Східний Азербайджан ( Âzarbâyjân-e Šarqi, ) — остан (провінція) на заході Ірану.

Одна з чотирьох провінцій Іранського Азербайджану. Утворена у 1950 році шляхом розділення провінції Азербайджан на західну та східну частину. Населення — 3 603 456 осіб (2006). Столиця провінції — місто Тебриз.

Географія

Географічне положення Провінція межує на півночі з Азербайджанською Республікою, Вірменією та Нахічеванською Автономною Республікою. На заході та південному заході межує з останом Західний Азербайджан, на сході — з останом Ардебіль, а на південному сході — з останом Зенджан. Східний Азербайджан є єдиною провінцією Ірану, яка має спільний кордон із Вірменією.

Загальна площа становить 45 491 км², що складає близько 2,8% території Ірану. Провінція має якісне залізничне сполучення з іншими останами та з прилеглими країнами.

Рельєф Регіон є місцем з'єднання двох основних гірських систем Ірану — Ельбурса та Загроса. Територія переважно гірська і складається з семи гірських масивів, найвищою точкою є вулканічний пік Саханд (3707 м). До важливих гірських хребтів також належать Карадаг (Арасбаран), Мішу, Бозкуш та інші. Північним кордоном провінції протікає річка Аракс.

Клімат Клімат регіону переважно холодний гірський. Зими суворі, а літо помірне. Середньорічна кількість опадів коливається в межах 250–300 мм.

Історія

Доісламський період В античні часи територія була частиною Мідії і була відома як «Мала Мідія» (Атропатена). Після завоювання Персії Александром Македонським (331 р. до н.е.), сатрап регіону Атропат проголосив незалежність, уклавши угоду з греками та захистивши регіон від прямого грецького управління. Вважається, що назва «Азербайджан» походить від імені Атропата.

Ісламський період та Середньовіччя Після арабського завоювання у VII столітті регіон поступово ісламізувався. Новий розквіт Східного Азербайджану настав у період монгольського панування. Після вторгнення Хулагу-хана, онука Чингісхана, Азербайджан став центром монгольської держави Ільханів (XIII–XIV ст.), що простягалася від Хорасану до Сирії. Столицею цієї могутньої імперії було обрано Тебріз, який перетворився на одне з найважливіших міст Сходу, центр торгівлі та мистецтв.

Пізніше, після розпаду держави Ільханів, регіон став ареною боротьби та центром володінь туркменських племінних об'єднань Кара-Коюнлу та Ак-Коюнлу.

Епоха Сефевідів та Каджарів Особливе значення Східний Азербайджан мав у часи династії Сефевідів (XVI–XVIII ст.). Шах Ісмаїл I, засновник династії, проголосив Тебріз першою столицею своєї імперії. Саме звідси почалося поширення шиїзму як державної релігії Ірану. Хоча пізніше столицю перенесли до Казвіна, а згодом до Ісфагана через загрозу з боку Османської імперії, Тебріз залишався ключовим економічним вузлом.

У часи правління династії Каджарів (XVIII–початок XX ст.) Тебріз отримав статус «Дар ас-Салтане» (місце перебування монархії). Традиційно тут розташовувалася резиденція наслідного принца. Майбутні шахи, такі як Мохаммед Шах, Насер ед-Дін Шах, Мозаффар ад-Дін Шах та Ахмад Шах, набиралися досвіду управління саме в Азербайджані перед сходженням на престол у Тегерані.

XX століття У 1921 році Реза Шах Пахлеві встановив жорсткий контроль центрального уряду над регіоном, ліквідувавши місцеві автономні рухи.

З початком Другої світової війни, у 1941 році, радянські війська увійшли до Ірану з півночі, окупувавши Східний Азербайджан. У 1945 році за підтримки СРСР було створено автономний Народний уряд Азербайджану. Криза завершилася у травні 1946 року виведенням радянських військ та відновленням юрисдикції Тегерана, після чого питання розглядалося на рівні Ради Безпеки ООН.

Ірано-іракська війна (1980–1988) Хоча Східний Азербайджан не був лінією фронту, він значно постраждав під час так званої «Війни міст». П'ять ключових міст провінції — Тебріз, Міане, Мараге, Азершахр та Сараб — зазнавали систематичних авіаційних та ракетних ударів з боку Іраку.

Загалом зафіксовано понад 90 випадків бомбардувань. Найбільш інтенсивні атаки сталися у 1988 році, коли Тебріз був обстріляний ракетами. За офіційними даними, внаслідок повітряних атак у провінції загинуло та отримало поранення 2 116 осіб.

Адміністративний поділ Історично адміністративні кордони регіону неодноразово змінювалися. У 1937 році Іран було поділено на 10 останів, де Східний Азербайджан фігурував як Третій остан. Пізніше від нього були відокремлені провінції Ардебіль (1993) та деякі території передані Гіляну (Астара).

Станом на сучасний період, остан поділяється на 21 шахрестан (округ).

Населення За даними перепису 2016 року, населення остану становило понад 3,9 млн осіб (приблизно 5% населення Ірану). Рівень урбанізації високий, найбільшим містом є Тебріз (понад 1,7 млн осіб), найменш заселеним округом — Чаруймак.

Етнічний та мовний склад Абсолютну більшість населення становлять азербайджанці (включаючи шахсевени, афшари, карадагці), які розмовляють азербайджанською мовою. У провінції також проживає незначна кількість носіїв татської мови (іранська група), які мешкають у важкодоступних гірських селах. Невеликими групами представлені перси, курди, вірмени та ассирійці.

Згідно з опитуванням 2010 року:

Азербайджанці: ~97,8% Перси: ~1,4% Інші: <1%

Релігія Переважна більшість населення сповідує іслам шиїтського напряму. Існують також релігійні меншини, зокрема послідовники ярсанізму та християни (переважно вірмени).

Економіка Східний Азербайджан є одним з економічних локомотивів Ірану.

Промисловість: Тебріз є великим індустріальним центром. Розвинені машинобудування, нафтохімія, харчова промисловість, виробництво скла та текстилю. Провінція займає провідні позиції в країні за обсягом несировинного експорту. Ремесла: Тебрізькі килими відомі у всьому світі та визнані об'єктом світової спадщини. Місто Оску відоме технікою друку на тканині (батик). Сільське господарство: Регіон є лідером у вирощуванні абрикосів, яблук, горіхів та виробництві меду і сухофруктів.

Туризм та визначні пам'ятки

Провінція багата на природні та історичні пам'ятки.

Природні об'єкти

Ліси Арасбаран: унікальна екосистема, біосферний заповідник. Кандован: історичне село в скелях, де люди досі живуть у печерах вулканічного походження. Гора Саханд: популярне місце для альпінізму та гірськолижного спорту. Водоспади та гарячі джерела: численні термальні води в районі Бостанабада та водоспади в горах.

Історичні пам'ятки

Тебрізький базар: найбільший критий базар у світі, об'єкт спадщини ЮНЕСКО. Блакитна мечеть (Тебріз): шедевр архітектури XV століття. Цитадель Тебріза: залишки масивної фортифікаційної споруди. Монастир Святого Стефана: вірменський монастир поблизу Джульфи (об'єкт спадщини ЮНЕСКО). Фортеця Бабека: гірська фортеця національного героя Ірану Бабека Хоррамдіна.

Див. також

Іранський Азербайджан Західний Азербайджан

Примітки