Ка-52 (Hokum B за класифікацією НАТО, також відомий як «Алігатор») — російський бойовий вертоліт, командирська машина армійської авіації, здійснює розвідку місцевості, цілевказівки та координацію дій групи бойових вертольотів. Машина здатна вражати броньовану і неброньовану техніку, живу силу і повітряні цілі на полі бою. Є продовженням розвитку моделі Ка-50 «Чорна акула».
Історія створення Перший льотний прототип вертольота Ка-52, який отримав бортовий № 061, був переобладнаний до початку листопада 1996 року з серійного Ка-50 (11-й льотний екземпляр, який раніше носив бортовий № 021).
27 червня 2008 року в Арсеньєві (Приморський край) на аеродромі авіазаводу «Прогрес» відбувся перший випробувальний політ першого Ка-52 з дослідної партії.
Історія виробництва Виробництво першого фюзеляжу Ka-52 розпочалося в середині 1996 року. 29 жовтня 2008 року на заводі «Прогрес» розпочалося малосерійне виробництво «Алігаторів». В рамках програми державного обороного замволення російська армія до 2020 року отримає 140 вертольотів Ка-52.
Ка-52М
У квітні 2019 року «Камов» отримав замовлення від російського міністерства оборони на створення модернізованої версії вертольота за програмою «Авангард-4» (водночас програма модернізації Мі-28НМ отримала кодове ім'я «Авангард-3»). Оскільки власне самі роботи були розпочаті раніше, то на той момент нова модифікація вже була майже повністю готова.
Перший модернізований борт Ка-52М (заводське позначення «Изделие 800.50») здійснив перший політ в серпні 2020 року, а широкій публіці представлений на авіасалоні МАКС-2021 в липні та на виставці «Армия-2021» у серпні 2021 року.
Модернізація торкнулась низки складових. Зокрема, нова модифікація отримала модернізовану електрооптичну станцію розвідки та наведення ГОЕС-451М, бортовий комплекс зв'язку БКС-50М, та систему управління озброєнням СУО-806ПМ з можливістю застосування нових типів озброєнь, зокрема: керованої ракети «Виріб 305» (також відомої як ЛМУР).
Модернізована система обігріву лопатей розширила робочий діапазон температур, особливо для умов Арктики. Кабіна стала ергономічнішою та зручнішою для роботи в окулярах нічного бачення, шасі стали витривалішими.
Зміни торкнулись і системи самооборони: вертоліт отримав модернізовані системи виявлення та ідентифікації зенітних ракет Л418-2 та постановки завад Л418-5.
Імовірно, була замінена стара РЛС «Арбалет-52» на новішу, з фазованою антенною решіткою, яка б давала можливість ефективно застосовувати й нові ракети.
Ka-52M адаптовано для роботи в новій системі командування та управління на полі бою. Російська армія отримала свої перші 10 модифікованих вертольотів Ka-52M 9 січня 2023 року. Державне оборонне замовлення на гелікоптери було подвоєно у 2023 році.
Озброєння
Зберігши всю номенклатуру озброєння одномісного вертольота (рухома гарматна установка з гарматою 2А42 калібру 30 мм і боєкомплектом 460 снарядів, ПТКР «Вихрь» із лазерною променевою системою наведення, блоки калібру 80 мм, авіабомби, гарматні контейнери та іншу зброю загальною масою до 2000 кг. Ка-52 може додатково брати на борт керовані ракети класу «повітря — повітря» ближнього бою Р-73 та «Ігла-В», а також некеровані ракети «повітря — поверхня».
Ка-52 обладнаний радарною системою «Арбалет». Має броньовану капсулу для екіпажу. Катапультування капсули можливе на висотах від 0 до 4100 м. Ведення вогню і керування (в тому числі одночасне) може здійснювати будь-який із пілотів.
Тактико-технічні характеристики Джерела даних: сайти виробника, Federation of American Scientists
Технічні характеристики
Екіпаж: 2, пілот та штурман-оператор Довжина: 16 м Довжина фюзеляжу: 14,2 м Діаметр несучого гвинта: 14,5 м Розмах крила: 7,3 м Висота: 5 м Максимальна злітна маса: 10 800 кг Маса палива у внутрішніх баках: 1487 кг (1732 кг у 4×500-л ППБ) Силова установка: 2 × ТВаД ВК-2500 Потужність двигунів: 2 × 2400 к. с. (на злітному режимі) у надзвичайному режимі: 2 × 2700 к. с. у крейсерському режимі: 2 × 1750 к. с.
