Табачник Дмитро Володимирович

Дмитро́ Володи́мирович Таба́чник ( 26 листопада 1963, Київ, Українська РСР, СРСР) — український проросійський політичний і державний діяч, історик, публіцист, колаборант в російській окупаційній адміністрації в Запорізькій області, Доктор історичних наук (1995), професор (1997), академік Академії правових наук України (2000). Член Політради Партії регіонів. Народний депутат України 3-го і 6-го скликання, був головою комітету закордонних справ. Обіймав посаду другого голови Адміністрації Президента України (1994–1996). Двічі віце-прем'єр-міністр України (в урядах Віктора Януковича, 2002–2003, 2006–2007). З 11 березня 2010 року по 23 лютого 2014 — міністр освіти і науки в першому та другому уряді Миколи АзароваЗ 11 березня 2010 по 9 грудня 2010 — Міністр освіти і науки; з 9 грудня 2010 по 28 лютого 2013 — Міністр освіти, науки, молоді і спорту; з 28 лютого 2013 по 23 лютого 2014 — Міністр освіти і науки. Указ Президента України № 102/2013 «Про призначення Д.Табачника Міністром освіти і науки України». 23 лютого 2014 року постановою Верховної Ради України № 765-VII без обговорення звільнений від виконання обов'язків міністра освіти голосами 236 народних депутатів.

Перебуває у всеукраїнському розшуку з липня 2015 року, з 2014 року переховується від українських правоохоронців у РосіїОдного з головних шкідників епохи Януковича оголошено у розшук . Фігурант санкцій Євросоюзу за незаконне привласнення державних коштів.

Має українофобські та проросійські поглядиНаливайченко стверджує, що українофоб Табачник готує в школах дешеву робочу силу Єремеєв каже, що українофоба Табачника треба гнати з урядуШкляр: Табачник став символом українофобстваУкраїнський письменник відмовився брати Шевченківську премію, поки «українофоб Табачник» при владіГолови трьох облрад вимагають звільнити «українофоба» Табачника «Ліца» антипатріотизму*. Професійні українофоби не здатні переінакшити суспільство, але залишаються одним із чинників дестабілізації ситуації в країні // Український тиждень, № 36 (201) за 2-8 вересня 2011. 68 стор.: сс. 22-25.

Біографія

Освіта Дмитро Табачник народився 26 листопада 1963 року у м. Києві в родині технічної інтелігенції. Батько — Володимир Ігорович Табачник, єврейського походження, 1940 року народження був інженером-авіабудівником. Мати — Алла Вікторівна Глєбова, росіянка, 1938 року народження, була інженером-будівничим.

1986 року Дмитро Табачник закінчив історичний факультет Київського університету. Трудову діяльність розпочав копіювальником, реставратором Центрального державного архіву кінофонофото-документів України. Працював молодшим науковим працівником Інституту історії України АНУ, завідувачем відділу Київського міськкому ЛКСМУ/МДС.

Політична кар'єра в Україні З 1990 до 1994 року був депутатом Київської міської ради, обраним в 2-му турі як кандидат від демократичного блоку.

Протягом1991–1992 рр. — старший консультант, потім головний консультант у Секретаріаті Верховної Ради України.

З грудня 1992 до березня 1993 року — керівник прес-служби Кабінету Міністрів України (при урядові Леоніда Кучми), з березня до вересня 1993 року — прес-секретар Уряду України, начальник Головного управління інформації та зв'язків з пресою і громадськістю Кабінету Міністрів України. З вересня 1993 до серпня 1994 року — 1-й заступник Голови Державного комітету України у справах преси, видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження.

