Приладобудува́ння — галузь машинобудування, що випускає засоби виміру, аналізу, обробки і представлення інформації, пристрої регулювання, автоматичні і автоматизовані системи управління; галузь науки і техніки, розробляюча засоби автоматизації і системи управління.
Історія У СРСР промисловий розвиток приладобудування почався в роки 1-ї п'ятирічки (1929—1932) з утворенням Всесоюзного електротехнічного об'єднання, де було організовано серійне виробництво приладів електровимірювань і засобів автоматизації, Всесоюзного об'єднання точної індустрії, що зосередило виготовлення тепловимірювальних приладів Всесоюзного об'єднання оптіко-механічної промисловості, Всесоюзного об'єднання ваговимірювальної промисловості, підприємств авіаційного, морського і ін. спеціалізованих напрямів П. В 1965 утворено загальносоюзне міністерство приладобудування, засобів автоматизації і систем управління. У його склад включений комплекс підприємств, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, проектних і монтажних організацій, що здійснюють розробку, виробництво монтаж і введення в експлуатацію як окремих пристроїв, так і систем автоматизації.
Основні напрями розвитку приладобудування Провідне місце в приладобудуванні за кількістю і різноманітністю приладів, що випускаються, займають засоби вимірювальної техніки. Створені методи і прилади виміру механічних, електричних, магнітних, теплових, оптичних, радіаційних і ін. величин.
Вимірювальні прилади у поєднанні з регулюючими, обчислювальними і старанними пристроями складають технічну базу автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП).
Розробкою приладів для вимірювання електричних і магнітних величин (напруга, струм, потужність, частота, фази, опір, ємність, магнітні величини) займаються: Всесоюзний науково-дослідний інститут електровимірювальних приладів в Ленінграді, Кишинівський науково-дослідний інститут електровиміроювальних приладів і ряд самостійних і заводських конструкторських бюро. Масове і великосерійне виробництво цих приладів ведуть Краснодарський завод вимірювальних приладів і житомирський завод «Електровимірник» ім. 50-ліття СРСР, завод «Вібратор» в Ленінграді і інші підприємства. Поряд із стрілочними приладами у випуску все більше місце займають цифрові і електроннопроменеві індикатори.
Прилади для вимірювання теплоенергетичних величин (температура, тиск, витрата, рівень) розробляються Всесоюзним науково-дослідним інститутом теплоенергетичного приладобудування в Москві, випускаються великими серіями казанським заводом тепловимірювальних приладів і засобів автоматизації «Теплоконтроль», рязанським заводом «Теплоприлад» і ін. Московський завод теплової автоматики виробляє ряд регулювальників електричних величин, московський завод точних вимірювальних приладів «Тізпрібор» випускає комплекс уніфікованих пневматичних засобів контролю і регулювання теплоенергетичних величин для автоматизації технологічних процесів в нафтовій, нафтохімічній, газовій і ін. галузях промисловості з вогненебезпечними і вибухонебезпечними середовищами.
Розробку приладів для вимірювання механічних величин (вага, сила, вібрація, твердість, деформація, міцність) на основі їх електрифікації і пристроїв випробувальної техніка здійснює Науково-дослідний і конструкторський інститут випробувальних машин, приладів і засобів вимірювання маси в Москві, конструкторське бюро засобів вимірювання маси в Одесі, конструкторське бюро «Віброприлад» в Таганрозі. Ряд великих підприємств випускає технічні ваги, ленінградський завод «Госметр» виробляє високоточні аналітичні ваги, Одеський завод важкого вагобудування ім. П. Старостіна — ваги і дозатори для металургії, будівельної індустрії, транспорту, Київський дослідний завод порційних автоматів ім. Ф. Е. Дзержинського виготовляє дозатори сипких матеріалів і продуктів для різних галузей промисловості і сільського господарства. Розвивається виробництво електронних вагів для торгівлі.
Значне місце в приладобудуванні займає розробка і виробництво засобів випробувальної техніки. Прилади і машини випробування матеріалів і конструкцій на міцність для металургії машинобудування, індустрії будівельних матеріалів, гумотехнічної, легкої і інших галузей промисловості випускаються Івановським заводом випробувальних приладів, Армавірським заводом випробувальних машин і ін. підприємствами. На їх основі створюються автоматизовані, універсальні випробувальні установки, станції, полігони.
Вагомим напрямом, що швидко розвивається, є аналітичне приладобудування, створююче пристрої для визначення складу і концентрації речовин в різних середовищах, матеріалах і продуктах. До них належать електрохімічні, ультразвукові, оптичні, ядерні і інші аналізатори, складні багатопараметри́чні аналітичні системи. Сучасні засоби фізико-хімічного аналізу використовують всілякі явища, що викликаються дією електричного струму, електромагнітних хвиль або проникаючої радіації на досліджуване середовище. Відбір і підготовка проб, перетворення, розділення, дозування речовин збудження їх активності, селекція сигналів і представлення інформації автоматизуються.
