Артилері́йський дивізіо́н ( — ділення, відділення) — основний вогневий і тактичний підрозділ у військах артилерії сучасних армій. Входить до складу артилерійського полку, бригади, дивізії або може бути окремим у складі формування роду Сухопутних військ.
Залежно від призначення і озброєння розрізняються наступні артилерійські дивізіони: гарматний, гаубичний, мінометний, реактивної артилерії, винищувально-протитанковий, самохідний артилерійський, зенітний артилерійський тощо.
Вперше артилерійські дивізіони з'явилися в середині XVIII століття в батальйонах прусської піхоти, як особливі підрозділи, які за своїм складом і організацією відрізнялися від рот. На початок російсько-японської війни 1904—1905 артилерійські дивізіони були введені в мортирній артилерії, а перед початком Першої світової війни — і в інших видах артилерії.
Сучасний артилерійський дивізіон зазвичай складається з 2—4 вогневих батарей і органів управління. Всього в дивізіоні налічується близько 150—650 осіб; на озброєнні 12-24 артилерійських систем різного калібру. У бою артилерійський дивізіон може вести вогонь самостійно кожною батареєю по різних цілях, а також зосереджувати вогонь всіма батареями по одній цілі (групі цілей), переміщатися побатарейно або у повному складі.
Для виконання вогневих завдань артилерійський дивізіон розгортається в бойовий порядок.
Менше формуванняАртилерійська батареяАртилерійський дивізіонБільше формуванняАртилерійський полк
Див. також Артилерійський вогонь Зосереджений вогонь (артилерія) Загороджувальний вогонь Вогневий вал Артилерійська підготовка
Джерела