Машина часу — гіпотетичний пристрій або транспортний засіб, призначений для здійснення подорожей у часі. Концепція машини часу є популярним сюжетним елементом у науковій фантастиці і широко використовується в літературі, кіно та інших формах мистецтва. Термін «машина часу» вперше вжив британський письменник Герберт Веллс у своєму науково-фантастичному романі «Машина часу», опублікованому в 1895 році.
Історія концепції Герберт Веллс вважається автором, який популяризував ідею машини часу як механічного пристрою для свідомих подорожей у часі. До публікації його роману 1895 року існували інші літературні твори, що описували подорожі в часі, але саме Веллс створив образ машини як технічного засобу для цього.
Роман Веллса «Машина часу» розповідає про вікторіанського винахідника, який конструює апарат для подорожей у часі і відправляється в далеке майбутнє, до 802 701 року. Твір став класикою наукової фантастики і заклав основу для безлічі наступних творів на цю тематику.
Фізичні основи
У фізиці машиною часу часто називають простір-час із замкнутими часоподібними кривими. Згідно з загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна, за певних умов теоретично можливі подорожі в часі.
Деякі розв'язки рівнянь загальної теорії відносності допускають існування замкнутих часоподібних кривих, які могли б дозволити об'єкту повернутися в своє власне минуле. Серед таких розв'язків — простір Гьоделя, кротячі нори та обертові циліндри великої маси (Циліндр Тіплера).
Однак більшість фізиків вважають, що реальна побудова машини часу для подорожей у минуле є надзвичайно малоймовірною або неможливою через фундаментальні обмеження, такі як парадокси причинності та необхідність використання екзотичної матерії з негативною енергією.
У популярній культурі Машина часу стала одним з найпопулярніших елементів наукової фантастики і з'являється в численних творах різних жанрів.
Література Роман «Машина часу» Герберта Веллса (1895) — основоположний твір жанру «Кінець Вічності» Айзека Азімова (1955) «Людина, яка склала себе» Роберта Гайнлайна (1959)
Кіно та телебачення «Назад у майбутнє» (трилогія, 1985—1990) — культовий фільм, у якому машиною часу є автомобіль DeLorean, обладнаний «флакс-конденсатором» «Доктор Хто» (серіал з 1963) — британський науково-фантастичний серіал, у якому Доктор подорожує космосом і часом у ТАРДІС (Time And Relative Dimension In Space) Екранізації роману «Машина часу» (1960, 2002) «Брама Штайна» (аніме-серіал, 2011) — японський науково-фантастичний твір про подорожі в часі
Інші прояви Концепція машини часу також широко використовується в: Коміксах та манзі Відеоіграх Музиці — наприклад, назва російського рок-гурту «Машина времени»
Філософські та етичні питання Концепція машини часу породжує численні філософські питання, пов'язані з: Парадоксом дідуся та іншими парадоксами причинності Вільною волею і детермінізмом Можливістю зміни минулого і його наслідками Етичними наслідками втручання в хід історії
Див. також
Подорожі у часі Джон Тітор Брама Штайна Часова петля Альтернативна історія Парадокс дідуся
Примітки
Джерела
Посилання Стаття про машини часу в Science Fiction Encyclopedia Енциклопедія Britannica про роман «Машина часу»