Гóспіс «Звук [h] передаємо переважно буквою г: <...>гóспіс,<...>» () — медичний заклад, в якому перебувають тяжкохворі з прогнозованим летальним наслідком. У закладі працює переважно середній та молодший медичний персонал, доступ до пацієнтів відкритий для родичів та друзів. Основна мета перебування в госпісі — полегшити останні дні життя пацієнтів.
Походження назви Етимологічно «госпіс» однокореневе з «госпіталь» та пов'язане зі словом «гість» . Адже перші госпіси розташовувалися уздовж доріг, якими проходили головні маршрути християнських паломників. Вони були такими собі будинками піклування для виснажених чи хворих людей. Одначе госпіси не відмовляли в допомозі тим, хто жив поблизу.
Історія Принципи організації та філософія сучасних госпісів були започатковані у другій половині XX ст. у Великій Британії видатною особистістю — медичною сестрою, лікаркою та письменницею Сесилією Сондерс (). Перший у світі спеціально збудований і обладнаний Госпіс Святого Христофора був заснований у південному Лондоні, Англія у 1967 році Сесилією Сондерс, чия робота досі вважається філософською і методичною основою сучасної госпісної допомоги.
Основні функції Головна мета перебування пацієнта в госпісі — покращення останніх днів життя пацієнта, полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта та членів його родини. Структура, фінансові та юридичні засади функціонування та утримання госпісів доволі різні та мають свої особливості в різних країнах світу. Зокрема, в РФ госпіси призначені лише для утримання онкологічних хворих, тоді як в Україні прийнятою є концепція ширшого функціонального призначення (для хворих на СНІД, церебросудинні захворювання — для пацієнтів, що мали інсульт, мають тяжку дегенеративну, дементну патологію головного мозку тощо)..
Див. також Паліативна та госпісна медицина Івано-Франківський «Госпіс» — Івано-Франківська обласна лікарня допомоги невиліковно хворим. Львівська лікарня «Госпіс» — Комунальне некомерційне підприємство міста Львова.
Примітки