Мілітаризація космосу — це розміщення та розробка озброєння та військових технологій у космічному просторі.
Історія в середині XX ст. ранні дослідження космосу мали частково військову мотивацію, оскільки США та СРСР використовували це як можливість продемонструвати технології балістичних ракет та інші технології, що мають потенційно військове застосування.
У 1967 році СРСР і США підписали Договір про космос, який забороняє розміщувати в космічному просторі зброю масового ураженняСША вперше визнали розміщення зброї у космосі. Чому це важливо. // Відділ новин. BBC News Україна. Published 15.09.2026, 08:55 GMT.
З того часу космічний простір використовувався як поле діяльності для , таких як супутники зв'язку та збору зображень поверхні Землі. З XX ст., за винятком космічних станцій та у вигляді невеликих (для можливого застосування після посадки, перед евакуацією), програми програми «Алмаз», зброя у космосі не розміщувалась.
У 2019 році США вперше за 70 років створили новий вид збройних сил, Космічні сили США.
14 вересня 2026 року, міністр ПС США Трой Мейнк повідомив, що США вивели на навколоземну орбіту наступальну зброю і вже мають космічну зброю у космосі та будуть застосовувати її для захисту американських військ. Згідно повідомлення, система буде використовуватися для забезпечення «контролю над космосом» та захисту американських сил від дій противника.
Супутники-шпигуни Типи супутників-шпигунів Сполучені Штати Кіхоул (Keyhole) Лакросс/Онікс Місті/Цирконік Самос (Феррет-Д) Квазар Вела Радянський Союз Космос Алмаз (пілотовані) Янтар Зеніт Сполучене Королівство Циркон (проект скасований) Skynet Франція Helios 1B (зруйнований), Helios 2A Німеччина SAR-Lupe 1-5 Італія COSMO-SkyMed Китайська Народна Республіка Фаньхуей Ши Вейсінь Індія Технологічний експериментальний супутник
Див. також Космічні війська Росії СОІ Космічні війни Проєкт А119
Примітки