Єжи Ян Пахльовський (; 15 травня 1930, Краків — 3 квітня 2012, Щецин) — польський прозаїк, перший чоловік української поетеси Ліни Костенко, батько української письменниці та культуролога Оксани Пахльовської.
Після здобуття в 1950 році середньої освіти закінчив літературний інститут ім. Максима Горького в Москві. Від 1956 року мешкав у Щецині. Був редактором (1956—1958) щоденної газети «Głos Szczeciński» («Голос Щеціна»), а також тижневика «Ziemia i Morze» («Земля і море»). У 1958—1964 рр. працював рибалкою на суднах далекого плавання. У 1976–1981 рр. був головою відділу Спілки польських письменників в Щецині. 1989 року став співзасновником Спілки польських письменників й Громадянського Комітету порозуміння в Щецині. Писав оповідання на морську тематику, ессеї про повоєнне життя в Щецині, редагував твори литовських письменників.
Помер 3 квітня 2012 року, похований у родинному склепі в Кракові.
Творчість Delfiny idą pod wiatr (1963) Ryby i słońce (1971) Opowiadania morskie (1977) Wołanie horyzontów (1977) Na krawędzi wody (1991)
Нагороди Нагорода імені Маріуша Заруського; Нагорода імені Джозефа Конрада; Літературна нагорода міста Щецин.
Посилання Пішов з життя Єжи-Ян Пахльовський .