Бойова́ маши́на піхо́ти (БМП) — узагальнена назва бойової техніки, бойова броньована гусенична машина, що перебуває на озброєнні механізованих підрозділів сухопутних військ та призначена для транспортування особового складу до місця виконання поставленого бойового завдання, підвищення його мобільності, озброєності і захищеності на полі бою в умовах застосування противником зброї та спільних дій з танками в бою.
Відмінності БМП від БТР Багато фахівців вважають, що головна відмінність полягає в тому, що БТР (транспортер) призначений в першу чергу для транспортування, а БМП (бойова машина) — в першу чергу для вогневої підтримки та прикриття піхоти в бою (це видно з назв цих машин). У відповідності зі своїм бойовим призначенням БМП, як правило, обладнана системами стабілізації озброєння, управління вогнем, якісними прицілами, фільтро-вентиляційними установками, пожежогасінням, протитанковими засобами, засобами димопостановки, в той час як БТР зазвичай мінімально укомплектований подібними засобами.
Зазвичай БМП має більш високу вогневу міць, ніж БТР, але рівень захисту у них зазвичай порівнянний. Також, принциповою відмінністю БМП від БТР можна вважати її пристосованість до ведення бойових дій в умовах застосування ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї.
В результаті вартість БМП зазвичай вища в кілька разів порівняно з БТР одного з нею покоління.
Основні характеристики БМП-3 (1987): маса 18,7 т, екіпаж (десант) 3 (7) чол., потужність двигуна 500 к. с., озброєння: 100-мм гармата-пускова установка 2А70, 30-мм автоматична гармата 2А72, ПТКР 9М117, три 7,62-мм кулемети ПКТ.
Екіпаж: 3 людини — командир, механік-водій, навідник-оператор. Десант — 8 осіб. БМП розрахована на перевезення мотострілецького відділення.
Основні характеристики та перспективи розвитку БМП країн НАТО
Ефективність бойового застосування бойових броньованих машин (ББМ) країн НАТО розглядається в рамках єдиної концепції забезпечення виживання машини на полі бою, а до факторів, що її визначають, крім необхідних низької помітності та фізичного захисту об'єкта, відносять ефективну дальність стрільби гарматного озброєння та наявність комплексів активного захисту (КАЗ).
Одним з визначальних параметрів бойової ефективності БМП є співвідношення рівня захищеності (броньового захисту) і потужності комплексу озброєння (калібру артилерійської системи). Тому на початковому етапі вироблення контрактних вимог/проєктування машини вирішується компромісна задача з визначенням, яку типову бронеціль (БМП противника) з пріоритетного ряду цілей необхідно вражати (виходом є калібр системи і тип боєприпасу), і від яких засобів ураження необхідно забезпечувати захистоскільки на етапі проєктування розглядаються найкращі з доступних технічних рішень, в тому числі по гарматі/боєприпасу, і в зв'язку з невизначеністю ситуації щодо перспективних боєприпасів ймовірного противника, поширене і діє правило, лобова проєкція машини, в загальному випадку, повинна витримувати ураження боєприпасом (бронебійним пострілом) власної гармати високої балістики на відстанях 200 … 300 … 500 м, конкретне значення якої ув'язано з сукупністю інших вимог ТТЗ. Цілком природно, що менша дальність (дистанція непробиття Д 200 м) характерна для машин з масою, ближче до правої частини діапазону бойових мас (24 … 32 т), і навпаки. Саме таким чином задані вражаючі засоби в ТТЗ на захист машин: Marder I (1969), ХМ2 / «Бредлі» М2А0 (1979), «Дардо» (1980) і БМП-3 (1979).
