Алої́з Фелі́нський гербу Фаренсбах (; 1771, Луцьк — 23 лютого 1820, Кременець) — польський поет та драматург, громадський і політичний діяч.
Біографія Син Томаша Фелінського, брат депутата Волинського Головного суду у Житомирі Жерара Фелінського, швагер письменниці Єви Фелінської та дядько святого Зигмунта Фелінського.
Юність провів у родовому маєтку у Воютині під Луцьком. З дитинства товаришував з Тадеушем Чацьким. Здобув освіту в колегіумі піарів у Дубровиці та Володимирі. З 1788 року працював у юридичній канцелярії в Любліні. У 1789—1792 роках мешкав у Варшаві і брав участь у роботі Чотирирічного Сейму. У цей період він почав писати політичні памфлети та літературні твори.
У 1794 році під час повстання Костюшка він служив секретарем і помічником Тадеуша Костюшка і Волинського комісара правопорядку. Після придушення повстання переїхав до села Дзікув під Тарнобжегом. З 1795 оселився у Воютині, де управляв родинним маєтком. У 1800 році він оселився у селі Осова під Дубровицею.
У 1809 році його обрали членом Товариства Приятелів Наук. У 1815 році переїхав до Варшави. У 1818 році став професором літератури і директором Вищої Волинської гімназії (з 1819 року Кременецький ліцей). У 1819 році був удостоєний почесного членства у Вільнюському університеті.
Творчість Перші літературні твори почав писати у 1788—1789 роках, будучи чиновником в Любліні. Однак, більшість його творів він написав 1800—1815 роках в Осовій. Його найвідомішим твором є гімн «Національна пісня за благо царя» (Pieśń narodowa za pomyślność króla), написана на замовлення великого князя Костянтина на честь глави Царства Польського російського імператора Олександра I, який в обробці Антонія Горецького став популярним у XIX столітті, як патріотичний і церковний гімн «Боже, що Польщу…» (Boże coś Polskę). Крім того, був автором п'єси «Барбара Радзівіллівна» та пісень — «Похвала Костюшкові» і «Пісня добровольців». Як перекладач переклав на польську мову «Селянина» Жака Деліля, п'єси Вітторіо Альф'єрі і Проспера Жоліо де Кребійона. Він перекладав роботи відомих французьких публіцистів XVIII століття Жана-Жака Руссо та Вольтера. Діяльність перекладача була однією з основних у його творчому доробку.
Примітки
Література Bar Adam. Feliński Alojzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — Tom VII/1, zeszyt 31. — S. 408—410. Rąkowski Grzegorz. Wołyń. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. — Pruszków, 2005. — ISBN 83-89188-32-5.
Посилання
Alojzy Feliński Топ-10 видатних педагогів Волині XVIII та XIX століть