Кунілі́нгус (, від cunnus — вульва + lingo — «лижу») — форма орального сексу без проникнення зі стимуляцією вульви губами та язиком. Голівка клітора є найчутливішою частиною жіночих геніталій, тому її стимуляція викликає у жінок сексуальне збудження, що може призводити до оргазму без вагінального проникнення.
Кунілінгус як самостійна сексуальна практика є варіантом нормальної сексуальної поведінки для людей будь-якої орієнтації. Як елемент ширшої практики (в складі прелюдії, завершальних ласк, повторного циклу стимуляції, наступний оргазм) кунілінгус підвищує ефективність прелюдії та пришвидшує настання оргазму, збільшує шанси його настання. Широко застосований кунілінгус і як інша форма вагінального сексу, наприклад, у сексі під час менструації та вагітності, у разі браку ерекції пеніса, передчасній еякуляції.
Термінологія Французьке застаріле сленгове слово gamahuche означає виконувати оральний секс, особливо кунілінгус.
Безпека та здоров'я
Як і під час інших сексуальних практик між жінками, під час кунілінгусу можуть передаватись збудники ІПСШ та інфекційних захворювань, оскільки відбувається прямий контакт слизових оболонок. Серед них сифіліс, гепатит, герпес.
Для запобігання захворюванням, крім загальних практик безпечного сексу, рекомендують використовувати бар'єрну контрацепцію, наприклад, латексні серветки. Ризик при незахищеному сексі з інфікованою людиноюНеінфікована людинаВідомі ризикиМожливі ризикиВиконання кунілінгусу Герпес Вірус папіломи людини Хламідіоз з ураженням ротоглотки Гонорея з ураженням ротоглоткиОтримання кунілінгусу Простий герпес Вірус папіломи людини Бактеріальний вагіноз Гонорея
Поширення 75 % дорослих жінок повідомляють, що отримували кунілінгус принаймні раз в житті. Дані опитувань у багатьох країнах підтверджують позитивне ставлення значної кількості жінок до кунілінгусу.
У канадському дослідженні 2023 року 89 % гетеросексуальних і бісексуальних чоловіків практикували кунілінгус. 94 % із них сподобалося. З останніх 76 % практикували його часто або дуже часто. Причини відмови від практики кунілінгуса включали в основному відсутність можливості (73 %) і лише іноді огиду (13 %). Це свідчить про те, що набагато більше 89 % чоловіків практикували б кунілінгус, якби у них була можливість.
Кунілінгус поширений в лесбійському сексі. Хоча зазвичай вважається, що лесбійські сексуальні практики включають кунілінгус для всіх жінок, які мають секс з жінками (ЖСЖ), деякі відчувають огиду до кунілінгусу через те, що психологічні чи соціальні фактори вважають його нечистим. Інші ЖСЖ вважають, що це необхідність або значною мірою визначає лесбійську сексуальну активність. Лесбійські пари частіше розглядають неприязнь жінки до кунілінгусу як проблему, ніж гетеросексуальні пари, і часто звертаються до терапії для подолання заборон щодо цього.
Техніка
Як і будь-яка сексуальна практика, техніка кунілінгусу індивідуально варіюється і виробляється у взаємодії конкретної пари шляхом комунікації та експерименту. Голівка клітора є найчутливішою ерогенною зоною жінки, але вона менш чутлива на ранніх стадіях збудження, і найбільш чутлива з його зростанням (коли клітор виражено ерегований).
Секс-підручники рекомендують починати з повільної стимуляції статевих губ та всієї області вульви, використовуючи кінчик, передню або нижню частину язика, а також ніс, підборіддя та губи. Розвівши великі статеві губи пальцями для кращого контакту з малими, язиком знаходять і легко стимулюють голівку клітора, дещо втягуючи його в рот. Рухи можуть бути повільними або швидкими, постійними або хаотичними, жорсткими або м'якими, залежно від уподобань партнерки. Партнерка може керувати головою людини, що виконує кунілінгус, регулюючи силу й область натискання.
Також під час кунілінгусу можна вводити в вагіну напружений або рухливий язик, пальці або секс-іграшки, що дозволяє одночасно стимулювати точку G, або ж поєднувати практику з анальною стимуляцією партнерки.
Історія
Згадок кунілінгусу в культурах стародавніх народів значно менше, ніж феляції. Причина цього вбачається в табу, пов'язаних з менструацією та страхом перед жіночим лоном як місцем, де проходить межа між буттям і небуттям (зачаття та поява дітей на світ). Якщо контакт рота з пенісом в міфах може слугувати для зародження нового життя — запліднення чи самозапліднення, то контакт з вагіною нерідко постає процесом, зворотним до народження — поверненням у небуття.
