Меморіальний комплекс «Вічний вогонь» — меморіальний комплекс, братська могила військовослужбовців Червоної армії, які загинули у Другій світовій війни. Розташований у місті Сіверськодонецьк Луганської області.

Історія У братській могилі в сквері на перехресті вулиць Юності та Сметаніна поховані військовослужбовці 279-ї та 59-ї стрілецьких дивізій, 831-го артполку, 110-ї танкової бригади та інших військовослужбовців радянських підрозділів і частин.

Поруч із солдатами поховані діти, які загинули під час бомбардування. На цьому місці в 1960 році був встановлений пам'ятник: чаша, покрита прапором. Біля підніжжя пам'ятника був запалений вічний вогонь. У 1975 році на честь 30-річчя Перемоги було споруджено архітектурно-скульптурний комплекс за проектом луганських скульпторів Івана Чумака, Миколи Можаєва, Е. І. Зайцевої та сєвєродонецького архітектора Анатолія Тюкало. Вічний вогонь на комплексі запалив Герой Радянського Союзу мешканець міста Олексій Агафонов.

Опис

При вході на меморіальний комплекс починається центральна алея з вкрапленнями бутового каменю — уособлення тернистого шляху солдатів у роки війни.

На мармуровому камені при вході написано: «Убейте войну! Прокляните войну, Люди земли! Мечту пронесите через года И жизнью наполните! Но о тех, кто уже не придет никогда Заклинаю — помните!»

Вище по дорозі розташована споруда, яка складається з 5 бетонних різновисоких колон, які нагадують стволи гармат. Між колон укріплені снарядні гільзи-дзвони. В урочисті дні у них дзвонять. Праворуч — невеликий пагорб. Тут поховані захисники Лисхімбуду і загиблі діти. У декількох метрах правіше на прямокутному постаменті скульптура Скорботної матері. Вона стоїть на колінах перед невеликим басейном, наповненим водою. Низько до самої землі схилилася перед пам'яттю тих, хто не дожив до Перемоги, хто назавжди залишився на дорогах війни. Їх уособлюють скульптура «Переможці» — танкіст і піхотинець, який тримає в руці автомат. Особи зовсім юних бійців. Перед ними запалено вічний вогонь.

Вздовж проходу до скульптурної групи, що знаходиться на вершині кургану, встановлені меморіальні плити. На них написані прізвища похованих тут 185 військовослужбовців.

Меморіальна скульптурна композиція виконана з монолітного бетону. Цьому передували ліпні роботи з формової глини й високоміцного гіпсу. Будівництво цього комплексу була загальноміським. У ньому брали участь понад 20 підприємств і організацій. Ліплення виконували не лише луганчани, але і сєвєродонецькі ліпники з, колись існуючого в Сіверськодонецьку, заводу великопанельного житлового будівництва цеху архітектурних деталей, на допоміжні роботи виділили учнів з усіх міських ПТУ. Особи двох 18-річних хлопців з міського ПТУ послужили прообразами в скульптурній групі «Переможці». А вагітна дочка скульптора Можаєва стала моделлю для скорботної матері. Підприємства міста відлили надгробні плити, виготовили дзвони, автоматизували їх синхронну роботу. Перед тим, як замурувати монтажний лаз в основі, усередині його залишили капсулу з вкладеною запискою з зазначенням будівельної організації «Сєвєродонецькпромбуд» і газетою «Комуністичний шлях».

До 75-річчя Сіверськодонецька меморіальний комплекс відреставрували: усунули глибокі, довгі тріщини й відколи на голові та обличчі в скульптурі скорботної матері, в скульптурній композиції «Переможці» й на стовпах провели ремонтно-відновлювальні роботи, замінені бетонні плити. Навпроти скверу, коло футбольного поля Середньої школи № 2 УПЦ МП побудувала каплицю.

Перелік похованих військовослужбовців