Семен Григорович Стеценко ( 15 грудня 1974) — український учений-правознавець. Доктор юридичних наук (2002), професор (2005), заслужений діяч науки і техніки України (2010), академік Національної академії правових наук України (з 2025), суддя Верховного Суду (з 2019).

Біографія Народився 15 грудня 1974 року в місті Ізяслав Хмельницької області.

В 1991 році зі срібною медаллю закінчив середню школу № 3 міста Вінниці.

1997 року закінчив Військово-медичну академію імені С. М. Кірова (Санкт-Петербург), факультет підготовки лікарів для військово-повітряних сил, спеціальність «лікувальна справа», кваліфікація «лікар».

В 1998 році закінчив з відзнакою Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена (м. Санкт-Петербург), спеціальність «юриспруденція», кваліфікація «юрист».

З 1998 року — начальник медичної служби Учбового Центру Військово-медичної академії Міністерства оборони Російської Федерації (Санкт-Петербург).

З 1999 року — начальник науково-дослідної лабораторії Державного інституту удосконалення лікарів Міністерства оборони Російської Федерації (Москва).

У 2004—2007 роках — начальник кафедри адміністративного права та управління в органах внутрішніх справ (з 2006 року— кафедра громадської безпеки) Національної академії внутрішніх справ.

У 2007—2012 роках — завідувач кафедри теорії держави і права, кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України

У 2012—2013 роках — провідний науковий співробітник Одеського державного університету внутрішніх справ.

У 2013—2017 роках — перший заступник начальника Інституту кримінально-виконавчої служби.

З 2017 року по квітень 2019 року — професор кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету.

З 2018 року — керівник Центру медико-правових досліджень Національної академії правових наук України та Національної академії медичних наук України.

З травня 2019 року — суддя Верховного Суду

Наукова діяльність Наукові інтереси: адміністративне право, медичне право, теорія держави та права.

Автор понад 350 наукових праць, з яких 18 монографій, 8 підручників, 12 навчальних посібників. Зокрема, автор першого на пострадянському просторі підручника «Медичне право» (2004 р.).

Навчальний посібник С. Г. Стеценка "Адміністративне право " з грифом МОН України витримав 3 видання.

Під керівництвом С. Г. Стеценка захищені 6 докторських та 20 кандидатських дисертацій.

Засновник та протягом 2011—2019 рр. головний редактор фахового журналу «Публічне право».

Примітки