Лептіс-Магна, Лептіс Великий (фінік. , , ) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного міста Хомс, за 130 км на схід від Триполі у Лівії), у давнину — самостійне місто-держава.
Історія Заснований близько 1100 до н. е. як фінікійська колонія — вихідцями з Сідона (за СаллюстіємСаллюстій. Югуртинська війна, LXXVIII, 1-4) або Тіра (за ПлініємПліній. Природна історія, V, 76). Назва «Лептіс» може мати місцеве, берберське походження, самі фінікійці певний час можливо йменували місто Карт Хадашт (фінік. , грецький відповідник — Псевдо-Скілак, 109–110) і лише після заснування Карфагена назва «Лептіс» утверджується остаточно.
Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Лептіс потрапляє в залежність від Карфагена, хоча й зберігає внутрішню автономію — власні народні збори, адіру і суфетів. Про важливість Лептіса для нових господарів свідчить сума податків, які сплачувало місто — один талант на деньТіт Лівій, XXXIV, 62. Доходи, які місто отримувало від торгівлі з сахарськими оазами, вочевидь, дозволяли сплачувати цю величезну сумму без особливих труднощів.
Після поразки карфагенян у Другій Пунічній війні здобув самостійність під формальним протекторатом Нумідії, з 107 р. до н. е. — опинився під владою Рима. Був одним з центрів антицезаріанського руху. За часів Августа розпочалася активна розбудова міста в римському дусі. Під час громадянської війни в Римі Лептіс 68 року вступив у протистояння з містом Ея. Мешканці останнього закликали на допомоги гарамантів, що сплюндрували околиці Лептіса. У відповідь Валерій Фест, імператорський легат-пропретор Нумідії, атакував Гарамантиду.
У 126 р. Адріан надав Лептісу статус римської колонії. В Лептісі народився Септимій Север, за правління якого місто досягло найвищого розквіту. Були збудовані нові вулиці, оздоблені колоннадами, храми і форум.
В III ст. місто почало занепадати. Лише за Феодосія I Лептіс пережив коротке піднесення. З 439 р. — у складі Африканського королівства. Гейзеріх наказав зруйнувати міські мури, остерігаючись заколотів в середовищі місцевих мешканців. Як наслідок Лептіс залишився беззахисним перед рейдами берберів, що спустошили місто у 523 році. У 534 р. Лептіс відвоювали візантійці, у 650 р. — захопили араби, після чого місто спорожніло остаточно.
Галерея
Примітки
Література Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 43)