Корвет проєкту 58250 (серія «Володимир Великий») — перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським державним підприємством «Дослідно-проєктний центр кораблебудування» (ДП «ДПЦК») для потреб Військово-морських сил України. Розробка проєкту була завершена у 2008 році, а будівництво першого корабля почалося у травні 2011 року, спуск на воду спочатку планувався у 2012 році. З того часу строки завершення будівництва неодноразово переносилися, у 2017 озвучено намір здати перший корабель у 2022 році.
Корабель є дещо більшим за корвети, і несе озброєння протиповітряної та протиракетної оборони, протикорабельну та протичовнову зброю, що наближає його за бойовою цінністю до фрегату. Призначений для вирішення задач мирного часу та ведення бойових дій та спеціальних операцій самостійно, у складі корабельних тактичних груп і угрупувань різноманітних сил.
Історія
Попередні розробки Роботи з проєктування розпочалися після прийняття відповідного розпорядження Кабінету міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 325-р, тоді було вирішено виділити на ці потреби ₴ 805 млн. Ініціатором програми був тодішній міністр оборони Анатолій Гриценко. Корвет планувався як заміна застарілим кораблям, які Україна успадкувала від ЧФ ВМФ СРСР. Також «корветна програма» мала б відродити занепалу галузь кораблебудування України.
До цього в 2002 році, в КП «ДПЦК» під керівництвом Сергія Кривко в ініціативному порядку для заводу «Ленінська кузня» (Київ) було розроблено проєкт корвета «Гайдук-21», як продовження серії корветів проєкту 1124М «Альбатрос». Цей проєкт свого часу було запропоновано Міністерству оборони України, але після довгих обговорень було відхилено й до 2005 року було підготовлено ТТЗ на створення корабля водотоннажністю в 2000 тонн. Майбутній корабель мав бути сумісним зі стандартами, що використовуються кораблями НАТО.
Проєктування В ході розробки проєкту українські конструктори відвідали ключові центри військового кораблебудування в Західній Європі, тож 58250 став результатом узагальнення найкращих здобутків останніх років галузі. Реальне фінансування почалося тільки в другій половині 2007 р. Ескізний проєкт (в семи варіантах) був завершений на початку 2008 року. Він показав, що потрібні ТТХ корабля можна досягти лише за «упаковки» запропонованого озброєння й технічних засобів в 2500 тонн. Реальність створення такого корабля підтвердив технічний проєкт, який було захищено на РНБО в листопаді 2009 року. Головний конструктор проєкту — Сергій Кривко, автор великої кількості проєктів кораблів і катерів, які будуються в Україні й за кордоном. Найактивнішу участь в розробці й спостереженні за проєктом взяв провідний фахівець Департаменту закупівель МО України капітан 1 рангу запасу Червоний С. М.
В складі технічного проєкту, вперше в історії українського кораблебудування, під керівництвом КП «ДПЦК» була сформована спільна міжнародна кооперація співвиконавців проєкту — розробників нового й постачальників серійного озброєння й технічних засобів. До участі в проєкті було залучено 29 українських і більше 10 провідних європейських компаній. Корабель має бути оснащений на 60 % з обладнання, виготовленого в Україні, інше припадає на озброєння й технічні засоби, які закуповуються у європейських країн, де партнерами українських кораблебудівників виступили компанії з Італії, Швейцарії, Франції, Німеччини, США, Данії й Нідерландів. Також передбачено можливість виготовлення експортної версії корабля, при якій можлива як комплектна поставка на експорт готового корабля, так і у вигляді комплектів для збирання з наступним трансфером технології.
Спроєктований корабель виглядає більшим за корвети, але меншим за фрегати. Конструктори змогли «засунути» в нього зброю, яка дозволить повноцінно виконувати функції протиповітряної та протиракетної оборони, протикорабельної та протичовнової. Саме це наближає бойову цінність такого корвета до фрегата, водотоннажність яких починається з 3500 тонн. Зовнішній вигляд проєкту свідчить, що при його реалізації буде застосовано елементи стелс-технології — основна зброя буде захована всередині корабля.
26 листопада 2009 року комісія Міністерства оборони України підписала акт прийняття проєкту майбутнього українського багатоцільового корабля класу корвет.
Будівництво За результатами тендеру з вибору заводу-будівника, будівництво серії повинно було бути розгорнуте на «Чорноморському суднобудівному заводі», який належить групі компаній «Смарт». За часів СРСР на його верфях будували авіаносці. Але за часів Незалежності тут добудували лише один військовий корабель — корабель управління «Славутич» проєкту 1288-4. В 2006—2007 роках завод не побудував жодного судна. Втім, на той час технічні можливості заводу, за оцінками експертів, дозволяли виконати замовлення. В 2008—2009 роках були вкладені кошти в модернізацію виробництва, а інформація про будівництво військового корабля викликала неабияке піднесення серед працівників заводу.
Умовою перемоги в тендері була здатність вести будівельні роботи власними силами без фінансування з боку держави протягом півроку й наявність критого елінгу. На 2010 рік в проєкті бюджету на корвет передбачалося виділити ₴ 180 млн. За словами керівника департаменту розробки й закупівлі озброєння МО Володимира Грека, цього було цілком достатньо для початку будівництва.
Сильною стороною заводу була наявність проєктно-конструкторського центру, в якому працювало близько 100 спеціалістів. Всі ці роки вони були задіяні в сфері виконання замовлень військового кораблебудування. Щоправда не для України.
Інші, відсіяні, учасники тендеру — київська «Ленкузня», керченський «Залив» й миколаївський завод ім. 61 комунара. Перших двох учасників відкинули ще й з огляду на їх розташування. Адже саме в Миколаєві базується розробник проєкту. Не останню роль зіграло й геополітичне розташування Миколаєва в глибині території України по відношенню до Росії — держави, яку екс-міністр оборони Єхануров свого часу включив до переліку потенційних ворогів.
