Коньонков Сергій Тимофійович ( — 9 грудня, 1971) — російський і радянський скульптор.
Життєпис. Ранні роки Народився в селянській родині в селі Караковичі (тоді Єльнинський повіт, Смоленська обл., Російська імперія. Родичі Коньонкових були кріпаками. Чисельна родина роками заробляла гроші й до реформи 1861 р. і скасування кріпацтва викупила волю. Тоді ж за сільським прізвиськом (працюють як коні, Конята) отримали прізвище — Коньонкови. Здібний Сергій, один з небагатьох, якому родина спромоглася дати первісну освіту. Закінчив гімназію в місті Рославль, знав латину.
Навчання в Москві і Петербурзі 1892–1899 — навчання в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (майстерня С. Іванова, С. Волнухіна).Закінчив повний курс навчання і отримав звання позакласного художника.
Отримав право на закордонну подорож на кошти відсотків з премії імені Сергія Михайловича Третьякова, брата засновника художньої галереї — Третьякова Павла Михайловича. Відвідав Німеччину, Францію, Італію.
1899–1902 рр. — завершив художнє навчання в Петербурзькій імператорській академії (майстерня скульптора Беклемішева В. О.) 1902 р. — отримав звання скульптора за скульптуру «Самсон розриває ланцюги».
Подальше життя
1909 р. — член Спілки російських художників. 1912 р. — подорож у Грецію та арабський Єгипет. 1916 р. — перша персональна виставка скульптур в Москві. 1918 р. — Участь у ленінському Плані монументальної пропаганди, відкриття меморіальної дошки «Загиблим у боротьбі за мир і братерство народів», Сенатська вежа Кремля, Москва. 1918–1922 — викладач в студії Пролеткульту та у ВХУТЕМАСі. 1919 р. — відкриття монументу Степану Разіну в Москві. 1923 р. — виконав декоративні скульптури («Робочий», «Селянин», «Текстильщиця» та ін.) для оздоб приміщень Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві. 1924 р. — відбув у відрядження у США як учасник виставки російського мистецтва. Персональна виставка у місті Нью-йорк. Розпочався етап закордонного життя скульптора (1925–1945), мешкав переважно у США. Грудень 1945 р. — повернення у СРСР. 1951 р. — Сталінська премія за скульптурні портрети. 1953–1954 рр. — архітектор Бродський Савва Григорович запросив скульптора на роботи по оздобленню музично-драматичного театру в місті Петрозаводськ(проект -Бродського С. Г.) 1954 р. — персональні виставки у Москві і Ленінграді з нагоди 80-річчя скульптора. 1955 р. — звання Народний художник РРФСР. 1956 р. — орден Леніна 28 лютого -7 березня 1957 р. — участь в створенні і роботі 1-го Всерадянського з'їзду радянських художників. Коньонков запропонував щорічні урочистості з нагоди підписання Леніним Плану монументальної пропаганди (робились у вигляді Тижня образотворчих мистецтв у квітні). 1957 р. — Ленінська премія за «Автопортрет» 1954 р.
Медальєрний твір Скульптор практично не займався медальєрним мистецтвом. Але саме йому доручили створення радянської медалі — премії імені М. В. Ломоносова, закінчив у 1960 р.
Останні роки 1959–1964 р. — проект монументу Леніну та ін. 1964 р. — звання Героя Соціалістичної Праці. 1965 р. — урочистості з нагоди 90-річчя скульптора. 1967 р. — участь у виставках з нагоди 50-річчя радянської влади. 1970 р. -участь у виставках з нагоди 100-річчя з дня народження Леніна. 1971 р.- смерть в Москві. Поховання відбулося на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Книги спогадів Конёнков С. Т. " Земля и люди " (1968) Конёнков С. Т. " Мой век " (1971)
Музей-майстерня скульптора У 1974 р. з нагоди 100-річчя з дня народження скульптора збережена майстерня митця в Москві на Тверському бульварі перетворена на музей. До музейного закладу увійшли -
житлові приміщення майстерня меблі, створені скульптором власноруч ескізи його творів в гіпсі частка готових скульптур в дереві, мармурі, тонованому гіпсі. Серед експонатів музею-майстерні — «Автопортрет» скульптора, погруддя дружини, «Самсон, що розриває ланцюги», голова, ескіз до скульптури «Самсон», «Паганіні багаторукий», проект монументу письменнику Л. М. Толстому, композиція «Космос» та ін. Експозиції доповнені меморіальними речами і документами доби.
Увічнення пам'яті Вулицю Коньонкова мають міста Москва та Рославль. Смоленський музей образотворчих мистецтв — носить ім'я С. Т. Коньонкова.
Див. також Волнухін Сергій Михайлович Беклемішев Володимир Олександрович Бродський Савва Григорович Медальєрне мистецтво Радянське мистецтво Митці і маєтки України
Джерела Коненков С. Т. Мой век. Воспоминания. — М., Политиздат, 1971 (рос) Бычков Ю. А. «Конёнков С. Т.», серия «Жизнь замечательных людей», М. «Молодая гвардия», 1982 (рос) ж «Художник», № 12, 1970, стаття " Первая всесоюзная медальерная ", с. 2-5 (рос) ж « Юный художник», № 12, 1987, статья «Творческий союз накануне съезда», с. 1.(рос) ж « Юный художник»,№ № 12, 1987, статья Т. Крауц « В мастерской Конёнкова», с. 5-7 (рос)
Посилання