Ме́рі По́ппінс () — героїня казкових повістей дитячої письменниці Памели Треверс, няня-чарівниця, що виховує дітей в одній із лондонських сімей. Книги про Мері Поппінс, перша з яких вийшла в 1934 році, отримали величезну популярність в багатьох країнах світу.Deborah Cogan Thacker & Jean Webb. Introducing Children’s Literature: From Romanticism to Postmodernism.
В Україні донедавна видавалися (у неповному обсязі) лише дві з восьми повістей про дивовижну няню: «Мері Поппінс» та «Мері Поппінс повертається» (пер. з англ. Євгенії Горевої. — К.: Веселка, 1981, мал. Євгена Попова; К.: Школа, 2002, мал. А. Чукавіна). В 2014 році видавництво «Рідна Мова» (український підрозділ видавництва «Махаон-Україна») розпочало видання всіх восьми книг Памели Треверс українською мовою; проект був завершений 2016 року: переклад Володимира Панченка, художник Арсен Джанік'ян.
Перша повість про чарівну няню починається з опису невлаштованого побуту сім'ї Бенксів, де голова сімейства разом із дружиною не може впоратися з дітьми. Бенкси одну за іншою наймають нянь, але ці спроби закінчуються невдало, поки відповідальну посаду не обіймає загадкова і рішуча молода леді.
Образ персонажа Треверс створила образ «ідеальної няні». Мері Поппінс — молода жінка звичайної зовнішності (в неї «блискуче чорне волосся, наче в дерев'яної ляльки», вона «струнка, руки й ноги в неї великі, а маленькі очі сині й проникливі» — пер. Є. Горевої). Її відрізняє акуратність і прекрасні манери; туфлі Мері Поппінс завжди начищені, фартух накрохмалений, від неї виходить аромат мила «Сонячне» і свіжо-підсмажених грінок. Вона не визнає жодних рекомендацій, ставить свої умови щодо вихідного дня, при цьому за свої послуги погоджується на найменшу платню. Усе майно героїні складається з парасольки (з ручкою у вигляді голови папуги) та великої килимової (гобеленової) сумки — яка, втім, вміщає все, що необхідно її власниці, включаючи розкладне ліжко.
Памела Треверс надає своїй героїні акцент і словниковий запас справжньої лондонської няні: елементи вимови кокні в поєднанні з помірним мовним аристократизмом й пирханням.Kathryn Hughes. What Saving Mr Banks tells us about the original Mary Poppins. — The Guardian, 7 December 2013.
Сувора й бездоганно вихована, Мері Поппінс також є гордовитою та самовдоволеною: вона завжди милується собою в дзеркалі та власних думках, їй подобається бути «найдосконалішою з будь-якого погляду особою» (пер. В. Панченка). Няня часто робить зауваження дітям через їх, на її думку, недостатньо гарне поводження, особливо коли вони починають говорити про її магічні вчинки — бо Мері Поппінс постійно заперечує, що здатна вчиняти будь-що незвичайне і неналежне для вихованої англійської леді. Емоційною вона дозволяє собі бути лише зі своїми близькими друзями, серед яких Продавець Сірників Берт, пані Коррі та інші. Однак суворість Мері Поппінс легко сприймається як дітьми, так і їх батьками. Вона щиро любить своїх вихованців, піклується про них і готова, якщо буде потрібно, «горою стояти» за них.
Разом з цим, Мері Поппінс часом поводиться «по-дитячому» і здійснює чудеса, що дуже захоплює її вихованців: в'їжджає поруччям сходів на другий поверх, дає малим замість ліків полуничне морозиво й лимонний сироп, розмовляє з птахами й звірятами, мандрує з дітьми навколо світу за допомогою чарівного компаса, святкує свій день народження в нічному зоопарку, Новий Рік — у світі казкових персонажів, а Хелловін — серед тіней своїх родичів, друзів та знайомих, і робить багато іншого. Вона вміє створювати чарівні пригоди з нічого: із звичайнісіньких предметів і за звичайнісіньких умов. Деякі з цих пригод відбуваються в Лондоні, інші — в дивовижних сферах.
Часто Мері Поппінс розповідає дітям «на новий лад» казки, що базуються на англійських народних пісеньках і прислів'ях (про Корову-Танцюристку, про Кота, що дивився на Короля, тощо), причому персонажі цих казок тут же візуалізуються.
