Емільяно-романьйольська мова (емільяно-романьйольський діалект; самоназва. Emiliàn e rumagnòl, emigliàn-rumagnôl) — одна з галло-італійських мов, поширена переважно на півдні північної Італії (область Емілія-Романья). Традиційно належить до «італійських діалектів». У Емілії-Романьї цією мовою володіє, за різними даними, від 2 до 3,5 млн осіб (90 % населення області).
Мова поширена на північному заході Італії від П'яченци до Равенни, між Апеннінами, річкою По і Адріатичним морем, а також у південній Ломбардії (райони Мантуї і Павії) і півночі Тоскани (район Луніджани), а також півночі Марке (провінція Пезаро).
Діалекти
Емільянська зона — чіткі обриси має лише південна межа по природному гребеню Апеннін між емільянськими й тосканськими діалектами. Західно-емільянський діалект — райони П'яченци і Парми. Центрально-емільянський діалект — райони Реджо і Модени. Східно-емільянський діалект — райони Феррари і Болоньї, за винятком східної частини провінції.
Романьйольська зона — кордон між емільянською і романьйольською зонами досить умовний, частина його проходить по річці Сілларо так, що до романьйольського ареалу належить схід емільянської провінції Болонья. До діалектів романьйольського типу належать і говори півночі області Марке до річки Езіно, що включає провінцію Пезаро-е-Урбіно. Діалект Північної Романьї — район Равенни. Діалект Південної Романьї — район Форлі. Сан-Маринський діалект (Sammarinese).
Перехідні говірки Мантуанські говірки (Mantovano) — перехідні, що поєднують в собі риси емільянського, ломбардського і венетського типів. Говори Вогера і Павії (Vogherese-Pavese) — на півдні Ломбардії. Змішані — поєднують риси емільянського, п'ємонтського, лігурійського і ломбардського діалектів. Говори Луніджани (Lunigiano) — Північний захід Тоскани. Можливо, перехідного Емільяно-Лігурійського типу.
Посилання
Emiliano Romagnolo on Ethnologue A website on the Bolognese dialect A website on the parmigiano dialect A website on the Piacentino dialect A website on the Ferrarese dialect website on the Romagnolo dialect