Військо́вий стату́т (, ) — документ, який регламентує функціонування збройних сил. Військовий статут визначає порядок військової служби, обов'язки посадових осіб, правила внутрішнього розпорядку, носіння військової форми одягу, знаки розрізнення, систему військових звань, дисципліну і субординацію, правила взаємовідносин між військовослужбовцями, інші питання.
Зазвичай виділяються загальновійськові статути (дисциплінарний, внутрішньої служби, гарнізонної та вартової служб, стройовий) та статути родів військ і бойові статути. В Україні терміни «військові статути» та «загальновійськові статути» є розмовними, замість цих застарілих кальок із російсько-радянської мови офіційно використовується назва «Статути Збройних Сил України».
Перший загальний військовий статут в історії України — «Статті про устрій Війська Запорозького», червень 1648 року.Лепісевич П. М. , Терлюк І. Я. Козацька держава і право. Навчальний посібник з історії держави і права України / П. М. Лепісевич, І. Я. Терлюк. — Львів: видавництво «Край», 2005. - с.45
Фото обкладинок бойових статутів
Примітки
Див. також Статути Збройних Сил України: Статут гарнізонної і вартової служб Статут внутрішньої служби Дисциплінарний статут Стройовий статут
Джерела Статут внутрішньої служби Збройних Сил України ; Дисциплінарний статут Збройних Сил України ; Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України ; Стройовий статут Збройних Сил України .