Мартин Урба́нік (?, Замостя — між 24 березня і 9 квітня 1764) — архітектор і будівничий доби бароко. Якийсь час — надвірний архітектор магната Миколи Василя Потоцького.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2.

Життєпис Народився в місті Замості, дата народження невідома.Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови . Прибув до Львова із Замостя. 25 січня 1750 року одружився із Агнесою Рейх, донькою львівського цехового шевця Яна Рейха. Донька Урбаніка — Антонела стала дружиною архітектора Клеменса Фесінґера.Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10. — Львів, 1999. — С. 46. — ISBN 966-95066-3-8. Створив будівельну спілку із Бернардом Меретином. Не будучи членом львівського цеху будівничих, разом із напарником часто відбирав у місцевих майстрів об'єкти вже на стадії будівництва. Цим спричинено ряд позовів, де обидва архітектори були відповідачами. Пізніше з якихось причин працює без Меретина як самостійний будівельний підприємець. Позов цеху проти Урбаніка близько 1750 року перелічує цілий ряд об'єктів, відібраних Урбаніком, що нині дозволяє пов'язати їх будівництво з його іменем.

Був свідком на весіллі Йозефа Штиля () з Катажиною Марквартувною (26 червня 1757 року, інший свідок Ян Ґертнер).Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. 24 березня 1764 р. востаннє взяв плату (288 зл. п.) за роботи для костелу домініканців у Львові, а 9 квітня було відомо про смерть Урбаніка.

Споруди На відміну від Бернарда Меретина спрощував тонкі деталі камінних різьб у своїх проєктах, застосовував схематичні, пласкі адаптації форм.Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124. Від 1745 року до самої смерті керував будівництвом нового костелу Божого Тіла домініканського монастиря (проєкт Яна де Вітте). Спроєктував вівтар каплиці Потоцьких при цьому храмі.Архітектура Львова. — С. 136—137. Якісь роботи при монастирі вірменських бенедиктинок разом із цілим кварталом вулиці Вірменської. Відбудова бенедиктинського монастиря після пожежі 1746 рокуБойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006. — С. 41. — ISBN 966-95066-4-15.. Невстановлені роботи при монастирі францисканців (не зберігся, нині це вулиця Театральна). Керував будівництвом дзвіниці при монастирі домініканок, що на нинішній вулиці Коперника, 36 (збереглась лише ця дзвіниця). Роботи у будинку на площі Ринок, 2. Через недотримання умов контракту позваний власником будинку до суду. Розбудова костелу Марії Маґдалини (1753–1758). Храм став шестистовпною тринавною базилікою із новим триярусним фасадом.Архітектура Львова. — С. 140. Участь у будівництві палацу Станіслава Любомирського (проєкт Яна де Вітте)Архітектура Львова. — С. 156.. Матеріали позову 1750 року також свідчать про якісь роботи, що виконувались Урбаніком за межами Львова. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви МаріїOstrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (, (1761–1763) Церква Успіння Пресвятої Діви Марії в ГороденціKrasny P., Ostrowski J. К. Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. . Монастир домініканців у містечку Богородчани (атрибуція Пйотра Красного).Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 199.

Правдоподібно, він або Клеменс Ксаверій Фесінгер був автором проєкту костелу Непорочного зачаття в Лопатині.Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna …. — S. 124—125.

Зауваги

Примітки

Джерела

Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 121, 122. Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови. Урбанік Мартин //  — С. 595.