Ісідор Жоффруа Сент-Ілер (, * 16 грудня 1805, Етамп — †10 листопада 1861, Париж) — французький зоолог, син Етьєна.
Біографія Вивчивши медицину і природну історію, він став помічником батька в 1824 році в Музеї природної історії в Парижі. З 1829 до 1832 він там читав лекції з орнітології і викладав зоологію. Він мав особливе зацікавлення в науці про девіантні (ті, що відхиляються від норми) форми, тератології, ніж зацікавлення до того, що є нормою. Між 1832 і 1837 роками він опублікував свою головну роботу з тератології: Histoire générale et particulière des anomalies de l'organisation chez l'homme et les animaux. У 1837 році став заступником свого батька на факультеті природничих наук у Парижі й вирушив у Бордо, щоб організувати факультет там. Став інспектором академії Парижа в 1840 році, професором музею після відставки свого батька (1841), генеральним інспектором університету (1844) і членом Королівської ради народної освіти (1845). У 1850 році, після смерті Анрі Марі Блейнвіля, він замінив Блейнвіля як професор зоології на факультеті природничих наук. У 1854 році він заснував Акліматизаційне товариство Парижа і був його президентом. Опублікував ряд наукових статей, есе в галузях зоології, палеонтології, анатомії та одомашнення тварин.
Примітки
Публікації Essais de zoologie générale (1841) La Vie d'Étienne Geoffroy Saint-Hilaire (1847) Acclimatation et domestication des animaux utiles (1849) Lettres sur les substances alimentaires et particulièrement sur la viande de cheval (1856) Histoire naturelle générale des règnes organiques (3 тома, 1854—1862)
Джерела Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals // JHU Press, 2009, p. 151