Філаде́льф Кири́лович Вели́чко (, Тарандинці, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — , Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський військовик, генерал від інфантерії, член Військової ради.
Життєпис Величко Філадельф Кирилович походив із дворян Полтавської губернії.
Народився року в селі Тарандинці Лубенського повіту. Лубенські Велички вели свій родовід від козака Якова (Яцка) Величка, записаного в Реєстрі Війська Запорозького 1649 рокуРеєстр Війська Запорозького 1649 року. Полк Миргородский. — С. 373.. Велички служили в Миргородському полку, а з 1658 року в Лубенському полку на старшинських посадах аж до ліквідації полкового устрою в Лівобережній Україні в 1782 році. Батько, Кирило Васильович Величко (1786–?), поміщик села Тарандинці, служив у Лубнах у нижному земському суді, титулярний радник. Він мав 1000 десятин землі та був власником близько 100 кріпаків.
Ф. Величко виховувався у Полтавсько-Петровському кадетському корпусі, звідки був випущений 13 серпня 1852 року прапорщиком у 18-ту артилерійську бригаду. З нею брав участь у Східній (Кримській) війні на Кавказькому театрі воєнних дій.
У 1859 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу і як офіцер Генерального штабу проходив службу при 7-й кавалерійській дивізії гренадерського корпусу, в штабах різних дивізій Московського і Туркестанського військових округів; за час перебування в останньому окрузі брав участь у походах проти Кокандського і Бухарського ханств.
13 травня 1873 року Величко був підвищений у генерал-майори з призначенням черговим генералом Головного штабу.
У 1875 році — керуючий справами мобілізаційного комітету Військового міністерства.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років — командир загону при переході військ через Балкани, генерал-квартирмейстер штабу головнокомандувача. За бойові відзнаки нагороджений Золотою зброєю.
У 1881 році — помічник начальника Головного штабу. 30 серпня 1882 року підвищений у генерал-лейтенанти і отримав посаду члена військово-навчального комітету і одночасно виконував обов'язки голови господарського комітету Головного штабу.
1894 року стає членом Військової ради, а у 1896 році підвищений у генерали від інфантерії.
Ф. Величко відомий також як електротехнік та метеоролог. Ставши у 1878 році членом російського технічного товариства, відкрив при ньому IV електротехнічний відділ і був його першим головою. Заснував журнал «Електрика», влаштував електричну виставку, першу в Росії і Європі. Захопившись метеорологією, збудував на своїй ділянці на Петровському острові в Санкт-Петербурзі метеорологічну станцію. В 1890—1893 роках розробив геліограф, відомий і нині (геліограф Величка), та отримав на всесвітній виставці диплом І розрядуК истории полтавского дворянства (1802—1902). Том II. — С. 183..
Ф. Величко сприяв розвитку рідного села та повіту, надавав фінансову підтримку заснованому родиною однокласному народному училищу (1864) та особисто відвідував заняття під час своїх приїздів до села. У візитній книзі училища від 1889 р. є його власноручний запис: «Був присутнім на іспиті в школі. Виніс втішне враження від успіхів та старанності учнів, уміння учнів у святому писанні, читаннях книги та зусиль керівників школи» Бут Василь Григорович. Історія Тарандинцівської середньої школи імені Василя Андрійовича Симоненка на Полтавщині. — К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. — С. 22.. Побудував при Лубенській класичній гімназії метеостанцію, чи не єдину на той час в Російській імперії.
Помер 19 (31) жовтня 1898 року в Санкт-Петербурзі.
Сім'я Дружина, Євгенія Василівна Величко, доньки: Єлизавета Філадельфівна Величко (Лубни-Герцик) (1865—1942), померла в Брюсселі; Людмила Філадельфівна Величко (Доманевська, Невражина) (1868—1964), померла в Каннах.
Нагороди Кавалер дванадцяти нагород. Серед інших відзнак Ф. Величко мав ордени: св. Георгія 4-го ступеня, св. Станіслава 1-го ступеня (1875), св. Анни 1-го ступеня (1876), св. Володимира 2-го ступеня (1878), Білого Орла (1885).
Примітки
Посилання Величко Филадельф Кириллович // Список генералам по старшинству: Составлен по 1-е сентября 1896 года. — С. 102. Українці у світі Величко, Филадельф Кириллович Португальский Р. М., Рунов В. А. Военная элита Российской империи 1700—1917 // Энциклопедический справочник. — : Вече. — 2009. Волков С. Генералитет Российской империи // Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра І до Николая П. — Т. 1. — : Центрполиграф. — 2009.