Дмитро Миколайович Чечулін (; , Шостка — , Москва) — радянський архітектор, головний архітектор Москви (1945—1949), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з грудня 1979), автор близько 40 книг, брошур, монографій і статей з питань архітектури, містобудування та проєктної справи. Герой Соціалістичної Праці (23.08.1976). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис Народився в родині Миколи Олександровича та Ганни Іванівни Чечуліних. Батько був майстром-слюсарем Шосткинського порохового заводу та мав звання почесного громадянинаКужельная Е. В. Список жителей поселения Шостка Глуховского уезда Черниговской губернии, принадлежащих к сословию «почетных граждан» (конец XIX — начало XX века) // Сіверщина в історії України: зб. наук. праць. Вип. 7. — Київ ; Глухів, 2014. — С. 231.. Мати працювала кравчинею та заробляла приватними замовленнями.

Початкову освіту Дмитро Чечулін здобув у церковнопарафіяльній школі, продовжив навчання у Шосткинському міському чотирикласному початковому училищі. У 1918 році вступив на хімічне відділення політехнічного технікуму (нині Хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба Шосткинського інституту Сумського державного університету) при Шосткинському заводі, де працював у вечірні зміни цеховим робітником, підмайстром, лаборантом та майстром, щоб підтримати родину після смерті батька в 1917 році. У ті ж роки служив у батальйоні, створеному для охорони заводу.

У 1921 році добровольцем зарахувався до Червоної армії, став заступником командира батальйону із політчастини та одночасно займався виготовленням наочної агітації. Командування, помітивши його здібності, відправило його здобувати профільну освіту до Москви.

У 1923 році вступив на архітектурний факультет Вищих художньо-технічних майстерень у Москві, займався в майстерні професора-конструктивіста Миколи Докучаєва, а потім перейшов до Олексія Щусєва.

У січні 1930 року захистив диплом у Вищому художньо-технічному інституті (утвореного на базі Вищих художньо-технічних майстерень) на тему «Будівлі для відомства з питань культури». Трохи раніше, в 1929 році за розподілом почав працювати в «Проєктцивілбуді» під керівництвом Григорія Бархіна та Євгена Червінського. Через рік перейшов до Державного інституту проєктування міст, у відділ будівництва лікарень. Спільно із архітектором Гофманом-Пилаєвим побудував хірургічний корпус клінічної лікарні в Брянську, патолого-анатомічний корпус при клінічній лікарні у Воронежі, поліклініку імені Дзержинського в Москві, а також лікарні в Архангельську, Самарі, Дзержинську.

З вересня 1933 року працював у проєктній майстерні № 2 під керівництвом Щусєва. Брав участь у реалізації Генерального плану реконструкції Москви. У 1935 році Чечуліна призначили бригадиром майстерні № 2, а в 1937 році очолив цю майстерню. У 1937 році на І Всесоюзному з'їзді радянських архітекторів обраний членом президії правління Союзу радянських архітекторів. Голова Московського відділення Спілки архітекторів СРСР (1937—1942).

У роки німецько-радянської війни, обіймаючи посаду начальника проєктування міста Москви, організовував штаб маскування міста та командував воєнізованою ротою інженерної розвідки. З 1942 року очолював спеціальну комісію з відновлення зруйнованих будівель та споруд Москви. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1945—1949 роках — головний архітектор Москви. У вересні 1949 року ухвалою Ради міністрів СРСР «Про роботу архітекторів Чечуліна Д. М. та Ростковського О. К.» за зловживання Чечулін був знятий з усіх займаних адміністративних постів і відсторонений від усіх містобудівних проєктів, крім висотної будівлі в Зарядді, яка в результаті так і не була побудована.

У 1957 році відвідав КНР і спроектував Будинок радіо у Пекіні. Після повернення до СРСР працював начальником архітектурно-проєктної майстерні управління «Моспроєкт—1» Головного архітектурно-планувального управління комітету Московської міської ради депутатів трудящих. Займався проєктуванням типових проектів шкіл, лікарень та інших громадських установ Москви. У 1959 році Чечуліна призначили головним архітектором Всесвітньої виставки, яку планували прийняти у Москві до 50-річчя Жовтня 1967 року. Одночасно викладав архітектуру у Московському вищому художньо-промисловому училищі.

Помер 29 жовтня 1981 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

Нагороди та звання Герой Соціалістичної Праці (23.08.1976) Народний архітектор СРСР (1971). два ордени Леніна (6.09.1947, 23.08.1976) орден Жовтневої Революції (7.05.1971) два ордени Трудового Червоного Прапора (5.02.1939, 11.02.1957) орден Дружби народів (25.08.1981) орден «Знак Пошани» (16.09.1939) медаль «За трудову доблесть» (13.07.1940) медалі Сталінська премія першого ступеня (1941) — за архітектурні проєкти станцій «Київська» і «Комсомольська» Московського метрополітену імені Л. М. Кагановича. Сталінська премія другого ступеня (1949) — за архітектурний проєкт висотного житлового будинку на Котельницькій набережній. Сталінська премія (1953).

Твори Станції Московського метрополітену. Комсомольська (радіальна). Охотний ряд. Київська (радіальна). Динамо. Комплекс будівель Тріумфальної площі, включаючи Концертний зал імені Чайковського, готель «Пекін» і будівлю з кінотеатром «Москва». Будинок Аерофлоту (нереалізований проєкт, частково втілений в іншому творі Чечуліна — Білому домі). будівля Бібліотеки іноземної літератури. готель «Росія». будинок на Котельницькій набережній. Білий дім (Москва) (1979). Павільйон Московської, Рязанської і Тульської областей (№ 59 за сучасною нумерацією) на території ВСХВ — «міні» сталінська висотка. житловий будинок в Нескучному саді для керівників Генерального штабу Міністерства оборони і Комітету державної безпеки СРСР, Ленінський проспект, д. 16 — зразок унікальної сталінської архітектури ансамблю Ленінського проспекту (1940 рік, у співавторстві з архітектором О. Г. Мордвіновим). будівля радіобудинку в Пекіні, КНР. Міст Перемоги. Воронезька обласна клінічна лікарня (1940).

Джерела

Чечулин Д. Н. Жизь и зодчество. — Москва: Молодая гвардия, 1978. — 126 с. : ил. — (Мастера искусств —молодежи). — (рос.) Журавлев А. М. Дмитрий Чечулин. — Москва: Стройиздат, 160 с. : ил. — (Народные архитекторы СССР). — (рос.)

Примітки

Посилання

Дмитро Чечулін на сайті Шосткинського державного краєзнавчого музею. Архитектор Дмитрий Чечулин. Выставка к 100-летнему юбилею Д. Н. Чечулина Архитектори Москви