Йосип Дмитрович Козло́в ( 2 квітня 1912, с. Нехворощ — 25 травня 1983, м. Дніпропетровськ) — радянський військовий льотчик часів німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Біографія Народився 2 квітня 1912 року в селі Нехворощ (нині — Бердичівський район Житомирської області, Україна) в сім'ї лісника. УкраїнецьГерої країни. . До 1921 року навчався в школі, а впродовж 1925—1927 років — на Івницькому лісопильному заводі. Здобувши освіту, працював помічником машиніста на лісопильні в селі Буймер Іванківського району Житомирської округи, водієм у зоотехнікумі в селі Новому Заводі Мархлевського району.

Закінчив Київську військову школу зв'язку імені Михайла Калініна, де навчався з травня 1930 року; з листопада 1933 року до квітня 1936 року — командир взводу зв'язку 282 стрілецького полку 94 стрілецької дивізії. У 1936 році був курсантом 3-ї Військової школи льотчиків, а потім — аж до 1942 року — штурманом корабля загону ескадрильї 1-го транспортного бомбардувального авіаполку далекої дії, штурманом 31-го гвардійського авіаполку далекої дії, штурманом 1-ї Сталінградської авіадивізії. Член ВКП(б) з 1941 року. В боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. До початку березня 1944 року здійснив 257 нічних бойових вильотів на бомбардування важливих об'єктів в тилу противника.

Впродовж 1945—1946 років — слухач КУНС головних штурманів військових округів і армій при академії командно-штурманського складу ВПС Радянської Армії. У 1946 році, за станом здоров'я, звільнений в запас. Працював штурманом Азербайджанського управління ГАФ, а з 1949 року і до 1955 року — штурманом Дніпропетровської авіагрупи ГАФ.

Помер в Дніпропетровську 25 травня 1983 року. Похований у Дніпропетровську на Сурсько-Литовському кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року; за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм; орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 3601). ордени Червоного Прапора (9 серпня 1941), два орденами Червоної Зірки (18 серпня 1942; 6 листопада 1945), Олександра Невського (27 лютого 1944); медалі «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня, «За оборону Москви» (15 серпня 1944), «За оборону Ленінграда» (16 червня 1944), «За оборону Сталінграда» (20 серпня 1943), «За перемогу над Німесччиною» (9 травня 1945) «За взяття Берліна» (9 червня 1945)Пам'ять народу. .

В місті Андрушівці, на Алеї Слави, встановлене погруддя Йосипа Козлова.

Примітки

Література Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 ; Немикін А. К. Козлов Йосип Дмитрович //