Льотні характеристики Максимально допустима швидкість: 310 км/год Максимальна швидкість: 300 км/год Крейсерська швидкість: 260 км/год Практична дальність: 460 км Перегінний радіус: 1110 км Статична стеля: 4 000 м Динамічна стеля: 5 500 м Швидкопідйомність: 15 м/с MCA (H=0) Максимальне експлуатаційне перевантаження: +3,5 g
Озброєння Стрілецько-гарматне: 1 × 30-мм гармата 2А42 у вбудованій установці НППУ-80 (боєзапас — 460 пострілів 30 × 165 мм; селективне боєживлення, змінний темп стрільби) 2 × 23-мм 2-ствольних гармати ГШ-23Л у підвісних контейнерах КПК-23-250 (боєзапас — 2×250 пострілів 23 × 115 мм) Точки підвісу: 6 (4 на гелікоптерах передсерійних та перших 3-х серійних партій) Бойове навантаження: 2000 кг (варіант з 4 точками підвісу) 2800 кг (варіант з 6 точками підвісу) Керовані ракети: ЛБКР «Виріб 305» (для Ка-52М, максимальна дальність 14,5 км) 2 × 6 ПТКР 9М120-1 «Атака» (ПТРК 9К113У «Штурм-ВУ»: максимальна дальність 6 км; лазерна система наведення, напівавтоматична багатоканальна)або2 × 6 ПТРК 9А4172К «Вихор-1» на пускових установках УПП-800 (ПТРК 9К121М «Вихор-М»: максимальна дальність 10 км) 2 × 2 КР 9М39 «Ігла-В» на пускових пристроях АПУСУВ И-Вабо2 × 2 КР 9М342 «Ігла-С» на комплекті апаратури та пускових модулів 9С846 «Стрілець» Некеровані ракети: 4 × 5 — 122-мм НАР С-13 у блоках Б-13Л5або4 × 20 — 80-мм НАР С-8 у блоках Б-8В20А Бомби: 4 авіабомби масою до 500 кг кожна
Бойове застосування
Громадянська війна в Сирії
Вертольоти Ka-52 були помічені під час розгортання на підтримку російської військової інтервенції в громадянській війні в Сирії у 2015 році. Різні джерела стверджують, що вони були задіяні в обороні російської бази в Латакії, забезпечували супровід пошуково-рятувальних вертольотів і підтримували російські спецпідрозділи.
5 травня 2018 року один Ka-52 зазнав аварії поблизу Маядіна через технічну несправність, обидва пілоти загинули.
Російсько-українська війна (2014—2022)
25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід із порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон».
Близько 20:10 за київським часом катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 за київським часом, катери разом з екіпажем були захоплені спецпідрозділами ФСБ Росії.
За офіційними російськими даними, до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец». Перед тим із вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30.
Російсько-українська війна (з 2022)
На думку видання Defense Express бойове застосування вертольотів Ка-52 в умовах російської навали проти України висвітлило низку істотних вад та недоліків як у його конструкції, так і наявному озброєнні. Зокрема, як показали самі ж російські пропагандисти, вертоліт має низку незахищених місць в бічних та лобовій проєкціях, через що може бути виведений з ладу звичайними гвинтівковими набоями.
При зависанні відбувається помітна вібрація крил, на яких підвішено озброєння, відсутність сучасної високоточної зброї примушує пілотів запускати НУРСи з кабрирування (так званий «танок страху»), коли задля збільшення дальності пуск ракет відбувається із задиранням носа вгору. Хоча завдяки балістичній траєкторії дальність польоту ракет зростає, про прицільний вогонь уже не йдеться.
На думку опитаних виданням The Drive фахівців, вібрація крил можливо посилилась та стала помітна через велике бойове навантаження, з яким вертольоти не були раніше показані на відео. Такі коливання можуть скорочувати термін придатності високоточного озброєння, заважати роботі датчиків на крилах та перешкоджати точності наведення ракет, послаблювати сам вертоліт.
