Націона́льна спі́лка письме́нників Украї́ни (НСПУ) — добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.

НСПУ має власне книжкове видавництво — «Український письменник» (раніше — «Радянський письменник»).

Історія

Передвоєнна доба Створена 16 червня — 12 серпня 1934 у Києві на I Всеукраїнському з'їзді радянських письменників як Спілка радянських письменників України — складова частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року.

Підставою для створення Спілок письменників України та СРСР була постанова ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 «Про перебудову літературно-художніх організацій». За цією постановою, ліквідовано всі літературні організації, які натоді ще існували (в Україні — ВУСПП, «Плуг», «Молодняк», «Західна Україна»), і був створений підготовний комітет для організації єдиної Спілки письменників СРСР і відповідні республіканські комітети. Спілки письменників союзних республік входили як підрядні до СП СРСР.

Статут СП СРСР зобов'язував радянських письменників до активної участі в соціалістичному будівництві і підпорядкування політиці комуністичної партії. Статут визначав і єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого покладено засади «партійності та народності».

Найвищим органом СПУ (НСПУ) є з'їзди, які довгий час відбувалися нерегулярно, а почавши з 5-го (1966), скликалися за зразком партійних з'їздів раз на 5 років. З'їзд обирає правління НСПУ, яке виділяє з себе для керівництва поточною роботою раду, правління та секретаріат на чолі з головою правління.

У більших обласних центрах є місцеві літературні організації. При президії СПУ працюють комісії поезії, прози, драматургії, перекладів тощо.

Число членів СРПУ на час її оформлення (1934) внаслідок терору початку 1930-х становило ледве 206 осіб, 1943 їх було 250.

Під час Німецько-радянської війни

У липні-серпні 1941 року основна частина співробітників Спілки письменників України прибула в Уфу. Максим Рильський, Юрій Яновський, Іван Кочерга, Петро Панч, Натан Рибак на евакуації брали активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газети та журналу українською мовою. У січні 1943 року мало не всі українські письменники були в Уфі. Приїзд не був випадковим. Тут відбувся урочистий пленум Спілки письменників України, присвячений 25-річчю радянської влади в республіці. З'їжджалися з усіх фронтів письменники-фронтовики, з партизанських загонів, з далеких і близьких міст.

Під час німецької окупації в липні 1941 р. на території дистрикту Галичина у Львові було створено альтернативну Спілку українських письменників, яку очолив Василь Пачовський. Його заступником був Микола Матіїв-Мельник, а згідно з іншими джерелами, його заступниками були Я. Цурковський і Р. Єндик. У жовтні 1941 р. діяльність Спілки було поширено на терени Райхскомісаріату Україна, де київське відділення очолила О. Теліга. Однак за 2 місяці, після арешту членів редакції «Українського слова» (І. Рогач, І. Ірлявський, О. Теліга, О. Кандиба-Ольжич), діяльність Спілки в Райхскомісаріаті було припинено, тоді як в Галичині вона існувала до 1944 р. і була підпорядкована УЦК.

Повоєнна доба На II з'їзді СРПУ (6—12 грудня 1948) у доповіді Олександра Корнійчука була названа кількість членів Спілки — 263.

На час III з'їзду (27 жовтня — 1 грудня 1954) СНПУ нараховувала 323 члени і 35 кандидатів.

У 1958 число членів СРПУ становило 500.

IV з'їзд (10-14 березня 1959) перейменував СРПУ на Спілку письменників України. З'їзд нарахував 534 члени СПУ.

V з'їзд (16—19 листопада 1966) — 770 членів

VI (18—21 травня 1971) — 858 членів

VII (14—16 квітня 1976) — 922 члени

VIII (7—9 квітня 1981) — 1009 членів

IX (5—7 червня 1986) — 1095 членів.

СПУ мало власні друковані органи: «Літературна Україна», «Вітчизна», «Жовтень», «Прапор»; спільно з Українським товариством дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами — «Всесвіт», а з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка — «Радянське літературознавство»; російською мовою — «Радуга».

Комуністична партія здійснювала керівництво СПУ через свій партійний комітет у ній. Дедалі більшу роль у керівництві СПУ відігравав КҐБ. 1971 на посаду секретаря президії СПУ «обрали» українського письменника та публіциста Івана Солдатенка, на VII з'їзді (1976) його замінив Полікарп Шабатин.

