Чемпіонат світу з гандболу — змагання національних збірних, проводиться під егідою Міжнародної гандбольної федерації з 1938 року.

Історія Перший чемпіонат світу з гандболу 7х7 серед чоловічих команд відбувся 5 - 6 лютого 1938 року в берлінському спортзалі «Дойчландгалле». У ньому взяли участь всього 4 команди, ігри проходили за скороченим регламентом - 2 тайми по 15 хвилин. Такий турнір важко назвати чемпіонатом світу, і все ж початок був покладений.

Друга світова війна перервала розвиток міжнародного гандболу. Черговий чемпіонат світу відбувся лише через шістнадцять років, у фіналі виступило 6 команд.

З III чемпіонату світу (1958), організатором якого була Федерація гандболу НДР, боротьбу за першість ведуть по 16 чоловічих команд. Трирічний цикл, що існував до 1970 року, після включення гандболу в програму Олімпійських ігор був замінений чотирирічним.

З 1995 року у фінальних турнірах світових першостей бере участь 24 команди, тепер вони проводяться один раз на два роки. З 2021 року по 32 збірні змагаються за титул чемпіона світу.

Призерами чемпіонатів світу ставали виключно європейські команди, найбільших успіхів досягла збірна Франції (6 перемог), Швеції і Румунії (по 4 перемоги), а також Німеччини, СРСР/Росії (по 3 перемоги). До 2013 року призерами чемпіонатів світу ставали виключно європейські команди, а в 2015 році срібні медалі вперше завоювала збірна Катару. Раніше з неєвропейських команд найкращими результатами володіли представники Африки - гандболісти Єгипту в 2001-му та Тунісу в 2005-му займали 4-і місця, програючи в півфіналі майбутнім чемпіонам світу.

Призери Рік Країна-організатор Золото Срібло Бронза 1938 Німеччина Німеччина 1954 1958 1961 Румунія 1964 Румунія 1967 Румунія 1970 Румунія Югославія 1974 Румунія Югославія 1978 1982 Югославія 1986 Югославія 1990 1993 1995 1997 Японія 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 , 2021 2023Збірна Данії втретє поспіль виграла чемпіонат світу // Сайт Федерації гандболу України (Від 30.01.2023) , 2025 , , 2027

Медальний залік

Чемпіонати світу в цифрах

Найкращі бомбардири

1938. Ганс Теліг, Інге Ламберг — по 6 1954. Олаф Майхрцак — 16 1958. Могенс Ольсен — 46 1961. Петре Іванеску — 24 1964. Йосип Мілкович, Іон Мозер, Андреаш Феньє — по 32 1967. Герберт Любкінг — 38 1970. Володимир Максимов — 31 1974. Штефан Бірталан — 43 1978. Петер Ковач, Єжи Клемпель — по 47 1982. Василь Стінга — 65 1986. Чжа Вон Кан — 67 1990. Хуліан Дуранона — 55 1993. Марк Баумгартнер — 47 1995. Юн Кен Сін — 86 1997. Юн Кен Сін — 62 1999. Роландо Уріос — 57 2001. Едуард Кокшаров — 61 2003. Карлос Перес — 64 2005. Віссем Хмам — 81 2007. Гудьон Сігурдссон — 66 2009. Кирил Лазаров — 92 2011. Міккель Гансен — 68 2013. Андерс Еггерт — 55 2015. Драган Гаіч — 71 2017. Кирил Лазаров — 50 2019. Міккель Гансен — 72 2021. Франкіс Марсо — 58 2023. Матіас Гідсель — 60 2025. Матіас Гідсель — 74

Найбільші перемоги РізницяМатчРахунокРІк Стадія42 Німеччина — Люксембург46:41958 груповий етап40 Ісландія — Австралія55:152003 груповий етап40 Іспанія — Австралія51:112013 груповий етап

