Леонід Павлович Добровольський ( р.Леонід Павлович Добровольський: матеріали до біографії / Підготував до друку Г. Д. Казьмирчук, вступна стаття та бібліографія Ю. В. Латиша // стор. 166—169 in Декабристи в Україні: дослідження й матеріали. Том IV. Київ – 2005., Кичинці — 17 вересня 1928 р., Київ) — історик, києвознавець, педагог. Член Історичного товариства Нестора-літописця, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва, Київського відділення Імператорського воєнно-історичного товариства, Українського наукового товариства в Києві, Київського товариства старожитностей і мистецтв. Учень Володимира Антоновича.
Життєпис Народився 21 серпня 1867 року в селі Кичинці Київської губернії (нині село Корсунь-Шевченківського району Черкаської області).
Після закінчення Київського університету вчителював у київських середніх навчальних закладах та на Київських вищих жіночих курсах. Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
У 1920-х роках — професор Київського інституту народної освіти, науковий співробітник ВУАН: член Постійної комісії для складання історично-географічного словника українських земель, Комісії старого Києва і Правобережжя.
Від 1927 р. — член Всеукраїнського археологічного комітету.
Власну бібліотеку разом із майном заповів бібліотеці ВУАН.
Помер 17 вересня 1928 року у Києві, похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 12, рід 9, місце 59).
Праці Автор численних праць з історії Києва, зокрема:
«Змиевы валы вблизи Киева» (1908); «Забуті межі давньої Київщини» (1908); «Водораздел Ирпеня и Стугны» (1910); «К вопросу о древних укреплениях в окрестностях Киева» (1912); «Київські укріплення і Золоті ворота» (1926); «З минулого Хотівської околиці м. Києва» (1927); «Київ чи Мерв? До питання про те, чи існувала в XI ст. астрономічна обсерваторія в Києві» (1928). Добровольский Л. Летописный Дорогожич: к вопросу о давнишних Киев. пригород. укреплениях: с планом с.-з. части Киева / Л. Добровольский. — Киев: Изд. Киев. отд. Император. рус. военно-ист. о-ва, 1914. — 2, 25 с., 1 л. плана. Записував та друкував народні пісні; збирав відомості про декабристів.
Примітки
Джерела та література
Г. П. Герасимова. Добровольський Леонід Павлович // Проценко Л., Костенко Ю., Лук'янівське цивільне кладовище: Путівник — «Інтерграфік». , 1998 — С.192. ISBN 966-532-012-2. Добровольський, [Некролог]. «Україна», 1929, грудень. Синявський А. Л., П. Добровольський. [Некролог]. «Вісті ВУАН», 1929, Кн. 7-8. Щербина В., Леонід Павлович Добровольський як знавець Києва й Київщини // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва, зб. 1. , 1930. Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Українське декабристознавство. — ; Черкаси, 2002. Леонід Павлович Добровольський: матеріали до біографії / Підготував до друку Г. Д. Казьмирчук, вступна стаття та бібліографія Ю. В. Латиша // Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. , 2005. — Т.4. — С.166-169. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. Л., 1928;
Посилання Юркова О. В., Добровольський Леонід Павлович , сайт «Інститут історії України Національної академії наук України» Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 138. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146