Мері можна характеризувати як персонажа, який існує в кожному мислимому жанрі фентезі відразу: у світі багато чудесних людей і явищ, але тільки Мері Поппінс знайома з ними всіма. Нахабний Шпак, який з'являється в перших двох книгах, називає її «Великим Винятком» (пер. Є. Горевої), маючи на увазі, серед іншого, що вона єдина людина, котра зберегла магічні вміння, якими володіють немовлята (наприклад, вміння спілкуватися з тваринами), поки вони не виростуть й не забудуть їх.
З'являється Мері Поппінс також незвичайним способом — за вітром, використовуючи при цьому парасольку, повітряного змія або навіть ракету від феєрверка.
Всі численні родичі Мері Поппінс мають чарівні здібності; принаймні один з них з'являється в кожній книзі: пан Перрукс, який злітає в повітря, коли йому «потрапляє до рота смішинка»; пан Верзу — майстер на всі руки, що полюбляє стояти на голові; пан Твіґлі — майстер музичних скриньок, у якого один раз на багато років виконуються сім його бажань; пані Коррі — хазяйка чарівної кондитерської, що колись була знайома зі Святим Юрієм та королем Альфредом Великим; пан Му — малесенький чоловічок із пластиліну; і навіть Чоловік-на-Місяці з англійської дитячої пісеньки.
Своїх вихованців Мері Поппінс вчить бачити казкове в звичайних речах і не боятися будь-яких змін.
Створення образу Памела Ліндон Треверс (справжнє ім'я якої було Гелен Ліндон Гофф) стверджувала, що образ Мері Поппінс сягає корінням у її австралійське дитинство. За словами письменниці, деякі риси казкової няні були запозичені нею у покоївки-ірландки, яка працювала в будинку Гофф: У Белли — чи її звали Бертою? — була парасолька з ручкою у вигляді голови папуги. Мене це зачаровувало. У вихідні, на прогулянці... вона розповідала нам фантастичні історії про те, що вона робила і бачила. Навіть не розповідала, а натякала, що було набагато краще. «Ах, — говорила вона, маючи вигляд Кассандри, — коли б ви тільки знали, що сталося з дівером моєї кузини!» Але у відповідь на наші благання продовжувати Белла напускала на себе приголомшливо загадковий вигляд і запевняла, що історія зовсім невимовна й, у всякому разі, не призначена для дитячих вух... Те, про що вона не розповідала, завжди було значніше, цікавіше, ніж життя.Сергей Курий. Принесённая ветром («Мэри Поппинс» П. Л. Трэверс).
Іншим прототипом Мері Поппінс, можливо, була двоюрідна бабуся майбутньої письменниці на ім'я Христина Сарасет («тітка Сесс»). Їй, за спогадами Треверс, подобалось «пирхати», та вона мала «суворий вигляд, але ніжне серце».
У 1926 році Треверс опублікувала в новозеландської газеті «Christchurch Sun» коротке оповідання «Мері Поппінс та продавець сірників». Згодом ця історія була перероблена і стала 2-й главою остаточної версії казки. У ній Мері зовсім не настільки неприступна, як в подальшій оповіді, а являє собою, скоріше, романтичну героїню. (Пізніше Треверс заперечувала цю ранню появу персонажа, стверджуючи, що Мері з'явилася повністю у її голові в 1934 році).Kathryn Hughes. A spoonful of bile. — The Guardian, 3 December 2005. David Jones. How the sexual adventuress who created Mary Poppins wrecked the lives of two innocent boys: Exploits of P L Travers that you won't see in new film Saving Mr Banks. — Daily Mail, 25 October 2013.
Взимку 1933—1934 рр. Треверс хворіла плевритом і набиралася сил у старому англійському будинку в Сассексі. Саме тут вона створила першу книгу про Мері Поппінс: Це був маленький занедбаний особняк в маєтку, настільки старому, що він згадується в «Книзі Страшного суду», серед повної легенд сассекської рівнини. Але я не потребувала цього, щоб зануритися в казкову атмосферу, оскільки витала в ній з раннього дитинства і не розлучаюся з нею донині. Я завжди вважала, що Мері Поппінс прийшла до мене, коли я одужувала після хвороби, тільки для того, щоб мене потішити, і мені й на думку не спадало вставляти її в книгу, поки один з друзів не познайомився із записами про неї та не знайшов їх захоплюючими. Я ніколи не сприймала ситуацію, ніби це я сама придумала Мері. Можливо, це вона мене придумала, й саме тому мені так важко писати про себе автобіографічні нотатки.
Записи дуже швидко перетворилися на книгу, яка була видана у цьому ж 1934 році.