На межі 1980-х і 1990-х Спілка письменників України була центром національно-визвольної боротьби, у середовищі українського письменства започатковувалися Народний Рух України, «Просвіта» та «Меморіал».

Доба незалежності

Х з'їзд (16—19 квітня 1991) був перейменований на I з'їзд СПУ, що повинно було свідчити про відокремлення від СП СРСР і початок самостійного існування.

II (XI) з'їзд пройшов у листопаді 1996. На ньому Група письменників вийшли з СПУ і 1997 року утворили Асоціацію українських письменників. Причиною виходу було позастатутне (на думку частини членів) обрання Юрія Мушкетика головою правління СПУ на третій строк.

8 квітня 2016 ухвалою правління НСПУ Микола Славинський затверджений на посаду директора видавництва «Український письменник».

Голови спілки За час існування СРПУ-СПУ-НСПУ очолювали: Іван Кулик (1934—1935) Антон Сенченко (1935—1936) Колегіальне управління в складі С. Л. Червоного, Івана Микитенка, Олександра Корнійчука, Петра Панча, Івана Кириленка (1936)Єфіменко Г. Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932—1938). — К.: Інститут історії України, 2001. — 304 с. Іван Микитенко (1936—1937) Олександр Корнійчук (1938—1941 і 1946—1953) Пачовський Василь — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1941—1942) ?  — голова Спілки українських письменників на території дистрикту Галичина (1942—1944) Олена Теліга 1941—1942 — створила і очолила Київське відділення Спілки українських письменників Максим Рильський (1943—1946) Микола Бажан (1953—1959) Олесь Гончар (1959—1971) Юрій Смолич (1971—1973) Василь Козаченко (1973—1978) Павло Загребельний (1979—1986) Юрій Мушкетик (1986—2001) Володимир Яворівський (2001—2011) Баранов Віктор Федорович (2011—2014) Божко Олександр Іванович (2014, в. о.) Сидоржевський Михайло Олексійович (з 29.11.2014)

Обласні організації Обласні організації НСПУ — структурні підрозділи НСПУ в областях України та Київська міська організація (станом на 31.12.2022).

