Десяти́нна вулиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Михайлівської площі до Андріївського узвозу і Володимирської вулиці.

Історія Вулиця прокладена не пізніше XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під назвою ТрьохсвятительськаПлан города Кіева 2й и 3й частям съ принадлежащими къ нимъ слободами. Кіевскій Городовой Архитекторъ Колежскій Асессор Андрей Меленскій. 1803 года Сентября 14го дня Планъ Сочиненъ. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 20 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116. , на плані міста 1838 року — АндріївськаПланъ Старокіевской части съ таковаго жъ общаго городу 1837го года въ 27й день Ноября Высочайше утвержденнаго съ показаніемъ обывательскихъ мѣстъ подошедшихъ подъ улицы Университетскую, Золотоворотскую, Ириновскую и Михайловскій переулокъ. 1838 года составилъ къ рапорту отъ 21 Апрѣля за № 82 Кіевскій Городовой Землемѣръ Титулярный Совѣтникъ Шмигельскій. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 50 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 14. . Пізніше, після продовження у 1830–40-х роках Трьохсвятительської вулиці до Хрещатика, залишалася у її складі. У 1861 році була віднесена до вулиць 2-го розрядуВѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. .

У 1919 році існував проект надати їй назву Княжий Двір (оскільки саме поблизу неї був розташований палац великих князів київських)Новые названия улиц // «Киевский Коммунист / Київський Комуніст» № 27 (35). — 1919. — 25 февраля. — С. 4. . У 1919–1955 роках складала частину вулиці Жертв Революції, з 1955 року — вулиці Героїв Революції. У 1958 році виділена в окрему вулицю і тоді ж одержала сучасну назву — від Десятинної церкви, що була розташована поблизу, на вулиці Володимирській, 2.

Пам'ятки архітектури та історії

№ 9 — особняк промисловця Василя Симиренка. Зведений архітектором Володимиром Ніколаєвим в 1899 році, в стилі «неогрек». № 8 — будинок житловий XIX ст. № 13, 14 — пам'ятки історії.

Особистості Будинок № 9 належав українському промисловцеві та меценату Василеві Симиренку.

У будинку № 14 мешкали художник Михайло Врубель, історик Микола Костомаров, професор Адріян Прахов, художник Костянтин Крижицький, зупинився поет Олексій Апухтін, жив та помер польський художник Вільгельм Котарбінський.

У будинку № 13 проживали Герой Радянського Союзу генерал-полковник Пилип Жмаченко та академік Михайло Птуха, у № 10 — державний діяч та вчений Анатолій Луначарський.

Меморіальні дошки

№ 9 — Симиренку Василю Федоровичу (1835–1915), промисловецю і технологу цукроводства, який мешкав у цьому особняку в 1899–1915 рр. Відкрито 26 вересня 1995 року, скульптор В. І. Сивко № 13 — Жмаченку Пилипу Феодосійовичу (1895—1966), Герою Радянського Союзу, що жив у цьому будинку в 1946–1966 рр. Відкрито у 1967 році, замінено у 1978 році; архітектор А. Д. Корнєєв. № 14 — Врубелю Михайлу Олександровичу (1856–1910), художнику, який перебував у цьому будинку в 1884–1889 роках. Відкрито 22 січня 1962 року, скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Раїса Бикова.

Установи та заклади

Посольство Великої Британії в Україні (буд. № 9) Музей «Духовні скарби України» (буд. № 12) Державна служба України з питань праці (буд. № 14) «Альфа-Банк Україна», головний офіс (буд. № 4/7) Музей історії Десятинної церкви

Примітки

Джерела