Роберт Кілвордбі (, ; до 1240 — ) — кардинал, архієпископ Кентерберійський, теолог, схоласт .
Життєпис Здобув освіту в Парижі, там же і викладав логіку і граматику, став відомим теологом. У 1261 році вступив у домініканський орден і став пріором домініканців в Англії. У 1272—1278 роках архієпископ Кентерберійський.
У 1277 році, не зважаючи на те, що томізм був офіційно прийнятий домініканцями, слідом за архієпископом Паризьким Ег'єном Тамп'є засудив низку положень вчення Томи Аквінського в Оксфорді (перш за все про єдність субстанційної форми); це засудження підтримав 1284 року і його наступник Джон Пекхем.«Нова філософська енциклопедія»: У 4 тт. М.: Думка. Під редакцією В. С. Стьопіна. 2001.
У 1278 році призначений кардиналом Порто і Санта-Руфіна.
Праці Написав такі трактати: «In Priscianum de Constructione Commentarius», коментарі на «De Passione Christi» «De Sacramento Altaris» «De ortu scientiarum»С. Л. Василенко. «Базова тотожність математичних основ гармонії»
Примітки
Посилання
Артур Брайант. «Епоха лицарства»