Для сучасних БМП в цілому характерно: Знижена помітність машини в основних фізичних полях: радіолокаційному, інфрачервоному, акустичному; Низький силует з перспективою використання для цієї мети бронебашти без навідника-оператора з винесеним в неї комплексом озброєння; Модульний принцип побудови бронезахисту корпусу та башти. Принцип дозволяє посилювати захист машини при появі у противника більш ефективних засобів ураження, а також у міру вдосконалення технології бронюванняПершопричина появи знімних бронемодулей пов'язана з початком використання композитної броні з керамічними елементами, — броні, що володіє обмеженою живучістю при обстрілі в порівнянні з гомогенною сталевою бронею.; Оснащення перспективних машин КАЗ-ми; Великі кути нахилу верхнього лобового листа бронекорпусу (70 … 75 градусів) полегшують можливість рикошету (довороту — при рознесених схемах) на ньому каліберних і підкаліберних снарядів; реалізація рознесених і багатоперепонних схем захисту; Прагнення до мінімізації наслідків впливу по машині переважаючого засобу ураження порівняно з заданими. Установка на внутрішніх поверхнях бойового і десантного відділень протиуламкового підбивок з полімерних композитів, що знижують кількість і кути розльоту заброньових уламків; Забезпечення захисту горизонтальних проєкцій машини (дах корпусу та башти) від ураження кумулятивними бойовими елементами касетних боєприпасів, і від самоприцілюваних боєприпасів (бойових елементів), що вражають дах машини «ударним ядром». Підвищена протимінна стійкість.
Бойова маса БМП, як правило, перевищує 26 … 28 т, а для базових машин блоку («Бредлі» М2А3, Marder 1А3) перевищує 30 тонн. Рівень захисту лобової проєкції БМП (в еквівалентних товщинах сталевої броні) з бойовою масою 26—28 т залишає не менш 100—130 мм.
Важливим завданням найближчої перспективи у розвитку БМП є 20-відсоткове зменшення до 2030 року споживання палива, що виготовляється з корисних копалин, а до 2050 року – на 70%, запровадження модульної масштабованої архітектури електрифікації, що дозволить перейти від дизельного гібридного двигуна до повністю електричних бойових машин на основі ефективних бортових джерел електроенергії.
Вибір калібру основного озброєння При виборі калібру озброєння існує прагнення розробників БМП забезпечити ефективну дальність стрільби гарматного комплексу, яка лежить за межами досяжності аналогічних вогневих засобів противника. Тим самим забезпечується можливість ураження цілей противника, виконання бойового завдання і забезпечення виживання машини і супровідного десанту. Ефективна дальність стрільби гарматного комплексу зростає із збільшенням калібру артилерійської системи. На цій дальності забезпечується пробиття броні заданої товщини, і одночасно ймовірність попадання в бронеціль досить висока. Перехід до більш великого калібру супроводжується ростом кінетичної енергії бронебійного сердечника на розрахункових дальностях ведення вогню, і відповідно, зростанням пробивної і заброневої вражаючої дії боєприпасу.
Зокрема сформульоване в середині 1980-х років міністерством оборони ФРН вимога ураження перспективної БМП противника на підвищених дальностях стрільби, Д = 2000 м зумовило вибір комплексу озброєння важкої БМП Marder II на базі 35/50 мм бікаліберної гармати «Рейнметалл» Rh503.
І хоча у вимогах на машину визначалася можливість «простої заміни 35-мм ствола на ствол калібру 50 мм шляхом перестволення», пізніше, вже на стадії підготовки до реалізації проєкту, планувалося на середньострокову перспективу застосування 35 мм стволів (довжина ствола 90 клб.) і розроблених двох типів 35 мм патронів зі снарядами типу БОПТС (індекс патрона DM 43, «Рейнметалл») і уламково-шрапнельного з електронним програмованим дистанційним підривником (індекс патрона HETF-T, «Діль»), останній призначався для дії по танконебезпечній живій силі. У довгостроковій же перспективі, при нарощуванні противником захищеності бойових броньованих машин, передбачався перехід (перестволення) на більший калібр 50 ммПроєкт Marder II був закритий у зв'язку з розпадом СРСР і розпуском Варшавського договору. Підсумковий висновок комісії Бундестагу з БМП наголошував: «гранично важка, гранично габаритна і надлишково дорога». Практика показала, що при проєктуванні наступної БМП компанія-розробник KMW врахувала по максимуму ці зауваження, не рахуючи останнього. З цією метою була реалізована модульна схема бронювання, заснована на використанні нової комбінованої броні четвертого покоління AMAP. Разом з тим принцип бікаліберної артилерійської системи пізніше знайшов своє практичне здійснення в бікаліберних гарматах «Bushmaster III» 35/50 мм (БМП CV9035 MkIII) і «Bushmaster II» 30/40 мм або Mk44 (БМП "БІОНІКС " і " Rosomak "), обидві артсистеми виробництва компанії ATK (США)..
