По́тсдамська (Берлінська) конфере́нція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — США і Великої Британії, СРСР яка відбувалася від 17 липня до 2 серпня 1945 року в німецькому місті Потсдам, у палаці Цецилієнгоф.
Хід конференції У роботі конференції брали участь Президент США Гаррі Трумен, прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі (став прем'єром 26 липня 1945), Голова Ради народних комісарів СРСР Йосип Сталін,. На ній були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японської імперії та розглянуті інші питання.
Від імені глав урядів Великої Британії, США та Республіки Китай була виголошена Потсдамська декларація, яка вимагала капітуляції Японської імперії. Японський уряд відхилив цю вимогу. 2 серпня конференція завершила свою роботу.
Основні результати Запровадження системи чотиристоронньої окупації Німеччини США, Великою Британією, Францією та СРСР ; узгодження і схвалення загальних принципів окупаційної політики — так звана програма «чотирьох Д»: денацифікація — розпуск нацистських партій, гестапо, СС; передача суду всіх злочинців-нацистів; демілітаризація — роззброєння Німеччини; демократизація — демократизація у системі місцевого самоврядування та правосуддя; скасування всіх нацистських законів; декартелізація — реструктуризація економіки Німеччини, обмеження з боку держави концентрації економічного потенціалу у вигляді картелів, синдикатів, трестів і інших видів монополістичних об'єднань; створення Міжнародного трибуналу для покарання головних воєнних злочинців; підтвердження прав постраждалих народів на одержання репарацій від Німеччини, зокрема, із загальної суми в 20 мільярдів доларів 50% повинен був отримати СРСР (колосальну суму вирішено було компенсувати коштом промислового устаткування, що мали вивезти із Німеччини до СРСР); розподіл флоту Третього Рейху між США, Великою Британією та СРСР ; передача Польщі частини Східної Пруссії та території «вільного міста Данциг» (Гданськ); передача Радянському Союзу міста Кенігсберг (Калінінград) і суміжної з ним території; підтвердження умови вступу СРСР у війну з Японською імперією; заснування постійного органу — Ради міністрів закордонних справ п'яти держав ( США, Великої Британії, Франції, Республіки Китай та СРСР,) для узгодження питань, які мають спільний інтерес: РМЗС у першу чергу мала підготувати проекти мирних договорів з Королівством Італія, Болгарським царством, Румунським королівством, Угорським королівством і Фінляндією; опублікування Декларації урядів США, Великої Британії та Республіки Китай — вимога про беззастережну капітуляцію Японської імперії.
На конференції також вирішили залишити Німеччину як єдину державу. В майбутньому — запланували провести в країні загальні вибори і підписати з Німеччиною мирний договір. До цього часу — функції влади здійснюватиме окупаційна адміністрація. Відповідно, на чотири сектори поділили і Берлін.
Домовилися і про взаємну репатріацію військовополонених, які опинилися в різних зонах.
Значення Конференція мала дуже важливе міжнародне значення. Зокрема, врегулювала найскладніші міжнародні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі; продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни; а її рішення — стали програмою післявоєнного устрою Європи. Водночас на ній зовсім не розглядалися проблеми Далекого Сходу.
Це була остання зустріч керівників урядів трьох держав. Конференція також стала останньою зустріччю, на якій було укладено суттєво важливі угоди.
Див. також Перша Московська конференція Англо-американська конференція у Вашингтоні 1941-1942 — Перша Вашингтонська конференція 1941-1942 Друга Московська конференція 1942 Англо-американська конференція у Квебеці 1943 Конференція керівників урядів трьох союзних держав у Тегерані 1943 Четверта Московська конференція 1944 Думбартон-Окська конференція 1944
Кримська конференція керівників урядів трьох союзних держав 1945 Конференція Об'єднаних Націй у Сан-Франциско (1945) Ялтинська конференція
Примітки
Література Євінтов В.І.. Берлінська (Потсдамська) конференція // Покровська І.С.. Потсдамська (Берлінська) конференція 1945 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — Київ: Знання України, 2004 — Т.2 — С. 329-330. — ISBN 966-316-045-4 Потсдамська конференція// Всесвітня історія: 1939-1998. Навчальний посібник для 11 класу середніх загальноосвітніх шлік / Автори-упорядники: Я.М. Бердичевський, Т.В. Ладиченко, І.Я. Щупак. — 2-е видання, перероблене. — Київ: А.С.К., 1999. — С. 67-68.
Посилання United States Department of State Foreign relations of the United States: diplomatic papers: the Conference of Berlin (the Potsdam Conference) 1945 Volume I Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1945 United States Department of State Foreign relations of the United States: diplomatic papers: the Conference of Berlin (the Potsdam Conference) 1945 Volume II Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1945 European Advisory Commission, Austria, Germany Foreign relations of the United States: diplomatic papers, 1945. Cornerstone of Steel, Time Magazine, January 21, 1946 Cost of Defeat, Time Magazine, April 8, 1946 Pas de Pagaille! Time Magazine, July 28, 1947 Agreements of the Berlin (Potsdam) Conference Interview with James W. Riddleberger Chief, Division of Central European Affairs, U.S. Dept. of State, 1944-47 "The Myth of Potsdam, " in B. Heuser et al, eds., Myths in History (Providence, RI and Oxford: Berghahn, 1998) «The United States, France, and the Question of German Power, 1945—1960,» in Stephen Schuker, ed., Deutschland und Frankreich vom Konflikt zur Aussöhnung: Die Gestaltung der westeuropäischen Sicherheit 1914—1963, Schriften des Historischen Kollegs, Kolloquien 46 (Munich: Oldenbourg, 2000). U.S. Economic Policy Towards defeated countries April, 1946.