Тобо́льська губе́рнія — губернія у Російській імперії на Уралі й у Сибіру. Існувала в 1796-1919. Адміністративний центр — м. Тобольськ.

Історія З 19 жовтня 1764 до 19 січня 1782 існувало Сибірське царство у складі Російської імперії (столиця — місто Тобольськ). Царство складалось із Тобольського та Іркутського генерал-губернаторств.

Потім реформою імператриці Катерини ІІ Сибірське царство було скасовано, а Тобольська провінція упродовж 1780–1782 років перетворена на Тобольське намісництво у складі двох областей (Тобольської й Томської), що увійшло до складу Пермського і Тобольського генерал-губернаторства.

Створення губернії Імператор Павло I переглянув багато реформ своєї матері, в тому числі відмовився від інституції генерал-губернаторств. У зв'язку з цим 12 грудня 1796 як самостійна адміністративна одиниця Росії була утворена Тобольська губернія.

За сенатською доповіддю від 2 листопада 1797 губернія складалась із таких повітів: Кузнецький, Семипалатинський, Красноярський, Ішимський, Ялуторовський, Курганський, Березовський, Тарський, Туринський, Тюменський, Тобольський, Сургутський, Томський, Наримський, Єнісейський, Туруханський.

Наступні перетворення У свою чергу, новий імператор Олександр I переглянув багато реформ свого батька, у зв'язку з чим 1802 року Тобольська губернія поряд з Іркутською увійшла до складу Сибірського генерал-губернаторства. У 1822 році Сибірське генерал-губернаторство було розділено на Західно-Сибірське та Східно-Сибірське. Тобольська губернія увійшла до складу Західно-Сибірського генерал-губернаторства, що проіснувало до 1882 року.

26 лютого 1804 частина території губернії виділена до Томської губернії. У складі Тобольської губернії залишились: Березовський, Ішимський, Курганський, Омський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюменський та Ялуторовський повіти.

26 січня 1822 губернія розділена на такі округи (з 1898 — повіти): Берёзовський, Ішимський, Курганський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський, Ялуторовський.

У 1838 до складу губернії увійшло окружне місто Омськ, що в 1868 передано до знову створеної Акмолинської області.

Того ж року утворено Сургутський повіт, який було виділено зі складу Березовської округи.

Ліквідація губернії Оскільки радянська влада установилась у Тюмені значно раніше, ніж у Тобольську, у квітні 1918 року більшовики вирішили зробити губернським центром Тюмень. Окрім того, на відміну від Тобольська через Тюмень вже проходила залізниця.

Однак, повстання Чехословацького корпусу тимчасово відновило статус-кво. Й лише після звільнення 1919 року Тюмені й Тобольська від військ Колчака губернські заклади остаточно переїжджають до Тюмені. Тобольська губернія офіційно перейменована на Тюменську спеціальною постановою РНК РРФСР від 2 березня 1920 року. Щоправда, новоспечена Тюменська губернія проіснувала лишень 3 роки.

Адміністративний поділ

На початку XX століття до складу губернії входило 10 повітів: № Повіт Повітове місто Площа, верст² Населення (1897), чол. 1 Березовський Березов (1 070 чол.)604 442,221 411 2 Ішимський Ішим (7 153 чол.)37 604,6269 031 3 Курганський Курган (10 301 чол.)20 281,6260 095 4 Сургутський Сургут (1 120 чол.)220 452,47 747 5 Тарський Тара (7 223 чол.)71 542,1159 655 6 Тобольський Тобольськ (20 425 чол.)108 296,0127 860 7 Туринський Туринськ (3 167 чол.)67 008,668 719 8 Тюкалинський Тюкалинськ (4 018 чол.)55 049,3208 718 9 Тюменський Тюмень (29 544 чол.)15 608,0121 357 10 Ялуторовський Ялуторовськ (3 330 чол.)18 944,9188 450

Символіка

Герб Тобольської губернії затверджено 5 липня 1878 року:

Географія За даними на кінець XIX століття, площа губернії становила близько 1385 тисяч км².

Губернія поділялась на 10 повітів: Березовський (688 тисяч км²), Ішимський, Курганський, Сургутський (251 тисяч км²), Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський (18 тисяч км²), Ялуторовський (22 тисячі км²).

Населення За даними перепису 1897 року населення губернії становило 1 433 043 чоловік, з них у містах проживало 87 351 чол.

Національний склад у 1897 роціДемоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників:

Округ росіяни татари українці ханти комі ненці мансі латиші казахи Губернія в цілому 88,6% 4,0% 2,6% 1,3% … … … … … Березовський 17,5% … … 51,8% 9,4% 20,7% … … … Ішимський 93,8% … 3,3% … … … … … … Курганський 98,8% … … … … … … … … Сургутський 27,8% … … 71,7% … … … … … Тарський 85,7% 9,0% 2,9% … … … … … … Тобольський 77,0% 17,6% … 1,8% … … … … … Туринський 93,2% … … … … … 5,1% … … Тюкалинський 81,9% … 9,5% … … … … 1,4% 2,5% Тюменський 87,3% 10,1% … … … … … … … Ялуторовський 94,8% 2,9% … … 1,3% … … … …

У релігійному складі переважали православні — 89,0%. 5,1% були старообрядцями й «тими, хто ухиляється від православ'я», 4,5% — мусульманами Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників . Письменних було 11,3% (чоловіків — 17,7%, жінок — 5,0%) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників .

Губернатори Олександр Толстой (1796–1797) Дмитро Кошелєв (1797–1802) Богдан Гермес (1802–1806) Олексій Корнілов (1806–1807) Михайло Шишков (1808–1810) Франц Брін (1810–1821) Олександр Осипов (1821–1823) Олександр Тургенєв (1823–1825) Дмитро Бантиш-Каменський (1825–1828) Василь Нагібін (1828–1831) Петро Сомов (1831) Олександр Муравйов (1832–1834) Василь Копилов (1835) Іван Ковальов (1835–1836) Христофор Повало-Швейковський (1836–1839) Іван Тализін (1839–1840) Михайло Ладиженський (1840–1844) Кирило Енгельке (1845–1852) Тихон Прокоф'єв (1852–1854) Віктор Арцимович (1854–1858) Андрій Виноградський (1859–1862) Олександр Деспот-Зенович (1862–1867) Порфирій Чебикін (1867–1868) Андрій Соллогуб (1868–1874) Юрій Пеліно (1874–1878) Володимир Лисогорський (1878–1886) Володимир Тройницький (1886–1892) Микола Богданович (1892–1896) Леонід Князєв (1896–1901) Олександр Лаппо-Старженецький (1901–1905) Микола Гондатті (1906–1908) Дмитро Гагман (1908–1912) Андрій Станкевич (1912–1915) Микола Ордовський-Танаєвський (1915–1917)

Революційні керівники Василь Пігнатті (1917–1918, 1918–1919), голова Комітету Громадського спокою, губернський комісар Павло Хохряков (1918), голова губернської Ради

Примітки

Посилання Адрес-календар Тобольської губернії на 1900 рік. — Тобольськ, 1899 Губернії Російської імперії. Історія та керівники. 1708–1917