У ряді європейських країн існує прагнення розробників ББМ забезпечити запас надлишкової потужності артилерійського комплексу, виходячи з необхідності гарантованого ураження цілей, представлених серійними і модернізованими машинами з посиленим захистом, із забезпеченням необхідної ефективності заброневої вражаючої дії. Заброневна вражаюча дія досягається як уламками, які відділилися з тильної поверхні броні, так і залишкової енергії снаряда, який пробив броню. У вимогах до артилерійської системи зазвичай задається завищена пробивна дію снаряда по конкретному типу цілі, що складається не тільки в пробитті броні заданого типу та товщини, а й в нанесенні конкретного збитку цілі. При стрільбі на розрахункову дальність по цілі типу «БМП», ефективність вражаючої дії визначається кількістю пострілів, необхідних для ураження або придушення машини. Поразка машини визначається неможливістю її пересування, а придушення — неможливість участі в бойових діях.
В останнє десятиліття розвиток малокаліберного гарматного озброєння ББМ легкої вагової категорії йде по шляху збільшення калібру та універсалізації зброї, створення боєприпасів нових конструктивних схем, у тому числі телескопічних, і боєприпасів з програмованими багатофункціональними детонаторами.
Гарматні комплекси підвищеної потужності, калібрів 35 … 50 мм, розроблені за кордоном в останні роки, як правило, мають зовнішній привод автоматики (від електродвигуна з редуктором), характеризуються відносно невеликою масою, використанням безланкового живлення та змінним темпом стрільби. Максимальна скорострільність знаходиться на рівні 200 постр./хв. Вважається, що більш високий темп стрільби не є необхідним для озброєння наступного покоління БМП, пріоритетним для якого стає висока ймовірність ураження цілі першим пострілом, тобто висока точність стрільби (купчастість бою на рівні 0,3 … 0,5 мрад, на відстанях 1500 … 2000 … 2500 мGetting to the Point. Cased Telescoped Ammunition Development in Europe. Military Technology. MILTECH, 1996, № 3, pp. 30..
Концепція рівноміцного бронювання та підвищення кутової захищеності ББМ
Захист БМП Marder II характеризувалася рівноміцним (по стійкості) бронюванням, вперше забезпечувала непробиття лобової і бортової проєкцій машини при обстрілі з 30-мм гармати бронебійним опереним підкаліберним снарядом (БОПТС) і містила елементи адаптованого навісного бронювання, виконані з використанням новаторських рішеньСлід сказати, що реалізовані на цій машині вимоги, як за параметрами захищеності машини, так і по потужності дії артилерійської системи, помітно випереджали свій час, точніше, заданим чином працювали на випередження. Дійсно, в період від формулювання вимог на машину (1984) до їх практичної реалізації (1991) ні на Заході, ні на Сході боєкомплекти 30-мм артилерійських систем не містили снарядів типу БОПТС. В даний час цей тип 30-мм снаряду є основним (артсистеми «Bushmaster II», «Маузер» Mk30-2) і призначений для ураження сильно броньованих цілей. Для здійснення поставленої мети розробник машини компанія Krauss-Maffei Wegmann пішла на безпрецедентне збільшення бойової маси БМП, до 44 т, по величині порівнянної з масою основних танків сухопутних військ РФ.