Мезолі́т ( — середній і — камінь), Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (15000-5000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба). Мезоліт охоплює час від відступу льодів під час останнього льодовикового періоду до початку землеробства і появи постійних поселень.
Датування Тривалість мезоліту варіюється залежно від регіону, але загалом він позначений переходом від плейстоцену до голоцену. Початок припадає:
на Балканах — близько 13 тис. років до н. е. у Західній Європі — близько 12 тис. років до н. е. в Індії — близько 10 тис. років до н. е.
Підстави переходу до мезоліту Мезоліт розпочався з відступом льодового покриву останнього зледеніння та пов'язаний із змінами клімату. Поступове потепління різко змінилося дуже холодною сухою погодою, що називається молодшим дріасом (приблизно 10730-9700 роки до н. е.). До 9000 року до н. е. клімат стабілізувався майже до того, що панував у наступні тисячоліття. Рівень моря швидко підвищився, вимерла мегафауна (зокрема мамонти), розросталися ліси. Це зумовило суттєві зміни екосистем. Люди змогли селитися північніше, на територіях, раніше зайнятих льодами. Поки підняття рівня моря тривало, ще існували сухопутні сполучення між такими територіями, як Британські острови та материкова Європа.
Мезолітичні мисливці-збирачі мігрували вслід за здобиччю та зростанням рослин. Люди навчилися ловити рибу, а також почали одомашнювати тварин і рослини під час зупинок. Однак, у деяких місцевостях перехід до нового способу життя був тимчасовим і зі змінами клімату населення цілком поверталося до привласнювального господарювання: полювання і збиральництва.
Риси мезоліту
Раціон Головною здобиччю стали тварини середнього розміру: козулі, тури, лосі, вівці, кози та козероги. Морські ссавці, риба та молюски були здобиччю в прибережних районах. Плоди, як-от фундук, жолуді, та рослини, як кропива, стали важливою частиною мезолітичного раціону.
В Євразії близько 13 тис. років до н. е. був одомашнений собака для допомоги в полюванні.
Технології Широко використовувалися знаряддя з кістки та рогів, зросло використання дерева. Кам'яні знаряддя праці виготовляли з мікролітів — уламків каменю, що вставлялися в кістяні чи рогові основи. До того часу відноситься важливий технічний винахід — лук і стріли, виготовлення яких потребували поєднання різних матеріалів. Застосовувалися гарпуни та рибальські гачки. Були розроблені сітки та неводи, рибальські пастки.
Поселення, хоча й були тимчасовими і служили впродовж сезону, демонструють ознаки продуманої архітектури, залежно від умов. Житла зводили на основі, зробленій із деревної кори чи колод.
Через заболочені місцевості прокладали дерев'яні стежки. Виготовляли човни та каное.
З'явилися перші шліфовані кам'яні знаряддя та кераміка, проте ще не отримали великого поширення, як у неоліті. Розпочалося ткацтво для виготовлення взуття та кошиків.
Організація суспільства
Люди жили невеликими групами, куди входило кілька родин. Звичайними були міграції з будівництвом тимчасових стоянок. Взаємодія між спільнотами включала обмін сировиною та готовими знаряддями праці. Шлюби відбувалися між спільнотами. На початку мезоліту, після відступу льодовиків, на північ вирушали невеликі, високомобільні розвідувальні групи. Пізніше, з відкриттям мисливських угідь, люди мігрували стабільними маршрутами і робили стоянки в тих самих місцях по 150—200 років. Стоянки складалися з куренів і простих хатин. Більшість праці з виготовлення знарядь, приготування їжі виконувалася надворі.
Рівень насильства був нижчий, аніж у наступний неоліт. Але ближче до кінця мезоліту активізувалася боротьба за ресурси та соціальний тиск між спільнотами.
Загальне світове населення складало приблизно 5 млн осіб.
Культура Предмети мистецтва мезоліту включають розфарбовані камінці, шліфовані кам'яні намистини, просвердлені мушлі та зуби, а також бурштин.
Поховання перестали бути поодинокими, в могили клали інструменти, ювелірні вироби, мушлі та фігурки тварин і людей. Наприкінці мезоліту почали будувати мегалітичні гробниці з кам'яних блоків. Найдавніші з них знаходяться у Португалії та вздовж узбережжя Бретані й побудовані між 4700–4500 роках до н. е. Можна припускати посилення соціальної нерівності.
Перехід до неоліту
Затоплення колишніх берегових ліній та сухопутних мостів, яке тривало в пізньому мезоліті, призвело до значного скорочення територій, що слугували мисливськими угіддями. Особливо швидким цей процес був на півночі Європи та півночі Адріатичного моря. Пошуки нових джерел їжі спонукали до розвитку відтворювального господарства: рослинництва і тваринництва. Відповідно розвинулися технології, ускладнилася обробка каменю для виготовлення знарядь праці. Виникли постійні поселення та складні форми організації суспільства.
Галерея
Див. також Мезоліт України
Примітки
Джерела та література Л. Л. Залізняк Мезоліт // Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000. Радянська енциклопедія історії України. — том 3: Летичів — розкопки. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1971. — 576 с. Сапожников И. В., Сапожникова Г. В. Каменный век Северо-Западного Причерноморья // Stratum plus. — 2011. — № 1. — С. 8, 15—149, 321—331. Археология Украинской ССР у 3-х томах. — том 1: Первобытная археология . — Київ, 1986. — С. 84—89.