Мико́ла Васи́льович Коза́к (псевдо: «Богдан», «Вівчар», «Смок», «Кучма», «Лука», «Петро», «Сергій Хортиця», «Чупринко») (22 лютого 1915, с. Рахиня, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 8 лютого 1949, с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область) — український військовий діяч, крайовий референт СБ ПЗУЗ (1945), командир УПА-Північ (03.1945 — 12.1945), крайовий провідник ОУН на північно-західних землях (ПЗУЗ; 1946—1948).

Лицар Золотого Хреста Заслуги.

Життєпис

Народився 22 лютого 1915 року в с. РахиняДержавний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 12, с. 50, а. 135, № 5. Долинського повіту Королівства Галичини та Володимирії (нині Долинський район, Івано-Франківська область, Україна).

Закінчив гімназію в 1933, згодом студент Львівської політехніки.

Після закінчення курсів Ревізійного союзу українських кооператив у 1934 році працював продавцем у споживчій кооперативі «Сила» в Долині.Коваль Омелян. Спомини мого життя: Львів-Auschwitz-Брюссель. — Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2016. — 240 ст. ISBN 978-617-7363-31-5

Член ОУН з 1934 року. Заарештований польською поліцією 3 березня 1937 року, засуджений в Стрию 1 березня 1938 року до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.

Повітовий провідник ОУН на Лемківщині у 1940—1941 рр., член похідних груп ОУН влітку 1941 року.

Обласний провідник ОУН Кам'янець-Подільської області (1941—1942), організаційний референт і обласний провідник ОУН Вінницької області (1942—1943), крайовий референт СБ ОСУЗ у 1944 р.

У 1945 крайовий референт СБ ПЗУЗ, а у 1946—1948 провідник ОУН ПЗУЗ. Командир УПА-Північ: березень 1945 — грудень 1945 року.

Брав активну діяльність у протидії агентурі НКВС. Відзначився в успішній оперативній грі з агентами НКВС і з допомогою підпільниці Людмили Фої ліквідував трьох високопрофесійних агентів спецслужб.

На думку історика Вахтанга Кіпіані, Микола Козак ліквідував 889 осіб з 938, які потрапили під перевірку СБ ОУН через підозріння їх співпраці з радянськими спецслужбами. Зокрема, серед вбитих було півсотні функціонерів ОУН. В деяких районах сто відсотків підозрюваних було вбито як потенційних радянських агентів.

Загинув у бою із спецгрупою МДБ 8 лютого 1949 року в с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область, нині Україна.

Нагороди

Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. референт СБ крайового проводу ОУН ПЗУЗ Микола Козак — «Смок» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПАМірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. 708..

Вшанування пам'яті У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Микола Козак. 5.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Івано-Франківськ Золотий хрестом заслуги УПА (№ 015) переданий Зеновію Козаку, племіннику Миколи Козака — «Смока».

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Командири УПА Лицарі ОУН та УПА

Примітки

Література Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавство ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 164—224. Марчук І. Формування та структура УПА-Північ // Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів / Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич, упорядник і відповідальний редактор Юрій Сливка (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 11 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — Львів, 2004. — С. 111—120. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3. Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939—1955. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 52—56. Антонюк Ярослав. Микола Козак («Смок», «Чупринко», «Вівчар»): неоднозначна постать Крайового референта СБ та провідника ОУН на ПЗУЗ. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2019. Вип. 2/44. С. 197–218.

Посилання Квазіенциклопедія ОУН.