«Клон» () — один із найуспішніших бразильських телесеріалів виробництва телекомпанії Глобу 2000-х років. Вперше за всю історію бразильського кіно у серіалі докладно показано сімейний уклад мусульманської родини, порушена тема клонування людини та наркотичної залежності.

Про серіал

Бразильська сценаристка Глорія Перес ризикувала, написавши не тривіальну мелодраму, а унікальне оповідання про бразильсько-мусульманську історію кохання, ускладнене темою клонування. Багато акторів, спочатку підібраних на головні ролі, відмовлялися з тих чи інших причин від участі в проєкті. Прем'єра серіалу в Бразилії відбулася всього лише через декілька тижнів після трагедії 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку, що викликало сплеск негативного ставлення до мусульманського світу. Ризик був виправданим: «Клон» став однією із найуспішніших теленовел Бразилії. До 2010 року телесеріал для демонстрації був експортований у 90 країн. Роман, що зав'язався на знімальному майданчику між виконавцями головних ролей, став ще однією причиною росту популярності серіалу.

У листопаді 2009 року телекомпанія США «Telemundo» почала роботу над іспаномовною версією серіалу — «El Clon».

Сюжет Історія складається з трьох частин. Перша починається в 1980-х роках у Ріо-де-Жанейро, Бразилія, коли молода 18-річна мусульманка Джад (Джованна Антонеллі) залишається сиротою й змушена повернутися в Марокко, де проживає її дядько Алі (Стеніу Ґарсіа). Проблема в тому, що вона виховувалася в країні, де культура настільки відрізняється від ісламу, що вона виявляється зовсім далека від релігії. Дядько повинен її навчити всього, що повинна знати мусульманська дівчина, зробити Джад релігійнішою. Там вона повинна адаптуватися до нового способу життя.

В той самий час багата сім'я Феррас — брати-близнюки Лукас та Діогу (Мурілу Бенісіу) та їхній батько Леонідас (Режіналду Фаріа) — вирушають на відпочинок із Ріо до Марокко. Разом з ними їде доктор Аугусто Албієрі, друг сім'ї та за сумісництвом хрещений батько Діогу.

Лукас і Джад знайомляться й закохуються один в одного. Джад усвідомлює, що кохати Лукаса — харам (гріх), — але ставить над усе їхні почуття. Знаючи, що вона буде змушена одружитися з тим, кого обере для неї сім'я, дівчина вирішує втекти із Лукасом, але в нього виникають свої власні, сімейні проблеми. У Ріо брат-близнюк Лукаса — Діогу — потрапляє в аварію на гелікоптері та помирає. Вся сім'я Феррас перебуває у великій жалобі, тому спільні плани Джад та Лукаса на майбутнє відходять на задній план.

У другій частини кіноепопеї розповідається про те, як хрещений батько Діогу, доктор Албієрі, вирішує повернути смерть назад. З клітини Лукаса він створює першу людину-клона. Танцюристка Деуза (Адріана Лесса), небагата жінка середнього класу, яка хотіла, але не могла народити свою дитину, сама того не знаючи, була запліднена клоном. Лео народився без ускладнень, але Албієрі прагне залишитися поруч із ним і спостерігати за його вихованням, адже дитина — точна копія улюбленого хрещеника. Лео дуже прив'язався до вченого, через що Деуза постійно гнівалася.

Історія продовжується в теперішньому часі, коли Джад одружилася з Саїдом (Далтон Віг) та народила доньку Хадіджу. Вона живе щасливо зі своєю новою сім'єю й навіть починає піклуватися про Саїда. Завдяки новій зустрічі з Лукасом відроджуються колишні пристрасті. Але вони вже не молоді, у них нове життя й нові зобов'язання. Лукас одружений з Маïзою (Даніела Ескобар), і в нього також є донька — Мел, яка згодом стає наркозалежною. Албієрі намагався зробити так, щоб Лукас і Лео ніколи не зустрічалися, і ніхто не довідався, що відбулося 20 років тому. Через те, що Лео та Албієрі були нерозлучними як батько та син, розгнівана Деуза забирає дитину із Ріо-де-Жанейро та від'їздить на північ Бразилії до своєї матері. Але згодом вони змушені повернутися, і молодий образ Лукаса знову з'являється перед Джад. Вони випадково зустрічаються в Марокко, і ця зустріч назавжди змінює долі героїв новели…

