Льві́вський націона́льний університе́т природокористува́ння — один із найдавніших та найпрестижніших в Україні вищих навчальних закладів аграрної освіти, розміщений у місті Дубляни Львівської області.

Його історія розпочалася 9 січня 1856 року із відкриття рільничої школи під патронатом Галицького господарського товариства.

Суттєво пошкоджений внаслідок ворожої атаки дронів 1 січня 2024 року.

Історія

Заснування сільськогосподарської школи (1856—1877) Початком історії університету було відкриття 9 січня 1856 року Вищої рільничої школи. Кошти для її будівництва та функціонування були залучені Галицьким господарським товариством. Заснування школи мало на меті посприяти вдосконаленню сільськогосподарського виробництва шляхом проведення наукових дослідів та експериментів.

Аналіз діяльності Дублянської Вищої рільничої школи в перший період діяльності довів, що вона не в змозі задовольнити вимоги сільськогосподарського виробництва. Саме це стало поштовхом до реформування сільськогосподарської освіти в краї. Першими студентами школи були 24 учні, вони вчились платно, однак кращі з них отримували стипендії, першим директором школи став Еразм Лельовський, а від 1859 року Войцех Студзинський

1865 — розширення штату школи, будівництво двох професорських будинків. 1866 — при школі організовано курси для вчителів сільських шкіл, які б мали навчати прогресивним методам ведення сільського господарства 1871 — відкрито нижчу сільськогосподарську школу, яка до 1919 року діяла паралельно із вищою 1872 — зміна програми та терміну навчання, замість трирічного курсу запроваджується дворічна з однорічними підготовчими курсами. Статус школи був невизначеним, це був середній професійний комплекс з окремими ознаками вищої школи. 1877 року, 12 грудня, школа перейшла у підпорядкування Галицького крайового уряду, отримала державне фінансування. Мовою викладання на початку була німецька та польська, згодом робочою мовою сільськогосподарської школи залишилась лише польська. Навчання тривало три роки, після чого учень мав пройти дворічну практику в одному із господарств аграрного профілю та скласти письмовий та усний випускний іспит, у разі негативної оцінки випускник мав право через рік на перездачу випускних іспитів.

Вища рільнича школа та академія рільництва у Дублянах (1878—1919)

