Шарува́ті матеріали — це структури побудовані специфічними структурними елементам (шаровими пакетами), котрі складаються з одного або декількох моношарів. У межах шарового пакету зв'язок між атомами сильний (іонний, ковалентний), а між шаровими пакетами — слабкий (типу ван-дер-ваальсового). Істотна анізотропія міжатомних взаємодій може пояснити значну кількість фізичних властивостей. Завдяки своїм особливим структурам, шаруваті матеріали часто підходять для реакцій інтеркаляції.
Дослідження На незвичні властивості шаруватих матеріалів у 1980-х звернув увагу Ілля Михайлович Ліфшиць.
Ексфоліація
Оскільки шари з'єднуються один з одним відносно слабкими силами Ван-дер-Ваальса, деякі шаруваті матеріали піддаються розшаровуванню або ексфоліації, тобто повному розділенню шарів матеріалу. Розшаровування можна здійснювати за допомогою ультразвукової обробки, механічних, гідротермічних, електрохімічних, лазерних та мікрохвильових методів.
Зазвичай потрібні агресивні умови, що включають високополярні розчинники та реагенти. Приклади Прикладами є графіт, та інші дихалькогеніди перехідних металів, гідроксиди лужних металів, подвійні гідрооксиди алюмінію та деяких двовалентних металів.
Примітки