Серіал закінчується тим, що суспільство доктора Албієрі не в змозі прийняти людину-клона. Рятуючись від судового переслідування й скандалу, Албієрі й Лео зникають у пустелі Марокко, і їхня подальша доля не відома. А головні герої серіалу Джад й Лукас тільки в останній 250-ій серії возз'єднують свою любов, яку визначено долею…

Додаткові відомості

Глорія Перез, автор теленовели, стверджує, що у своїй історії вона не підкреслює ані політику, ані релігію. «Мусульмани такі ж звичайні люди, як і ми, тільки у них інша релігія», — говорить вона. У авторки були вагомі причини для занепокоєння, адже буквально за два тижні до прем'єри 11 вересня 2001 року в США сталася трагедія: у Нью-Йорку було здійснено терористичні акти. І ніхто не знав, як сприйме публіка нову теленовелу, яка присвячена мусульманам. «Важливо відзначити, що теленовела може слугувати певним роз'ясненням того, що мусульмани — не терористи», — пояснював глядачам Стеніу Гарсія, який виконав роль араба Алі, голови великої мусульманської родини.

Спочатку керівники «Глобо» категорично відмовлялися запускати серіал у ефір. У генерального директора Марлусе Діас да Сілви були сумніви щодо успіху новели, в якій докладно розвивали тему клонування людини, наркозалежності та тему мусульманства як релігії. Протистояння автора серіалу і керівництва телекомпанії тривало рік, а в цей час замість «Клона» на екрани вийшов «Порт Чудес» Агіналду Сілви. Після довгого очікування Глорія Перез все ж таки отримала від керівників зелене світло. Однак на цьому проблеми авторки не закінчувалися. Вона стала жертвою нескінченних нападів гніву та невдоволення на її новелу. «„Клон“ витримав жорстокі випробовування. Була не одна спроба зашкодити проекту», — розповідає вона.

Окрім цього, Глорія Перез зіткнулася зі складнощами підбору акторів. «У моїй теленовелі ніхто не погоджувався грати. Актори вигадували абсолютно безглузді причини», — говорить вона. Головною складністю було те, що Глорія не хотіла навіть думати про те, що їй доведеться поміняти акторський склад, про який вона мріяла. Для виконання головної ролі Глорія хотіла запросити Фабіо Ассунсона, але актор не повірив у її сюжет і відмовився. У ролі Жаді авторка бачила Летісію Спіллер, але акторка віддала перевагу театру. «Я хочу зробити свою п'єсу. Знаю, що у серіалі необхідна моя участь, але я обираю театр», — виправдовувалася Летісія. Навіть Едуарду Московіш, який вже грав в теленовелі Глорії Перес «Шалені Гроші», не дав згоди. Посилаючись на втому, він відмовився від ролі Саїда. Спочатку відмовився від ролі і Режіналдо Фарія, його відмовкою теж був театр. Роль Леонідаса, яка спочатку призначалася для нього, була запропонована Раулу Кортезу. Але за нього вибухнула битва між теленовелами «Клон» і «Дочки Єви» Сілвіу ді Абреу, який теж хотів бачити Раула Кортеза у себе. Однак, несподівано Режіналдо Фарія, попри театр, погодився на вмовляння. Також авторка отримала відмову від Жозе Маєра, якому вона запропонувала роль Алі. У Мануела Карлоса і його мінісеріалу теж були в той час проблеми з підбором акторів, і Майєр зрештою вирішив зіграти головного героя у «Присутності Аніти». На цю роль погодився Стеніу Гарсія, якому довелося суміщувати роль дядька Алі із роллю головного персонажа у теленовелі «A Padroeira», де він у той час знімався. «Це був певний виклик для мене. Абсолютно несподівано я отримав купу книг для вивчення в двадцятиденний термін. Але оскільки я вже двічі брав участь в теленовелах Глорії, мене моя інтуїція не підвела. Вважаю Алі одним з найвдаліших моїх персонажів», — ділиться Стеніу.