Стосовно імені головної героїні висловлюються різні версії. Згідно з однією, Треверс вперше побачила напис «M. Poppins» в дитинстві, на обкладинці якоїсь книжки. Відповідно до іншої версії, письменниця запозичила його у лондонського провулка «Poppin's Court», повз який ходила на роботу.
Відомо що після знайомства в 1925 році з поетом-містиком Джорджем Вільямом Расселлом, який займався окультними практиками, Треверс захопилася вченням Блаватської та інших теософів. Прихильники цих поглядів схильні підкреслювати езотеричні мотиви в книгах про Мері Поппінс й навіть розглядати її як Вчителя дзен-буддизму: «Вона ніколи не пояснює що, як і чому, але показує на практиці, вводить учня до простору чарівництва; вона не творить чудеса, але виявляє їх у реальності, робить їх видимими для оточуючих»Виктор Еремин. 100 великих писателей-сказочников: Глава 51. Памела Трэверс. .
Сама Треверс у листі до літературознавця Стефана Бергштейна писала: Було б помилкою вважати мої твори суто дитячими книгами. Вони не в меншій мірі призначені для дорослих читачів.«Леди Совершенство» — Памела Трэверс, mariko_11, 13.07.2014.
У той же час письменниця ніколи не прагнула перетворити свої книги на містичні трактати. «Я хочу, щоб люди завжди відчували диво казки, диво дитинства», — писала вона у одній зі своїх статей.
«Для Памели Треверс життя було цікавою і дивовижної грою. У книгах про Мері Поппінс вона стверджувала, що всі діти мають найпотаємніші знання про наш світ, однак з віком все забувають, а їхнє життя з чарівної казки перетворюється на сіру рутину. Але Мері була іншою: вона виросла — та не забула. Такою ж була і Памела. У містиків вона шукала одну ідею — про те, що наш світ зовсім не такий нудний, як може здатися. Життя чарівне і надзвичайне, треба тільки уміти це побачити».Гарри Поттер и тайная доктрина. — Новая Газета, № 20, 21.03.2002.
Коли перша книга готувалася до друку, для її оформлення планувалося запросити Ернеста Шепарда, ілюстратора книг «Вінні-Пух» і «Вітер у вербах». Однак Шепард був занадто зайнятий іншими проектами; але Треверс випадково звернула увагу на різдвяну листівку, що була оформлена донькою художника, Мері. Її стиль сподобався письменниці, й в 1934 році Мері Шепард, якій було 23 роки, проілюструвала першу книгу про Мері Поппінс, а потім й всі її продовження аж до 1988 року.
Треверс вказала художниці на голландську фарфорову ляльку як на зразок для зображення головної героїні. Зараз ця лялька, разом з іншими речами письменниці, зберігається в нью-йоркській бібліотеці Доннел. Вона дійсно багато в чому схожа на опис няні з книги: блискуче коротке чорне волосся, тонка фігура, великі ступні і руки, маленькі блакитні очі, кирпатий ніс, витончений стиснутий рот.
Книги про Мері Поппінс Мері Поппінс (), 1934 Мері Поппінс повертається (), 1935 Мері Поппінс відчиняє двері (), 1943 Мері Поппінс у парку (), 1952 Мері Поппінс від А до Я (), 1962 Мері Поппінс на кухні (), 1975 Мері Поппінс на Вишневій вулиці (), 1982 Мері Поппінс і сусідній будинок (), 1988
Видання українською Мері Поппінс. К.: Веселка, 1981, переклад Є. А. Горєвої, художник Є. Попов (Скорочений переклад за вид.: P. L. Travers «Mary Poppins» and «Mary Poppins Comes Back») Мері Поппінс. К.: Школа, 2000, 2002, 2010, переклад Є. А. Горєвої, художник А. Чукавін (Скорочений переклад) Мері Поппінс. К.: Рідна Мова, 2014, переклад В. Панченка, художник А. Джанік'ян Мері Поппінс повертається. К.: Рідна Мова, 2015, переклад В. Панченка, художник А. Джанік'ян Мері Поппінс відчиняє двері. К.: Рідна Мова, 2015, переклад В. Панченка, художник А. Джанік'ян Мері Поппінс у парку. К.: Рідна Мова, 2016, переклад В. Панченка, художник А. Джанік'ян Мері Поппінс від А до Я (книжки 5—8). К.: Рідна Мова, 2016, переклад В. Панченка, художник А. Джанік'ян
Структурні повтори в книгах