Кві́нта ( — п'ятий) — музичний інтервал між першим та п'ятим ступенями в гамі, також п'ята нота в діатонічному звукоряді. Види Розрізняють 3 види квінти:
Чиста квінта складається з 3,5 тонів (a) Зменшена квінта (енгармонічно еквівалентна тритону) (b) Збільшена квінта енгармонічно еквівалентна малій сексті. (c)
Співвідношення частот
СтрійЧиста квінтаЗменшена квінтапіфагорійський рівномірно темперований
Використання в гармонії Фундаментальні акорди тональної музики — мажорні та мінорні тризвуки, а також септакорди — усі вони містять інтервали квінти.
Чисті квінти містяться в мажорних і мінорних тризвуках, септакордах, нонакордах тощо. Зменшені квінти містяться в зменшених тризвуках, в напівзменшених і зменшених септакордах.
Послідовність чистих квінт (F, C, G, D, A, E, B, F, ...) утворює квінтове коло, що у рівномірно-темперованому строї містить усі дванадцять нот хроматичного звукорядуЦя послідовність квінт містить зменшену квінту (b, f), яка замінює чисту квінту (b, f) що містить хроматичну ноту f, яка не входить до тональності До мажор. Нота f (з гамми До мажор) замінюється нотою f в Lydian chromatic scale.
На думку Герман фон Гельмгольца чиста квінта, разом з чистими квартою та октавою, «трапляються в усіх відомих музичних звукорядах», хоча редактор англійського перекладу його книги зазначає, що кварта і квінта можуть бути взаємозамінними або невизначеними.
Чиста квінта є основним елементом побудови мажорних і мінорних тризвуків, септакордів та політерцієвих акордів. Оскільки ці акорди трапляються в багатьох музичних творах, чиста квінта також зустрічається дуже часто. Однак, оскільки багато інструментів містять чисту квінту як обертон, в складних гармонічних побудовах п'ятий ступінь акорду інколи опускають. Акорди також можна будувати шляхом нашарування квінт, утворюючи квінтові гармонії. Такі гармонії трапляються в модерній музиці, наприклад у «Весні священній» І.Стравінського у «Танці юнаків», де мідні інструменти виконують п'ятизвуковий сі-бемольний квінтовий акорд.
Також інколи використовуються акорди, що складаються з квінти та октави. У класичній музиці такі акорди використовуються у функції тонічного тризвуку (проте без терції) наприкінці творів, зокрема Viderunt omnes Перотіна, Sederunt Principes, Messe de Nostre Dame Ґійома де Машо, Kyrie у Реквіємі Вольфґанґа Амадея Моцарта та першій частині Дев'ятої симфонії Брукнера. У рок-музиці цей акорд відомий як паверкорд, що виконується на електрогітарі (як правила дисторшн).
Звучання Висхідна послідовність C-G Низхідна послідовність C-F
Список літератури
Бібліографія
Див. також
Power chord