Авторка «Клону» розглядала можливість співпрацювати з режисером Денізі Сарасені, але йому не сподобалася історія про мусульман, і вони з Глорією Перез не знайшли спільну мову. Тоді вибір припав на Жайме Монжардіна, але він відклав ненадовго підготовку до зйомок, оскільки ще працював над мінісеріалом «Бразильська Акварель». Жайме Монжардін і Маріу Лусіу Ваз — головний режисер відділу контролю та якості телекомпанії «Глобо» — були єдиними членами дирекції, хто підтримав ідею авторки з самого початку. «Я відразу закохався в цю історію і вірю, що сама доля послала її мені», — каже Жайме.

Історія зйомок

Першим випробуванням для режисера Жайме Монжардіна стало питання щодо того, як знайти правильну кольорову гамму для теленовели. «Марокко — це країна помаранчево-червоних відтінків. Цей колір у всьому — у килимах і тканинах, у спеціях і навіть у заході сонця над пустелею. Це також колір, який найкраще передає марокканців — веселих, відкритих людей», — пояснює він. Всі приготування до зйомок «Клона» були зосереджені на досягненні потрібного колірного ракурсу: від гримерки до знімального майданчика, від репетицій до самих зйомок, від діалогів до музичного оформлення. «Я та інші режисери, Маркус Шехтман, Тереза ​​Лампрейа і Маріу Бандера, працювали разом, щоб знайти цей баланс, налаштувати все і всіх, як один оркестр», — пояснює Монжардін.

Для акторів, щоб увійти в роль, недостатньо було надіти мусульманський одяг, вивчити свій текст і характеристику персонажа. Щоб зблизитися з образом Джад, Джованні Антонеллі необхідно було не тільки багато чого довідатися про життя мусульман, але і відчувати себе мусульманкою під час зйомок. Спеціально для зйомок у серіалі актриса навчилася танцювати марокканські танці — танець живота, танець зі змією, танець із шаблями. Те ж саме було і з іншими акторами. Кольори, світло, обстановка, звук — все було передбачено, для того, щоб вони зжилися з персонажами.

Поки одна частина знімальної команди відвідувала клініки зі штучного запліднення і вела бесіди з генетиками, актори, режисери, гримери, продюсери та інший обслуговчий персонал вирушили в Марокко, де провели 40 днів, привізши з собою більше чотирьох тонн камер, відео- та аудіообладнання. «Це був унікальний досвід для нас. Ми знімали в пустелі Сахара при спеці у 50 градусів; ми замовили 25 верблюдів і 12 провідників; перетворили магазини Феза в гримерки і монтажні кімнати; знімали по 10 сцен за день. І все це робили так, щоб не зашкодити життю марокканців, ми ж не могли зупинити життя міста», — говорить режисер.

У будинках марокканців і на їхніх вулицях все для знімальної групи було незвичайним і дивовижним: мусульманки в довгих шатах; чудові мечеті, куди можуть входити лише мусульмани; позивний для тих, хто молиться; фонтани з пелюстками троянд; голови віслюків, які продаються прямо в крамницях; верблюди в пустелі; танець живота і навіть пристрасть жінок до футболу. У пустелі також було достатньо несподіванок — камери припиняли працювати через жахливу ​​спеку, навіть підошви черевиків плавилися. Отруйні змії з'являлися в наметі, де знімали любовні сцени Джад та Лукаса…

Після повернення в Ріо на студію телекомпанії «Глобо» зйомки продовжилися. Була побудована копія міста Фез, де постійно у кожній сцені було задіяно до 50 статистів, район Сан Кріштован, де повинні були жити Латіффа і Мухамед, будинок Лукаса і Маïзи, а також клініку доктора Албієрі, де був створений клон. І, звичайно, «Клону» необхідні були спецефекти, коли в одній сцені разом з'являються Лукас та Дійогу, Дійогу і Лео (всіх зіграв актор Мурілу Бенісіо). Все це зробило «Клон» незвичайним.

Суперечки щодо клонування