Найрезультативніші матчі М'ячіМатчРахунокРік Стадія80 Румуния — Росія42:382009 за 15-е місце76 Іспанія — Ісландія40:362007 за 7-е місце74 Іспанія — Хорватія40:342005 фінал74 Австрія — Словаччина35:392011 за 17-е місце73 Чехія — Німеччина34:392005 за 9-е місце72 Румунія — Іспанія32:402009 Президентський кубок71 Хорватія — Республіка Корея33:382001 груповий етап71 Польща — Туніс40:312007 2-й груповий етап71 Румунія — Словаччина33:382011 Президентський кубок71 Іспанія — Білорусь38:332015 Груповий етап70 Ісландія — Австралія55:152003 груповий етап70 Данія — Канада52:182005 2-й груповий етап

Найрезультативніші матчі з овертаймом М'ячіМатчРахунокРік Стадія83 Ісландія — Данія41:422007 1/4 фіналу78 Іспанія — Росія40:382001 за 5-е місце72 Франція — Данія37:352011 фінал70 Республіка Корея — Югославія37:331997 1/8 фіналу

Найрезультативніші матчі з двома овертаймами М'ячіМатчРахунокРік Стадія76 Іспанія — Хорватія37:392003 1/2 фіналу75 Німеччина — Аргентина40:352011 за 11-е місце71 Хорватія — Україна34:372001 1/8 фіналу

Найрезультативніші овертайми М'ячіМатчРахунокРік Стадія15 Ісландія — Данія7:82007 1/4 фіналу14 Іспанія — Хорватія6:82003 1/2 фіналу13 Югославія — Угорщина6:72003 1/2 фіналу за 5—8-е місця13 Німеччина — Аргентина9:42011 за 11-е місце

Найменш результативні матчі М'ячіМатчРахунокРік Стадія3 Швеція — Данія2:119389 Німеччина — Швеція7:219389 Австрія — Швеція5:419389 Німеччина — Австрія5:419389 Австрія — Данія7:21938

Найменш результативні матчі з овертаймом М'ячіМатчРахунокРік Стадія25 Норвегія — Франція13:121961 1/4 фіналу35 НДР — ФРН18:171970 1/4 фіналу40 Румунія — СРСР21:191967 за 3-є місце

Найменш результативні матчі з двома овертаймами М'ячіМатчРахунокРік Стадія17 Румунія — Чехословаччина9:81961 фінал25 Румунія — НДР13:121970 фінал

Найвища результативність команди в матчі М'ячіКомандаМатчРахунокРікСтадія55 Ісландія — Австралія55:152003 груповий етап52 Данія — Канада52:182005 груповий етап51 Іспанія — Австралія51:112013 груповий етап49 Швеція — Австралія49:171999 груповий етап49 Швеція — Австралія49:162005 груповий етап

Найнижча результативність команди в матчі М'ячіКомандаМатчРахунокРікСтадія1 Швеція — Данія2:119382 Швеція — Данія2:119382 Німеччина — Швеція7:219382 Австрія — Данія7:219383 Німеччина — Данія11:319383 Югославія — США22:319643 Румунія — Канада27:31967

Чемпіонати світу з гандболу 11х11 Чемпіонати світу з гандболу 11х11 у 1930-1960-х роках займали важливе місце в календарі міжнародних змагань. За цей період було проведено сім чоловічих чемпіонатів світу. Включення гандболу 7х7 в програму XX Олімпійських ігор (1972) вирішили наперед долю гри з одинадцятьма спортсменами - всі провідні гандбольні країни світу перейшли на гру на малому майданчику. Після відмови ряду національних федерацій від участі у VIII чемпіонаті світу з гандболу 11х11, який передбачалося провести в 1969 році в ФРН, і падінням популярності гри на великому полі Міжнародна федерація гандболу ухвалила рішення про припинення проведення чемпіонатів світу з гандболу 11х11.

Рік Країна-організатор Золото Срібло Бронза 1938 Німеччина Німеччина Угорщина 1948 1952 1955 1959 Румунія 1963 1966

Див. також Чемпіонат світу з гандболу серед жінок

Примітки

Посилання IHF Медалісти на the-sports.org