Ки́єво () — село та однойменна громада в Хорватії, у далматинській глибинці на південний схід від Книна. В адміністративному відношенні належить до Шибеницько-Книнської жупанії.

Розташування Києво лежить попід горами Динара в родючій долині біля витоку річки Цетина. Село розташовано на автомагістралі національного значення D1 між містами Врліка та Книн.

Історія У часи Першої світової війни загинули тридцять чотири жителі Києва.Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pg. 18)

У Другу світову війну Києво ввійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Навесні 1942 року поселення атакували югославські партизани. У результаті нападу приблизно половина населення Києва вдалася до втечі і переселилася в Славонію і Срем.Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pgs. 21-22) 8 серпня 1942 на Києво, яке являло тоді укріплений опорний пункт усташів на шляху із Кніна до Врліки, напала 2-га Далматинська пролетарська ударна бригада НВАЮ. Після запеклого ​​бою усташі та їхня сільська міліція, які були добре закріпилися, розуміючи, що більше не можуть утриматися, втекли у Врліку. 27 січня 1943 р. на Києво напали четники в той час, як у селі не було ніяких військових сил чи інших озброєних оборонців, що обернулося загибеллю 45 мирних жителів. Всього в цій війні загинуло 209 мешканців Києва.

Війна за незалежність Києво зажило сумної слави в 1990 і 1991 роках у ході хорватської Війни за незалежність, ставши одним із перших населених пунктів, що піддалися вкрай жорстокому нападу сербських заколотників з утвореної ними САО Країна. Хорватське міністерство внутрішніх справ створило в Києві поліційну дільницю. Село тоді налічувало 1261 житель, 99,6% з яких — хорвати, але його оточували етнічно сербські села Полача, Цивляне і Цетина. Тому незабаром Києво було взято в кільце і в облогу сербськими військами Мілана Мартича, який 17 серпня 1991 року наказав спорудити барикади, щоб перепинити будь-який доступ до села. 18 серпня 1991 р. Мартич одержав від поліції і жителів Києва ультиматум із вимогою покинути село.

Кінець кінцем, 26 і 27 серпня 1991 року частини Югославської Народної Армії під командуванням полковника Ратка Младича, застосувавши важку артилерію, атакували село і вдерлися в нього, у результаті чого хорватські сили втекли до Дрниша. Решта хорватського населення покинула село після того, як артилерія знищила майже всі їхні оселі. Києво було зрівняно з землею, не вцілів жоден будинок. Кореспондент Белградського телебачення Весна Югович записала ці події. У зв'язку з цим прикладом етнічної чистки Мартича і Младича МТКЮ оголосив воєнними злочинцями. Мілана Мартича засуджено, тоді як Ратко Младич понад 15 років успішно переховувався від правосуддя, лише 26 травня 2011 р. його, нарешті, було викрито і схоплено.

Населення Населення громади за даними перепису 2011 року становило 417 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Клімат Середня річна температура становить 11,38 °C, середня максимальна – 25,52 °C, а середня мінімальна – -3,96 °C. Середня річна кількість опадів – 972 мм.значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Див. також

Київ

Примітки

Посилання Офіційна вебсторінка