Розвиток металургії, хімії, біології і ін. пов'язано з необхідністю точного аналізу руд, металів і сплавів, нафтопродуктів, домішок в напівпровідниках, присутність різних елементів в харчових продуктах і живих середовищах в широкому діапазоні складу і концентрації, вимагає вживання багатокомпонентних аналізаторів. Такими приладами є рентгенівські квантометри, полярографи, мас-спектрометри, хроматографи, що точно фіксують елементарну картину багатьох мінеральних і органічних з'єднань. П. не лише створює і випускає такі прилади, але і забезпечує можливість комплексного вживання засобів аналітичної техніки в системах автоматичного контролю і регулювання технологічних процесів. Створенням аналітичних приладів і систем зайняті Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичних приладів в Києві, самостійне конструкторське бюро аналітичних приладів в Тбілісі і ін., випускаються аналітичні прилади Гомельським заводом вимірювальних приладів, Смоленським заводом засобів автоматики, Сумським заводом електронних мікроскопів і ін.
Досягнення обчислювальної техніки (ВТ) дозволяють П. істотно розширити арсенал методів і засобів автоматизованого управління технологічним устаткуванням, енергетичними установками промисловими підприємствами, транспортними засобами, науковими дослідженнями. Обчислювальні пристрої також входять до складу вимірювальних, аналітичних, випробувальних, розвідувальних установок і систем як засоби зберігання і математичної обробки інформації для здобуття синтезованих результатів. Вони застосовуються і як засоби програмного управління різними машинами, верстатами, маніпуляторами і потоковими лініями. Підприємствами П. створюються всілякі засоби обробки даних, ручного і автоматичного формування текстової (алфавітної і цифрової) інформації для безпосереднього використання в установах і передачі в ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Так, електронні клавішні машини розробляються ленінградським конструкторсько-технологічним бюро по проектуванню рахункових машин і випускаються великими серіями курським заводом «Счетмаш», Орловським заводом обчислювальних машин, що управляють, і ін. Керівники обчислювальні комплекси для великих автоматизованих систем управління (АСОВІ) розробляються інститутом електронних машин, що управляють, в Москві і випускаються Виробничо-технічним об'єднанням електронних обчислювальних машин (ПТО ВУМ), що управляють, в Києві, уніфіковані комплекси для управління технологічними процесами розробляються і виробляються науково-виробничим об'єднанням обчислювальної техніки (НПОВТ) «Імпульс» в Сєвєродонецьку, орієнтовані комплекси для управління енергетичними і промисловими установками проектуються і виготовляються НВО електронної обчислювальної апаратури «Елва» в Тбілісі. Пристрою програмного управління верстатами і ін. устаткуванням розробляються Центральним конструкторським бюро числового програмного управління і випускаються Ленінградським електромеханічним заводом.
Значне місце в приладобудуванні займають засоби передачі інформаційних сигналів і імпульсів, що управляють, на великі відстані (див. Телемеханіка). Їх виробництвом зайнятий Нальчицький завод телемеханічної апаратури ім. 50-річчя СРСР й ін. підприємства. Раціональній виставі, поширенню і використанню інформації в установах і на підприємствах, в диспетчерських службах і АСОВІ сприяють засоби оргтехніки створювані Всесоюзним науково-дослідним інститутом оргтехніки в Москві, спеціальним конструкторським бюро оргтехніки у Вільнюсі і що випускаються грозненським заводом «Електроприлад», Каунаським заводом засобів автоматизації і ін.
Автоматизація технологічних процесів неможлива без виконавчих механізмів, що перетворюють імпульси, що управляють, в переміщення регулюючих органів виробничого устаткування. Вони розробляються Науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом теплоенергетичного П. в Смоленську, дослідно-конструкторським бюро «Теплоавтомат» в Харкові і випускаються заводами Севана і чебоксарським електричних виконавчих механізмів, а також ін. підприємствами, що виготовляють пневматичні і гідравлічні пристрої автоматики.
Окрім основних засобів витягання, формування, зберігання, передачі, вистави і використання інформації широкого наукового і промислового призначення, П. створює і випускає багато різних спеціальних приладів для геофізики, гідрометеорології, медицини, сільського господарства, транспорту, лабораторне устаткування, спеціалізовані комплектні лабораторії, годинник і ювелірні вироби (див. Годинникова промисловість, Ювелірна промисловість).
Розвиток мікроелектроніки, оптоелектроніки, нелінійної оптики, мікромеханіків збагачує П., сприяє створенню компактних надійних економічних вимірниках, аналітичних, розвідувальних і ін. приладів, засобів тієї, що управляє ВТ, телемеханіки і автоматики. Монокристали з особливими фізичними властивостями, напівпровідникові, епітаксіальні і ін. плівки, рідкі кристали, твердотілі інтегральні схеми, магнітострикційні елементи як чутливі сприймаючі, перетворюючі й індикаторні середовища якісно міняють характер виробів і технологію П.
Провідною тенденцією в сучасному приладобудуванні є уніфікація елементно-конструктивної бази приладів і їх системне вживання. Закладена в ній уніфікація забезпечується нормалізацією інформаційних сигналів, параметрів джерел живлення, метрологічних показників, конструктивних форм і розмірів, технічних вимог і технологій, а також умов експлуатації. Вироби ГСП розраховані на сполучення як безпосередньо в системах, так і в агрегатних комплексах засобів автоматизації. Агрегатування забезпечує заводську компоновку засобів певного призначення і постачання комплексів у вигляді закінчених промислових виробів. Цим істотно спрощується і здешевлюється проектування систем і підвищується надійність їх функціонування. Розвиток ГСП і агрегатування забезпечує створення приладів і засобів автоматизації з доцільно обмеженої номенклатури типових модулів і блоків методами прогресивної технології в умовах спеціалізації і кооперації, індустріальну реалізацію систем.
Технологія приладобудування