1994 року був керівником виборчої кампанії кандидата в Президенти України Леоніда Кучми. Під час виборчої кампанії ним була впроваджена практика фальсифікації соціологічних опитуваньТабачник зізнався, як фальсифікував соціологію на виборах президента Українська правда, 10 липня 2009. Після виборів призначений главою Адміністрації Президента України, де пропрацював до грудня 1996 року. Під час перебування на посаді написав звернення до Верховного Суду України з проханням переглянути справу російського військового А. Танаєвського, засудженого до смертної кари за терористичний акт в центрі Сімферополя, що було розцінено громадською організацією «Українська перспектива» як спроба тиску на діяльність суду та підтримка тероризмуЗвинувачують Табачника Свобода. Нью-Йорк. № 218, 1996 рік«Лебедина» пісня Дмитра Табачника, або Як глава адміністрації президента України про російських терористів піклувався. Був відправлений у відставку через скандал із незаконним наданням собі військового звання полковникаhttp://sprotiv.org/2010/02/04/dmitrij-tabachnik-korol-falshakov/ Валерий Маркулевич, Дмитрий Табачник — король «фальшаков». Генеральна прокуратура у 1996 році ухвалила рішення про скасування присвоєння військових звань полковника і майора Дмитру Табачнику, який залишився старшим лейтенантом запасу.

Упродовж 1997–1998 рр. — радник Президента України.

Народний депутат України у Верховній Раді 3-го скликання з березня 1998 року до квітня 2002. Обраний у виборчому окрузі № 91 у Київській області. На час виборів: радник Президента України, професор кафедри політології Української академії державного управління при Президентові України. Балотувався від блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 8 в списку. З травня 1998 року до вересня 1999 року — позафракційний, з вересня 1999 до червня 2000 року — член групи «Відродження регіонів», з червня до липня 2000 року — позафракційний, з липня 2000 року — член групи Трудова Україна. З липня 1998 до червня 2000 року — член Комітету з питань бюджету, з червня 2000 року — член Комітету з правової політики.

У 1999 році — заступник керівника виборчого штабу Леоніда Кучми на виборах Президента України. З листопада 1999 року — член політвиконкому партії Трудова Україна; протягом 1999-2005 рр. — член президії партії «Трудова Україна».

Народний депутат України у Верховній Раді 4-го скликання з травня 2002 року до березня 2003 від блоку За єдину Україну!, № 21 у виборчому списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень-червень 2002 року), уповноважений представник фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (з червня 2002 року), голова Комітету у закордонних справах (з червня 2002 року).

З 26 листопада 2002 року по 3 лютого 2005 року — віце-прем'єр-міністр України в першому уряді Віктора Януковича. Під час перебування на цій посаді був причетний до скандалу з крадіжкою документів із Державного архіву Львова. 17 липня 2004 року віце-прем'єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник від імені Януковича подарував Національному музею історії України раритетні листи Михайла Грушевського. За словами Дмитра Табачника, під час службових відряджень до Франції та США, їх придбав на зекономлені добові Віктор ЯнуковичЯнукович купил на сэкономленные деньги от загранкомандировки письма Грушевского. Згодом з'ясувалось, що всі ці документи було викрадено із львівського архівуЗоряна Іленко, Архівна справа Януковича, Оглядач.

У березні 2006 року обраний депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, член Блоку «За Януковича!». 4 серпня 2006 року знову призначений на посаду віце-прем'єр-міністра України в другому уряді Віктора Януковича. З 23 листопада 2007 року до 11 березня 2010 року — депутат Верховної Ради України 6-го скликання від Партії Регіонів.

З численних ЗМІ можна дізнатись, що після часу подій Революції гідності 2014 року Дмитро Табачник виїхав до Ізраїлю і мешкає тамСтавицький зізнався, де живуть Табачник, Злочевський і Колобов. Генеральний прокурор України Юрій Луценко обговорював із владою Ізраїлю можливість екстрадиції Дмитра Табачника, оскільки проти нього було відкрито розслідування щодо його зловживань на посаді міністра освіти під час правління президента ЯнуковичаГенпрокурор обговорив із владою Ізраїлю питання екстрадиції Ставицького і Табачника..