Та попри те, особливості конструкції вертольотів цього типу дали й певні переваги в живучості: в червні 2023 року було поширено відео польоту підбитого Ка-52 з сильно пошкодженим хвостом, що було б неможливим для вертольота традиційної схеми.
Вертольоти цього типу неодноразово збивали із протитанкових ракетних комплексів. Так, перший випадок стався 5 квітня 2022 року, коли військовослужбовці 95-ї ОДШБр пуском протитанкової ракети «Стугна-П» знищили Ка-52 російських загарбників в повітрі, а 3 липня 2023 року пресслужба 36 ОБрМП повідомила, що бійцями бригади було знищено російський ударний вертоліт Ка-52 на Бердянському напрямку із застосуванням ПТРК «Javelin».
14 вересня 2022 року російське МО поширило допис та відео начебто знищення українського морського десанту, що намагався висадитись в окупованому місті Енергодар. Пара російських Ка-52 двома керованими ракетами «Вихрь» з великої відстані знищили баржу, якою український десант намагався дістатись захопленого берега. Та детальний перегляд оприлюдненого відео показав, що російські пілоти насправді стріляли по бетонній опорі () моста Нікополь — Кам'янка-Дніпровська через Дніпро, який почали будувати навесні 1943 року й проіснував до 1944 року.
Та попри все, протягом року російським військовим вдалось адаптувати тактику застосування вертольотів й перед початком контрнаступу в червні 2023 року до аеропорту «Бердянськ» було перекинуто додаткові 20 вертольотів, серед них — п'ять Ка-52.
Ці вертольоти з надмалої висоти та з похилої відстані трохи більше ніж 8 км завдавали ударів по передовим підрозділам українських військ протитанковими керованими ракетами «Вихрь». Завдяки тепловізійному прицілу вони мали можливість діяти вночі.
Відстань 8 км виводить вертоліт за межі зони ураження засобів ППО малого радіуса дії (ПЗРК та похідні), а роботу засобів протиповітряної оборони середнього радіуса дії російські військові на той час вже навчились придушувати.
Російські ПКС застосовували Ка-52 під час придушення заколоту «Вагнерівців». Зокрема, нафтобаза у Воронежі була уражена, імовірно, вертольотом цього типу.
17 жовтня 2023 року, вночі, силами оборони України був завданий удар ракетами M39 комплексу ATACMS з касетними бойовими елементами M74 по аеродромах у Бердянську та в Луганську. 21 жовтня OSINT-група Oryx підрахувала, що ударами ЗСУ по аеродромах Бердянську та Луганську було знищено сім гелікоптерів Ка-52 та два Мі-8. А також пошкоджено — вісім Ка-52 та сім Мі-8.
Якщо такі оцінки коректні, то цим ракетним ударом було знищено 11,5 % російського флоту Ка-52 станом на початок вторгнення. Таким чином, на той час сукупно РФ втратила до 59 вертольотів Ка-52 або майже 44 % від початкової кількості. Однак, виробництво гелікоптерів цього типу тривало й було дещо розширено. Російські повітряні сили могли компенсувати втрати 30 бортами за 2022 та 2023 роки.
20 березня 2026 року оператори 1-го батальйону безпілотних систем «Хижаки висот» 59-ї окремої штурмової бригади Сил безпілотних систем ЗСУ вразили Ка-52 FPV-дроном на оптоволокні на Покровському напрямку в районі села Надіївка. Вертоліт здійснив вимушену посадку, загорівся і був повністю знищений вогнем. Екіпаж (два пілоти) вижив і був ліквідований дронами від 1-го батальйону 414-го батальйону «Птахи Мадяра», які прибули на місце.
21 березня 2026 року російські пропагандисти повідомили про втрату другого Ка-52 за добу з загибеллю одного пілота, деталі інциденту не уточнено.
Згідно інформації, яку надають редактори сайту Oryx, російська армія безповоротно втратила 53 вертольота Ка-52 (станом на 21 березня 2026 року), з яких:
52 знищено; 13 пошкоджено; 1 пошкоджено і захоплено.
Аварії та катастрофи