Кременчу́к () — місто в Україні, адміністративний центр Кременчуцької міської громади та Кременчуцького району Полтавській області. Населення — 224 тисячі осіб (2024), за цим показником посідає 31-ше місце в Україні. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто увійшло до списку історичних населених місць України.
Кременчук — великий індустріальний центр Центральної України, друге за величиною місто Полтавської області. На сьогодні у місті функціонує 86 промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності. Загальна сума зборів та податків, зібраних у Кременчуці та районі за перші 11 місяців 2011 року, — 9,2 млрд гривеньУ Кременчуці зібрали 9,2 млрд гривень податків за 11 місяців цього року — Сайт газети Кременчуцький Телеграф.
Походження назви За найпоширенішою версією назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що у перекладі означає «невелика фортеця»Осташко О., Юшко В. та ін. Нарис історії Кременчука. — Кременчук, 1995. — С.9. Словосполучення «кермен» (фортеця) «чик» (кордон, межа) дослівно з кримськотатарської перекладається і як «прикордонна фортеця». Саме як «Керменчик» згадана переправа через річку Дніпро в районі сучасного міста у документі 1550 рокуМ. Литвин. «О нравах татар, литовцев и московитян». — М. 1994. Назва ця досить часто трапляється на всій території історичного поширення тюркських топонімів.
Згідно з версією Ф. Миколайчика, назва міста також має тюркське походження — від кримськотатарського «кер», або «кир», що означає пагорбНіколайчик Ф. Город Кременчук. Исторический очерк. — СПб, 1891. — С. 8.
Серед інших припущень — патронімічна легенда про походження назви від імені міфічного засновника — козака (або рибалки) Кременя.Справочная и адресная книжка г. Кременчуга на 1875 год/ сост. К. Сторчаков и Г. Розенталь. — Кременчук, 1874. — С. 15. Також існує легенда про те, що у старі часи, коли тут пропливали торговельні човни, стерновий, помітивши гранітні пороги, вигукував: «Кремінь! Чув?» (згодом це словосполучення переросло у сучасну назву).
У староукраїнській та діаспорній літературі зустрічається назва міста «Кремінчук».
Символіка Офіційно затвердженими символами Кременчука є герб та прапорГерб Кременчука на сайті patent.net.ua .
Прапором Кременчука є прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1, що складається з трьох горизонтальних смуг — синьої, білої та синьої (співвідношення 2:1:2). Прапор ілюструє географічне положення міста: біла смуга означає річку Дніпро, яка протікає через місто. Прапор був затверджений 21 вересня 1995 року на сесії міської ради. Герб прийнятий 21 вересня 1995 року та, як і прапор, ілюструє географічне положення міста, але Дніпро означає срібна смуга. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.
З нагоди 440-річчя міста, яке відзначалося у 2011 році, мерія влаштувала конкурс на найкращий логотип до ювілею міста. Було зібрано 61 роботу, у яких учасники поєднували символи міста — «КрАЗ», Гонг Миру, Крюківський міст. Емблему Олександра Манька визначили найкращою, роботу Сергія Брильова — другоюСайт газети Кременчуцький Телеграф Визначили емблему 440-річчя Кременчука .
Неофіційним гімном Кременчука є пісня «Мій Кременчук — місто моє»YouTube Молодіжний гімн Кременчука «Мій Кременчук — місто моє», у виконанні РКС. .
День міста відзначається 29 вересня у день визволення Кременчука від нацистських загарбників під час Другої світової війни.
Географія
Розташування
Місто розташоване в зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини та середньої течії Дніпра на лівому та правому її берегах, у Центральній Україні, за 115 км від обласного центру (автошлях ), 290 км від столиці України та 180 км від географічного центру України — села Мар'янівка Звенигородського району Черкаської області. Територія становить 9600 гаМісто сьогодні Офіційний сайт Кременчуцької міської ради. Адміністративно місто поділене на два райони — Автозаводський (лівобережна частина) та Крюківський (правобережна та частково лівобережна).
