвиненко // Наук. пр. Кам'янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство. – Кам'янець-Подільський, 2010. – Вип. 2. – С. 31-36. – Бібліогр.: с. 34-36 (24 назви). Ольховик Н. Читання до 100-річчя від дня народження Л. Биковського //Бібл.вісн. 1996. № 1. С.30-31; Тронько П. У службах українській книжці… // Там само. С.31-32; Ківшар Т. Левко Биковський як історик українського книжкового руху // Там само. С.32-33;