1880 року Галицький сейм та Міністерство сільського господарства у Відні затвердили новий Статут школи, який включав докладний навчальний план, правила складання іспитів, отримання свідоцтв та інші документи, що регламентують роботу сільськогосподарської школи, яка перетворилась на вищий сільськогосподарський навчальний заклад. 1878 рік — будівництво шкільної каплиці. 1879 рік — будівництво цегельні (не збереглась). 1879—1886 — курси молодшого технічного персоналу меліораторів. 1881 — курс для робітників горілчаної промисловості. 1884 — створено контрольно-насіннєву станцію. 1885 року серед студентів поширились соціалістичні ідеї, відбулись збори студентів, і хоча у 1889 році дублянську групу соціалістів було розгромлено, однак в березні 1891 року школу було закрито, після чого у 1891—1892 році було запроваджено нові дисциплінарні правила, зокрема студентам було заборонено без дозволу колегії професорів вступати до будь-яких товариств та брати участь у публічних акціях. 1886 року закладено перше дослідне поле, де з 1891 року почато дослідження методів вирощування картоплі, поля розширено у 1894 та 1902 році, однак у 60-х роках ХХ століття їх було втрачено. 1888 рік — посвячено новий навчальний корпус. 1890 рік — заснування метеорологічної станції, яка у 1893 році долучилась до метеорологічної служби Австро-Угорщини. 1891 рік — закладено нову гуральню, що дозволило відкрити шестимісячну школу виноробів. 1 листопада 1894 року заселено студентами новий гуртожиток із забороною студентам мешкати за його межами. Оскільки кількість студентів зростала, то у грудні 1897 року Галицький сейм ухвалив рішення про надання гіпотетичної позики на будівництво північного крила гуртожитку. 1895 рік — створено ботанічно-рільничу станцію (у 1897 році перенесено до Львова) та хімічно-рільничу станцію. 2 липня 1901 року Галицький сейм надав Вищій школі у Дублянах статусу Рільничої академії. Грудень 1903 року — засновано кафедру сільської інженерії. 1903 рік — встановлено телеграфне та телефонне сполучення між Дублянами та Львовом. 1906 рік — збудовано хімічний корпус. 1913 рік — Галицький сейм ухвалив рішення про розширення Академії рільництва, зокрема заснування зоотехнічного інституту та перенесення Високої школи лісового господарства зі Львова до Дублян та утворення лісового факультету. Статус професора прирівняно до університетського, зросла заробітня платня, поліпшено умови проживання. Однак австрійський уряд перекреслив ці плани і Рільнича академія переведена до статусу середніх шкіл, цим планам австрійського уряду завадив початок Першої світової війни. 1914 року через наступ російської армії процес навчання у Дублянах було перервано на один рік, у самій школі залишились лише професори Станіслав Кашиця та Ян Завідський та допоміжний персонал. Російські окупанти спробували відкрити у Дублянах російську початкову школу, однак до неї не записався жоден учень, а спроба відкрити курси вчителів російської мови не вдалася через відступ російських військ. Грудень 1915 року — у школі відновилось навчання, на заняття повернулось 30 студентів, ще 39 залишалось у війську. 1918 року професорська рада дозволила навчання у школі жінок, однак лише тих, чиї кандидатури було затверджено в індивідуальному порядку. У 1918 році у приміщеннях Академії на постої перебували вояки УГА. 8 листопада 1919 року Рада міністрів Польщі вирішила підпорядкувати Академію рільництва у Дублянах Львівській політехніці та утворити таким чином рільничий факультет.

Рільничо-лісовий факультет при Львівській політехніці (1919—1946)

Жовтень 1919 року — студенти-українці звернулись до шкільної влади із скаргою про дискримінацію, оскільки частка студентів непольської національності на факультеті не могла перевищувати 5 %. Червень 1922 року — рада факультету запровадила новий навчальний план та продовжила термін навчання до 4 років замість 3. 1924 рік — на факультеті діє 18 кафедр: загальної хімії, фізики, ботаніки і фізіології рослин, зоології та анатомії тварин, агрохімії та ґрунтознавства, економіки та права, технології рільництва, обробітку ґрунту і захисту рослин, відгодівлі тварин, рільничої механіки, ботаніки лісу, охорони лісу, вирощування лісу, використання лісу, впорядкування лісу, лісової інженерії, рільничої адміністрації, частина кафедр розміщувалась у Львові (суч. вул. І. Котляревського), частина у Дублянах, працювало 15 професорів звичайних та 2 надзвичайних, 6 ад'юнктів, 31 асистент та навчалось 470 студентів. Також діяли допоміжні установи: станції агрохімічна, ферментаційна, торфова, рослинництва, захисту рослин, механізації рільництва, гуральня, газовня, бібліотека, ботанічний сад, навчальне господарство, метеорологічна станція. 1927 року факультет отримав у своє розпорядження перші два легкові автомобілі та дві вантажівки (ймовірно, один з них автобус), що дало змогу налагодити пряме сполучення між Дублянами та Львовом, а у 1938 році запроваджено приватний автобусний маршрут, який з'єднав Дубляни з головним корпусом Львівської політехніки. Вересень 1933 року — Міністерство релігійних визнань і народної освіти припинило діяльність лісового відділу, у липні 1934 року ліквідувало рільничий відділ, офіційно — через брак коштів. Однак професорам факультету вдалось домоглися відновлення діяльності лісового відділу. Жовтень 1939 року — після утвердження радянської влади у Західній Україні Львівську політехніку було перейменовано у Львівський політехнічний інститут, також зміни розпочались і на рільничо-лісовому факультеті. Зокрема політкомісар інституту Юсімов скасував викладання 25 предметів, у тому числі на факультеті припинено викладання правничих наук, аграрного законодавства, кадастру, сільськогосподарських кооперативів та громадську агрономію, інструкцій для фільварків та торгівлі сільськогосподарською продукцією на зовнішніх ринках. Натомість тепер студенти мали вивчати марксизм-ленінізм. У цей же період передбачено перехід на 5-річний цикл навчання, перехід на українську мову, однак на практиці це виявилось нереальним, оскільки викладачі не знали української. Червень 1941 року — у зв'язку з німецькою окупацією припинилось навчання, а корпуси Львівської політехніки перетворено на військові шпиталі. У зв'язку з тим, що внаслідок війни було втрачено чимало фахівців німецька влада була вимушена запровадити низку фахових курсів, які розміщались у приміщеннях вищих шкіл відповідного профілю, там працювали їхні ж викладачі, однак статусу вищих шкіл вони вже не мали. Зокрема у квітні 1942 року у Дублянах почав працювати Львівський сільськогосподарський інститут, мова викладання — німецька. Січень 1944 року — навчання у Дублянах знову припиняється, приміщення займають військові. Жовтень 1944 року — Львівська політехніка поновила свою роботу, зокрема у її складі окремо діяли сільськогосподарський та лісовий факультети. Деканом сільськогосподарського факультету став професор Шимкевич, діяло 9 кафедр: рослинництва і рільництва, ґрунтознавства та агрономії, селекції, генетики та насінництва, скотарства, технології сільськогосподарських продуктів, механізації сільського господарства, плодівництва, зоології, організації та економіки сільського господарства.