Назва Прізвище, ім'я та по батькові голови Засновано Фото АдресаВінницька обласна Вітковський Вадим Миколайович (з квітня 2018) 1970 Вул. Соборна, 72, к. 305, Вінниця, 21050Волинська обласнаМартинюк Микола Іванович (з червня 2025) 1980 Просп. Перемоги, 14, оф. 311, Луцьк, 43005Дніпропетровська обласна Сухоніс Фідель Анатолійович (з липня 2021) 1934 просп. Д. Яворницького, 18, Дніпро, 49027Донецька обласна Сіробаба Микола Васильович (з листопада 2019) 1924, як спілка пролетарських письменників Донбасу «Забой» бульв. Пушкіна, 30а, Донецьк, 83050. На цей час приміщення зайнято так званою «СП ДНР».Житомирська обласна Гресь Світлана Миколаївна (з червня 2017) 1965 Майдан, 12, Житомир, 10000Закарпатська обласна Кузан Василь Васильович (з червня 2019) 1946 Вул. Жупанатська, 3, Ужгород, 88000Запорізька обласна Стадніченко Ольга Олександрівна (з червня 2020) 1967 просп. Соборний, 162, оф. 162, Запоріжжя, 69095Івано-Франківська обласна Баран Євген Михайлович (з травня 2023) 1971 Вул. Т. Шевченка, 95, Івано-Франківськ, 76010Київська Фольварочна Тетяна Володимирівна (в.о. з жовтня 2023, голова з 27 лютого 2024) 1941 Вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 у цьому ж будинку розташовано й головний осідок Спілки письменників УкраїниКиївська обласна Бубир Володимир Петрович (з квітня 2021) 2003 Кіровоградська обласна Гармазій Надія Сергіївна (з листопада 2021) 1984 Вул. Віктора Чміленка, 84 (2-й поверх), Кропивницький, 25022Кримська Тимчасово не функціонує Вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95000 (до 2014 р.)Луганська обласна Гайворонська Ганна Андріївна (з листопада 2019) 1965 Вул. Лермонтова, 1б, Луганськ, 91022. Офіс в облцентрі тимчасово не функціонуєЛьвівська обласна Дяк Олесь Михайлович (з листопада 2020) 1939 Вул. С. Крушельницької, 25/9, м. Львів, 79000Миколаївська обласна Марущак Віра Іванівна (з січня 2018) 1974 Вул. Нікольська, 44,к. 2-4, Миколаїв, 54001Одеська обласна Вовк Людмила Павлівна (в. о. квітня 2026) 1934 пл. Бориса Дерев'янка,1. Шостий поверх, кабінет 608. Одеса, 65072Полтавська обласна Сердюк Віктор Володимирович (з липня 2025) 1956Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 726 Соборний майдан, 15, Полтава, 36020Рівненська обласна Люліч Валентина Анатоліївна (з 2025)Обрано голову Рівненської організації Національної спілки письменників України. // Офіційний Сайт НСПУ — 2023. — 24 листопада 1985 Вул. С. Петлюри, 1, Рівне, 33000Сумська обласна П'ятаченко Сергій Васильович (з квітня 2023) 1993 Вул. Сумсько-Київських дивізій, 48/1, Суми, 40024Тернопільська обласна Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна (з січня 2023)28 лютого 1984 Вул. Кардинала Й. Сліпого, 3, Тернопіль, 46001Харківська обласна Стожук Анатолій Петрович (з липня 2025) 1934 Вул. Чернишевська, 59, Харків, 61002Херсонська обласна Загороднюк Василь Степанович (з листопада 2018) 1959 пр. Ушакова, 16, Херсон, 73003Хмельницька обласна Міхалевський Віталій Цезарійович (з 24 квітня 2025) 1980 Вул. Грушевського, 68, Хмельницький, 29013Черкаська обласна Поліщук Володимир Трохимович (з березня 2018) 1972 Вул. Вишневецького (Байди), буд. 17, офіс 109, Черкаси, 18001Чернівецька обласна Антофійчук Володимир Іванович (з червня 2025) 1958 Вул. Ончула, 4, Чернівці, 58001Чернігівська обласна Будлянський Микола Георгійович (з 5 квітня 2025) 1976 Просп. Миру, 35-а, кв. 46, Чернігів, 14000

Члени спілки 3 грудня 2015 відбулося чергове засідання Правління НСПУ, на якому було оголошено, що членами спілки є 1973 особи, з яких 110 мешкають за межами України. Письменницькі організації Донеччини та Луганщини функціонують на територіях, підконтрольних українському урядові. Списки членів НСПУ див. у статтях про Обласні організації НСПУ Див. також :Категорія:Члени НСПУ

Премії спілки Докладніше див. Премії НСПУ.

Майно спілки Кабінет Міністрів України Постановою № 1058 від 10 липня 1998 року, передав у власність творчим спілкам України нерухоме майно творчих спілок колишнього СРСР, яке станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами, перебувало у віданні творчих спілок колишнього СРСР або у володінні відповідних республіканських структур. В означеній постанові Кабінет Міністрів України наголошувалося: «приміщення, які входять до складу зазначеного нерухомого майна, надаються творчим спілкам України для здійснення ними статутних завдань без права передачі в оренду». У перелік розташованих на території України підприємств, установ та організацій творчих спілок колишнього СРСР увійшли наступні будинки й споруди, які передано у власність Національної спілки письменників України в особі Дирекції управління майном (ДУМ):Відкрита Заява Правління Київської організації НСПУ | Четверта Хвиля 27 лютого 2019 Будинок літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР, м. Київ, вул. Банкова, 2 (2192 м²) — колишній особняк купця Лібермана, унікальна перлина архітектури XIX ст., що був збудований відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. У радянські часи його було занесено до переліку пам'яток історії та архітектури. Нині — включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України зі статусом місцевого значення. З 1950-х ця споруда була й лишається головним офісом і символом Національної спілки письменників України. 1 січня 2025 року будинок постраждав під час російської атаки «Шахедами»У Києві під час російської атаки постраждав будинок Національної спілки письменників. // Автор: Софія Рожик. 01.01.2025, 20:54.

Будинок творчості письменників Українського відділення Літературного фонду СРСР, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 1 (7000 м²).