Місцевість являє собою горбувату рівнину, розділену Дніпром на дві частини: лівобережну низинну і правобережну з яружно-балковою рельєфною системою.
Лівобережна частина міста знаходиться в роздлубаних болотами й озерами річищах Дніпра і його притоки — Сухого Кагамлика. Тільки на північному сході підіймається невисокий пагорб — Піщана гора, складений із пісків другої бортової тераси Дніпра.
Правобережна частина, Крюків, розташована на півострові, утвореному річищем Домахою, куди впадали річки Крюків і Гнила, а з іншої — широкою затокою річки Семова. Долини цих сильно заболочених річок були природними межами, у яких розвивався Крюків. За декілька кілометрів від Дніпра здіймається Деївська гора, невелика система пагорбів, урочищ і ярів. Тут знаходиться найвища точка Полтавської області — курган, на якому встановлено пам'ятник солдатам, які загинули у перші дні оборони міста від німців у Другій Світовій. Його висота — 204 м над рівнем моря. У той час як висота нижніх частин міста приблизно 40 м. Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами) Варшава ~ 1084 км Київ ~ 302 км Черкаси ~ 178 км Шостка ~ 402 км Конотоп ~ 304 км Ромни ~ 236 км Суми ~ 289 км Харків ~ 263 км Полтава ~ 116 км Париж ~ 2610 км Відень ~ 1625 км Львів ~ 842 км Лозова ~ 285 км Луганськ ~ 558 км Астана ~ 3396 км Кропивницький ~ 131 км Одеса ~ 457 км Кишинів ~ 467 км Херсон ~ 337 км Сімферополь ~ 542 км Дніпро ~ 163 км Запоріжжя ~ 249 км<br/ > Донецьк ~ 415 км
Кременчук та його околиці займають унікальну в природному відношенні ділянку Придніпров'я. На лівому та правому берегах Дніпра — забудови Кременчука, а поміж ними, у долині річки, збереглися до нашого часу типові та рідкісні напівприродні різноманітні екосистеми — Кременчуцькі плавні та різні за площею острови з лісовими, лучними та водно-болотними угіддямиГеографічне розташування, територія, природне середовище та екологія міста на сайті «Екологічний атлас Кременчука» .
Зелені масиви міста представлені у вигляді парків і скверів (понад 15), розташованих в різних частинах міста, різновікових соснових насаджень у північно-східній частині околиць, прилеглих до міста островів, а також вуличних та внутрішньоквартальних насаджень.
На території міста знаходяться п'ять об'єктів природно-заповідного фонду, серед них один загальнодержавного значення (Білецьківські плавні, що входить до регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні») та чотири — місцевого (острів Стрілечий-2, Балка Широка, острів Стрілечий-4, Скеля — гранітний реєстр).
У геоструктурному відношенні верхня частина Кам'янського водосховища, у межах якої перебувають право- та лівобережна частини Кременчука, розташована на стику двох геологічних структур — Українського кристалічного масиву та Дніпровсько-Донецької западини. У геологічній будові беруть участь породи пізнього докембрію протерозойського еону Українського кристалічного масиву, на еродованій поверхні яких залягає товща відкладень палеогенової та четвертинної системи.
Кристалічні породи пізнього докембрію представлені гранітами, гранітогнейсами та гнейсами, їхня верхня зона (30-50 м) місцями тріщинувата. Найвищі залягання гранітів спостерігаються у прибережній частині міста біля Річкового вокзалу, де виходять на поверхню (Скеля — гранітний реєстр) (абсолютні позначки сягають 64-65 м) і вздовж південної частини правобережжя (Крюків), де утворюють рогоподібне та куполоподібні підняття, що досягають 63-70 м абсолютної висоти.
Клімат
Клімат — помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози зазвичай невеликі. Абсолютний мінімум — в січні −35 °C. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки спекотне та посушливе. Дні з мінливою хмарністю та слабким вітром; ночі ясні та прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні-серпні +37 °C. Середньорічна температура +8-12 °C.