Львівський сільськогосподарський інститут (1946—1996)

Вересень 1946 року — рільничо-лісовий факультет виведено із складу Львівського політехнічного інституту та утворено Львівський сільськогосподарський інститут, а його керівником став Яків Григорович Левченко, однак через брак приміщень доводилося використовувати можливості Львівського політехнічного інституту. У ньому утворено факультети агрономічний, плодоовочевий, лісогосподарський, механізації сільського господарства та землевпорядний з відділом геодезії. Також на всіх факультетах була передбачена заочна форма навчання. На перший курс у 1946 році було прийнято 250 студентів на стаціонарне навчання та 100 — на заочне. Також сільськогосподарський інститут отримав навчальне господарство у Дублянах та лісове у Янові. У 1947—1948 навчальному році в інституті працювало 89 викладачів, у тому числі 1 професор-доктор, 2 професори, 15 доцентів, кандидатів наук, 3 доценти, 20 старших викладачів, 48 асистентів. 1 вересня 1948 року — лісогосподарський факультет реорганізовано у лісомеліоративний, а 16 вересня 1954 його навчальну базу передано Львівському лісотехнічному інституту. 1948 року Сільськогосподарський інститут отримав корпус на площі Святого Юра, чим позбувся залежності від Львівського політехнічного інституту. У 1948—1949 роках за безідейність у науковій роботі було звільнено завідувачів кафедр тваринництва В. П. Щербину та селекції насінництва О. І. Журбіна, 29—30 вересня 1948 року відбулося розширене засідання Ради інституту з обговорення промови академіка Трохима Лисенка, який назвав антинауковими теорії Менделя, Моргана, Вейсмана щодо спадковості та мінливості організмів, натомість возвеличувались радянські теорії Лисенка, Мічуріна. Станом на 1 лютого 1952 року працювало 7 факультетів: агрономічний, плодоовочевий, лісомеліоративний, економіки та організації сільського господарства, механізації сільського господарства, електрифікації сільського господарства, землевпорядний. Загалом в інституті навчалося 1368 студентів, причому більшість у Львові — 1018 і лише 350 — в Дублянах. Лютий 1950 року — започатковано одномісячні курси підвищення кваліфікації для голів колгоспів, згодом на їх базі створено окремий факультет. 1963 рік — інститут переведено в підпорядкування Міністерства сільського господарства СРСР де було створено Головне управління вищої і середньої сільськогосподарської освіти. 1965 року Інститут повністю перебазувався у Дубляни.