Гюстав Шарпантьє (; 25 червня 1860, Дьєз, Франція — 18 лютого 1956 Париж, Франція) — французький композитор, послідовник натуралістичного руху Еміля Золя, член Інституту Франції (1912).
Біографія Музичну освіту здобув в Паризькій консерваторії, де його педагогами були Ламбер Жозеф Массар (скрипка) і Жуль Массне (композиція). За кантату «Дідона» був удостоєний Римської премії, завдяки чому 1887 — 90 роки провів в Італії. Після перебування в Римі написав симфонічну сюїту «Італійські враження» (1890), на музику якої пізніше, у 1913, був поставлений балет. Надалі жив у Парижі. Вершина творчості композитора — опера «Луїза», за своїм стилем близька традиціям веризму і французької ліричної опери.
Музично-просвітницька діяльність Гюстав Шарпантьє вів інтенсивну музично-просвітницьку роботу. У 1900 він заснував Народну консерваторію (Інститут Мімі Пенсон), в якій дівчата з соціальних низів мали можливість отримати безкоштовну освіту, і став її директором. Був ініціатором створення Народного театру, організатором масових народних музичних свят «Свято коронування Музи», писав до них музику.
Твори
Опери «Луїза»(1900) «Жульєн, або Життя поета» (1913)
Кантати «Дідона» (1887) «До сторіччя Віктора Гюго»(1902)
Оркестрові твори Три прелюдії (1885) «Італійські враження», сіюта (1890)
Твори для голосу з фортепіано «Квіти зла»(1895) "Поеми для співу (1887—1897) та ін.
Примітки
Посилання