Міністр освіти України

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах Табачник 11 березня 2010 року призначений міністром освіти та науки України в уряд Миколи Азарова. За даними «Української правди» для отримання цієї посади Дмитро Табачник використав всі свої зв'язки: з проханням про його призначення до Віктора Януковича звертались, Леонід Кучма, митрополит УПЦ МП Володимир, і МоскваОрбіти уряду Миколи Азарова УП 13 березня 2010 Вже наступного дня у Верховній Раді було зареєстровано проєкт постанови про звільнення Дмитра Табачника з посади міністра освіти і науки УкраїниТабачника хочуть звільнити . zaxid.net. 11:40, 12.03.2010, у Львові почався збір підписів за звільнення міністраУ Львові збирають підписи за відставку Табачника . zaxid.net. 15:12, 12.03.2010, а у Тернополі розпочалася всеукраїнська кампанія «Табачник, пішов геть!»«Табачник іди геть!» — у Тернополі стартувала всеукраїнська кампанія . zaxid.net. 14:27, 12.03.2010. Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська, РівненськаРовенский облсовет тоже требует изгнания Табачника і ВолинськаОбласна рада вимагає звільнення Дмитра Табачника з посади Міністра обласні ради, Сумська міськрадаСумской горсовет присоединился к акции «Долой Табачника!» прийняли заяви із закликом до звільнення Табачника. Водночас, ректори харківськихХарківські ректора висловили підтримку Табачнику і деяких київських ВНЗРектори провідних ВУЗів заступилися за Табачника виступили зі зверненням на підтримку Табачника на посаді міністра, а всеукраїнська кампанія на підтримку діяча за 19-30 березня зібрала (за її джерелами) близько 6,5 тис. підписів по всій Україні.

Перебуваючи на посаді міністра освіти і науки Дмитро Табачник здійснив ряд гучних й контроверсійних заяв і кроків спрямованих проти надмірної, на його думку, українізації освітньої та деяких інших гуманітарних галузей України. Так під час свого візиту до Москви 6 квітня 2010 року, в інтерв'ю він заявив про те, що найбільшим досягненням України є абсолютний білінгвізм, а «у Донецькій області — приблизно 25-26 % дітей навчаються в російських школах, і приблизно 74-75 % у Донецькій області і в місті Донецьку навчаються українською мовою.»Эхо Москвы: Найбільше досягнення України — абсолютний білінгвізм. Інтерв'ю Табачника. Хоча за даними 2005 року в Донецькій області формально українською навчалось 29,5 % школярів (у Донецьку — 17,1 %)Мовні проблеми на Донеччині .

22 квітня 2010 року, Табачник оголосив про підписання наказу, яким передбачається дозволити ВНЗ набирати і навчати іноземців, окрім української, також іноземними мовами. Таке рішення він аргументував тим, що 1 вересня 2009 вперше кількість іноземних студентів скоротилася майже на чвертьД. Табачник підписав наказ, за яким усі вузи України отримали право набирати і навчати іноземних студентів іноземними мовами. 22.04.2010, 11:29. Проте відповідно до даних статистики міністерства освіти і науки наведених народним депутатом Іваном Стойком в Україні спостерігається щорічне збільшення числа студентів з інших країн. В 2005-06 навчальному році їх нараховувалося 35 тис., у 2007-08 — 42 тис., протягом 2008-09 — 43 тис., а в 2009-10 навчальному році було зараховано 44 тисячі іноземцівТабачника знову підловили на брехні. Цього разу про іноземних студентів zaua.org.

З перебуванням Дмитра Табачника на посаді міністра у 2010—2014 роках пов'язують низку скандалів. Зокрема, міністр та його відомство з 2010 року подавали або сприяли прийняттю законопроєктів «Про вищу освіту». Проти прийняття цих документів активно виступала громадськість, зокрема у рамках кампанії «Проти деградації освіти». Окрім того, з чиновником пов'язують появу так званих «покемонів» — студентів і псевдостудентів, підконтрольних Табачнику або разово проплачених за гроші, які відстоюють позицію міністерства на противагу протестувальникам. Вперше таке явище було зафіксоване у день всеукраїнської акції 25 травня 2011 року.