Щербакова Галина Миколаївна, до шлюбу Руденко ( , Торецьк — , Москва) — російська письменниця, сценаристка українського походження.

Життєпис

Народилася 1932 року в місті Торецьку Донецької області. Шкільні роки пройшли в німецькій окупації. Після закінчення школи вступила в Челябінський педагогічний інститут, після його закінчення працювала в школі вчителькою російської мови та літератури. Також деякий час працювала в газеті журналісткою, проте покинула цю роботу, оскільки хотіла стати письменницею.

До кінця 1970-х років Галина Щербакова писала, за її словами, «серйозні речі — велику прозу на філософські теми. Але ці речі ніхто не хотів публікувати». Зрештою вона вирішила написати роман про любов. Так народилася повість «Вам і не снилося», яку восени 1979 року опублікував журнал «Юність». Несподівано для самої письменниці повість мала приголомшливий успіх, Щербакова отримувала безліч захоплених листів.

Вже незабаром після опублікування, 1980 року повість екранізував Ілля Фрез. Фінал був замінений за згоди Щербакової — вона боялася, що, якщо і у фільмі головний герой загине, сотні хлопчаків наслідуватимуть його приклад. Епізод з падінням героя прийшов їй на думку не випадково — її власний син-підліток, піднімаючись по водостічній трубі до своєї першої любові, зірвався і впав, відбувшись ударами.

15 січня 2010 року Щербакова отримала в Челябінську народну премію «Світле минуле». В останні роки письменниця важко хворіла, перенесла порожнинну операцію, але оговтатися так і не змогла. Остання її інтерв'ю датується січнем 2010 року, коли виповнювалося 30 років з часу початку роботи над фільмом «Вам і не снилося …».

Галина Щербакова померла в Москві 23 березня 2010 року. Похована на Міуському кладовищі, в районі Мар'їної Рощі.

Крім своєї знаменитої повісті, Щербакова написала понад 20 книг, серед яких повісті та романи «Двері в чуже життя», «Відчайдушна осінь», «Актриса і міліціонер», «Армія коханців», «Біля ніг лежачих жінок», «Кісточка авокадо», «Подробиці дрібних почуттів», «Мітіна любов», «Ліжко Молотова», «Не бійтеся! Марія Гансівна вже померла», «Радості життя», «Сходження на пагорб царя Соломона з коляскою та велосипедом» та ін. Останнім часом вона працювала над новим романом, він залишився незакінченим.

Проза Щербакової завжди приваблювала кінематографістів. За її творами знято художні фільми «Двоє і одна» (оповідання «Дядя Хлор і Корякін»), «Хлопчик і дівчинка» (однойменна повість) та інші.

Бібліографія

«Ах, Маня», повість (1983) «Вам и не снилось…», повість (1979) «Справа остался городок», повість (1979) «Мандариновый год, или Идеальный вариант», «Год Алены», (анатомия развода)(1990) Дилогия «Провинциалы в Москве»: «Романтики и реалисты (Не для белого человека)», роман (1997). «Реалисты и жлобы (Чистый четверг)», роман (1997) «Стена», повість (1997) «Причуда жизни. Время Горбачева и до него», оповідання (1997) «Ей во вред живущая», оповідання (1997) «Эмиграция по-русску», оповідання (1997) «Единственная, неповторимая», оповідання (1987) «Вечер был», оповідання (1997) «Дядя Хлор и Корякин (Двое и одна)», оповідання (1997) «Восхождение на холм царя Соломона с коляской и велосипедом», роман (2000) «Кровать Молотова», повість (2000) «Митина любовь», повість (1997) «Актриса и милиционер», повість (2000) «Подробности мелких чувств», оповідання (2000) «У ног лежачих женщин», повість (1995) «Уткоместь, или моление о Еве», повість (2001) «Дивны дела твои, Господи…», оповідання (1996) «Не бойтесь! Мария Гансовна уже скончалась», оповідання (2000) «Радости ее жизни», оповідання (1997) «Мальчик и девочка», повість (2000) «…Все это следует шить…», оповідання (1997) «Ёкэлэмэнэ», оповідання (1996) «Рассказ для Димы», оповідання (2001) «Три любви Маши Передреевой», роман (1996) «Год Алены», повість (1990) «Время ландшафтных дизайнов», повість (2003) «История Устиньи Собакиной, которой не было», повість (2003) «Ангелы мертвого озера», повість (2003) «Женщины в игре без правил», роман (1996) «Слабых несет ветер», роман (2002) «История в стиле рэп», повість (2006) «Спартанки», повість (2006) «Перезагруз», оповідання (2006) «Трое в доме, не считая собаки», оповідання (2005) «Бабушка и Сталин», оповідання (2006) «Дядя Хлор и Корякин», оповідання (1987) «Аллочка и плотина», оповідання (1987) «Неснятое кино», оповідання (1987) «LOVEстория» (1996) «Армия любовников (В поисках окончательного мужчины)» (1997) «Деревянная нога» «Косточка авокадо» (1995) «Вспомнить нельзя забыть» (2008) «Дверь в чужую жизнь» (1985) «Отчаянная осень» (1985) «Дом с витражом» (1998) «По имени Анна…», повість (2005) «Лизонька и остальные», роман (1998) «Кто из вас генерал, девочки?», повість (1966–1974) «Нескверные цветы», повість (2009) «Дочки, матери, птицы и острова», оповідання (1996) «Дверь», оповідання (1996) «Из крякв», оповідання (1996) «Роль писателя Пьецуха в жизни продавщицы колбасы Вали Веретенковой», оповідання (1996) «Сентиментальный потоп», оповідання (1997) «Шла и смеялась, шла и смеялась», оповідання (1997) «Возвращение на землю», оповідання (1997) «Женщина из прошлого», оповідання (1997) «На храмовой горе», оповідання (1992) «Яшкины дети» (2008) «Путь на Бодайбо» (2005–2010) «Эдда кота Мурзавецкого, скальда и философа, о жизни и смерти и слабые беспомощные мысли вразброд его хозяйки» (2009–2010) «Случай с Кузьменко», оповідання (1979) «Кто смеется последним», повість (1995) «Скелет в шкафу», повість (1996) «Как накрылось одно акме» (2001) «Прошло и это», роман (2004) «Метка Лилит», роман (2005) «Будут неприятности», п'єса «Играем Вассу», п'єса «Я сторожу собаку», п'єса «Опыты над мышами», п'єса «Личное дело судьи Ивановой», сценарій «Пусть я умру, Господи», сценарій «Карантин», сценарій </div>

Примітки

Посилання Галина Щербакова. Биографическая справка Последнее интервью Галины Щербаковой