20 січня 2010 року командувач ВМС Ігор Тенюх озвучив плани закладки головного корабля вже в лютому, а також назвав його можливу назву «Львів», адже до втілення проєкту задіяно близько 250 підприємств України, серед яких є й підприємства Львівщини.
28 квітня 2010 року на Чорноморському суднобудівному заводі почалися роботи з підготовки до будівництва корвета.
Фактично будівництво головного корабля розпочалося у травні 2010 року. Тоді на підприємстві було розрізано метал та зварено перші елементи секцій майбутнього корвета. Через брак фінансування роботи були заморожені протягом наступних півроку. 17 травня 2011 року на ЧСЗ Президент України взяв участь у церемонії закладки головного корабля серії «Володимир Великий» (заводський номер 01701).
Після зміни військово-політичного керівництва країни плани щодо будівництва зазнали певних змін. Мова йшла про зміну конфігурації озброєння проєкту 58250, відмову від західних на користь російських зразків. Однак після переговорів з російськими компаніями, українське Міністерство оборони дійшло висновків, що російська зброя та обладнання не зробить проєкт дешевшим, однак послабить можливості корабля. 9 березня 2011 року Кабінет міністрів України затвердив Концепцію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проєктом 58250, яка передбачала будівництво чотирьох кораблів до 2021 року.
Всього було заплановано побудувати до 2026 року 10-12 кораблів проєкту 58250, в тому числі 4 повинні були увійти до складу українського флоту 2021 року. Раніше планувалося, що «головний» корабель серії вдасться здати в кінці 2012 року. Вартість «головного» корвета оцінювалася на рівні € 250 млн. Вартість серійних корветів очікувалася на рівні € 200—210 млн.
Згідно зазначеної програми, планувалося виділити ₴ 16.1 млрд на розробку робочої й експлуатаційної документації, створення головних зразків корабельної техніки, закупівлю серійної закордонної техніки, побудову серії з чотирьох кораблів, доопрацювання інфраструктури базування й закупівлю боєзапасу.
Програму передбачалося виконати протягом 2011—2021 років. Прогнозований обсяг фінансових ресурсів, згідно Програми, на момент її затвердження складав загалом 16209,61 млн грн. В тому числі: проєктування — 1465 млн грн., будівництво головного корабля — 2090,6 млн грн., серії з трьох наступник кораблів — 9603,52 млн грн., закупівля корабельного боєзапасу — 2898,15 млн грн., створення системи базування кораблів — 152,34 млн грн.
У серпні 2012 року були оприлюднені фотографії двох секцій корвета, які свідчили про виконання робіт згідно з планом. Завершення будівництва планувалося на 2015 рік.
У вересні 2013 року в Україні розсекретили зовнішній вигляд корабля, було оприлюднено його макет.
В липні 2014 року фінансування програми було призупинене для економії бюджетних коштів, в зв'язку з російською збройною агресією, інтервенцією до Криму та початком Війни на сході України. Проте до кінця літа 2014 року з коштів, отриманих заводом ще в грудні 2013 р., вдалося практично завершити формування корпусу, корабель отримав частину обладнання. В листопаді 2014 року командувач ВМС віце-адмірал Сергій Гайдук заявив, що відсоток готовності корабля складає 43 %.
В січні 2016 року Сергій Гайдук заявив, що подальше зволікання з реалізацією державної програми з будівництва корвета може призвести до низки негативних наслідків, починаючи від руйнації національної системи кораблебудування, дискредитації країни, як надійного партнера перед іноземними постачальниками унікального обладнання, аж до втрати бойового потенціалу ВМС, наслідком чого буде панування ворожого флоту біля наших берегів, видобуток вуглеводної сировини в нашій виключній економічній зоні та інші виклики національним інтересам України на морі, а активізація робіт з будівництва нового корвета у 2016 р. дозволить вже до кінця 2018 р. отримати готовий корабель та створити умови для швидкого та гарантованого відновлення боєздатності ВМС України. Лише наявність нових корветів дозволить ВМС виконувати завдання за межами територіальних вод. За його словами, на цей час загальна технічна готовність корвета «Володимир Великий» становила 32 %.
За оцінками виробника, на 2016 рік корпус був готовий на 80 %, а загальна технічна готовність корабля становила 17 %.
13 серпня 2016 року за словами командувача ВМС віце-адмірала Ігоря Воронченка були готові 7 секцій і надбудова головного корабля, готовність приблизно на 20%.
В січні 2017 начальник Генерального штабу — головнокомандувач Збройних сил України генерал-армії Віктор Муженко заявив, що на той момент не було політичних рішень інших країн на продаж Україні летального озброєння для корвету включно з системами протиповітряної оборони, артилерійськими системами, та ракетними системами. Натомість, відбувається розробка комплексів озброєння на українських підприємствах. Таким чином, станом на початок 2017 року попередні домовленості щодо постачань протикорабельних ракет, артустановок, зенітно-ракетних комплексів та торпед Францією, Німеччиною та Італією були порушені та вже не діяли.
Станом на початок 2017 року Україна витратила: на закупівлю гармати ОТО Melara 76/62 Super Rapid 11 723 549 грн., а на артилерійський комплекс малого калібру 35-мм GDM-008 «Millenium» — 27 049 399 грн. Інформація про поставки озброєнь за контрактами відсутні.
У січні 2017 року, командувач ВМС Ігор Воронченко, в інтерв'ю ТРК «Бриз», повідомив про продовження фінансування будівництва корвету та висловив сподівання, що до 2020 року він буде спущений на воду.