Вітри на території міста, як і регіону в цілому, не відзначаються постійністю характеристик. Але спостереження свідчать про певну закономірність в їх характері та поширенні. Більшу частину року, з жовтня до квітня, переважають вітри східного та південно-східного напрямків, а у теплий період року, з травня по серпень, — західного напрямку. Середня швидкість вітру за рік 4-5 м/сек. Взимку і в перехідні сезони бувають вітри з підвищеними швидкостями 6-10 м/сек. Найбільші швидкості вітру можливі раз за 20 років — 28-29 м/с, за рік — 20-22 м/с. Штилі бувають частіше влітку, ніж взимку.
При низькій вологості та сильному вітрі можуть виникати пилові бурі, які частіше бувають в період з березня по вересень.
Опади випадають у вигляді короткочасних злив, нерідко з грозами й вітрами. Середньорічна кількість атмосферних опадів на території міста становить 565 мм з коливанням по роках від 320 до 720 мм. Основна їх кількість (близько 70 %) припадає на період з квітня по жовтень. Особливістю літніх гроз у Кременчуці є те, що при переході з одного берега Дніпра на інший, вони слабшають. Тому на лівому березі може бути сильна злива, а на правому — сухо, хоча відстань між цими частинами міста не перевищує кілометра. Відносна вологість повітря досягає найбільшої величини в зимові місяці — 87 %, найменшої в літні — 48 %, середньорічна — 65 %.
Створення Кременчуцького та Кам'янського водосховищ вплинуло на клімат міста та прилеглого регіону: збільшилась вологість; відсутні постійний сніговий та льодовий покрови, взимку переважають опади у вигляді дощу зі снігом та мокрим снігом.
Екологія
Місто Кременчук з його промисловістю є центром урбанізації регіону, проявляє значний вплив на довкілля внаслідок викиду забрудників. На обліку у відділенні комунальної гігієни перебувають близько 100 підприємств, які здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Близько 95 % викидів підприємств припадає на 9 з них: АТ «Укртатнафта», ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Кременчуцька ТЕЦ, ВАТ «Кременчуцький колісний завод», ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ «Сталеливарний завод», концерн «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Кредмаш».
Валовий обсяг викиду забрудників в атмосферу у Кременчуці є найбільшим серед населених пунктів Полтавської області (97 % усіх промислових та побутових відходів області припадає на Кременчук). Щільність викиду забрудників території міста у 2006 році — майже 320 т/км².
Оцінка стану атмосферного повітря проводиться цілодобово на чотирьох стаціонарних постах спостереження у місті Кременчуці. Спостереження ведеться за концентраціями основних, характерних для підприємств міста забрудників.
За даними спостережень стан забруднення поверхневих водних об'єктів оцінюється як помірний для Кам'янського водосховища (сезонне перевищення ГДК за 2—3 компонентами), за винятком літнього періоду з несприятливими метеорологічними умовами, та значний для всіх малих річок міста. В забруднення останніх основний внесок роблять скиди неочищених дощових вод з території міста. Також значну роль відіграє відсутність процесів самоочищення з причини порушення природного гідрологічного режиму. Скид стічних вод здійснюється через локальні очисні споруди. Загальний скид стічних вод у місті знаходиться в межах 42—47 млн м3 на рік.
26 лютого 2006 року була затверджена міською радою програма впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території міста Кременчука. У 2008—2009 роках придбало 880 депо-контейнерів для роздільного збору ТПВ місткістю 3,2 м³ та автомобілі для їх обслуговування.Інформація про роботу КАТП — 1628 — сайт Кременчуцької міської ради З наявних контейнерів, використовується половина через брак обслугових автомобілів.Мешканці промислової столиці переходять на роздільне збирання сміття — сайт «Вечірня Полтава»
Історія
Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е.
Заснування