Одним з рідкісних стародавніх зображень кунілінгусу є зображення давньоєгипетських божеств Геба й Нут в «позі 69», що символізує зв'язок Неба та Землі.
В античній культурі кунілінгус рідкісний, за винятком діонісійських культів. Давньогрецькі поети, втім, доволі часто натякали на нього, бажаючи висміяти якого-небудь чоловіка за негідну поведінку. Так, майстер комедії Евполід жартував, що лямбда на щитах спартанців — це перша буква слова «лизати» (). Натяки на кунілінгус існують в комедіях Арістофана. В Римській імперії ця сексуальна практика відводилась переважно повіям і коштувала значно більше, ніж інші види сексу. Натомість кунілінгус був частиною обрядів ініціації в деяких племен Мікронезії. Відомо про звичаї, коли старший член племені, перед зляганням з молодою жінкою, повинен був попередньо зробити їй кунілінгус. Водночас у багатьох племен по світу він був табу.В юдейських і християнських легендах перший кунілінгус приписувався Адаму, що зробив його Ліліт, порушивши тим самим свою головуючу природу. Метафора цієї активності також вбачається в історії про Самсона й Далілу, через що Самсон втратив свою силу. Згідно з деякими забобонами, жінка, якій робили кунілінгус, народить негарних дітей. Також примушування чоловіків до кунілінгусу приписувалося демоницям сукубам. Тертуліан прирівнював його та феляцію до людоїдства. Проте в середньовічній східній християнській традиції ставлення до орального сексу загалом було менш жорстким, ніж на Заході.
На відміну від історичних поглядів на феляцію, кунілінгус шанується як духовно наповнена практика в китайському даосизмі, який розглядає його як такий, що має здатність збільшувати довголіттяOctavio Paz (1969) Conjunctions and Disjunctions; перекл. Helen R. Lane. Лондон: Wildwood House; p. 97 через отримання енергії інь. Китайська імператриця У Цзетянь династії Тан, за легендою, ввела в придворний етикет звичай кунілінгусу як символ пришестя ери жіночої переваги (оскільки феляція була символом чоловічої переваги), піднісши його до високого рівня. Обов'язок «облизування тичинок лотоса» стосувався всіх чиновників і сановитих осібA. Edwardes, R.E.L. Masters, The Cradle of Erotica, Odyssey Press, 1970, pp. 163—164. . Примітно, що в традиційних японських еротичних ілюстраціях кунілінгус зображався частіше за феляцію. Причина цього вбачається в стилі японських мініатюр, де рот має малі розміри.
В епоху європейського Відродження описи кунілінгусу відомі в італійських еротичних поемах. Його завуальований опис вбачається в деяких творах Шекспіра й Мілтона. Доволі часто описував кунілінгус маркіз де Сад, в тому числі після вагінального сексу. Зображення цієї сексуальної практики набуло поширення у французькій еротичній літературі XIX століття, особливо після Наполеонівських війн. На противагу цьому, в Британії та США кунілінгус упродовж XIX — початку XX століття прирівнювався до содомії. Ставлення до нього різко змінюється після Першої світової війни через загальне розчарування в цінностях минулого та поширення масової літератури. Додатково популяризації поглядів на кунілінгус як детабуйовану активність посприяли праці лікаря Теодора ван де Вельде. Відомо про використання карикатур Другої світової війни, на яких Гітлер і Муссоліні висміювались, зображені за заняттям кунілінгусом.
В українському фольклорі кунілінгус згадується в прислів'ях, які почали записувати етнографи з XIX ст.
У сучасній культурі кунілінгус дедалі більше уявляється як еквівалент феляції, чому посприяв розквіт відеопорнографії. Зображення кунілінгусу як нормальної гетеро- та гомосексуальної практики популяризувалося через такі серіали, як «Гра Престолів» чи «Помаранчевий — хіт сезону».
Див. також Мінет Оральний секс Аутокунілінгус
Примітки
Література James N. Adams, The Latin Sexual Vocabulary (Johns Hopkins, 1990) ISBN 0-8018-2968-2 Hill B. F, Jones J. S. «Venous air embolism following orogenital sex during pregnancy». Am J Emerg Med. 1993 Mar;11(2):155-7. Jacqueline Franklin, The Ultimate Kiss: Oral Lovemaking, A Sensual Guide for Couples (Los Angeles: Media Press, 2001) ISBN 0-917181-17-4 Kaiser R. T. «Air embolism death of a pregnant woman secondary to orogenital sex». Acad Emerg Med. 1994 Nov-Dec;1(6):555-8.123 DePierre David. A Brief History of Oral Sex. McFarland, 2017. 200 p.
Посилання
Кунілінгус