2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався в середу 1 січня та закінчився в середу 31 грудня за григоріанським календарем. 2014-й рік нашої ери — це 14-й рік III тисячоліття та XXI століття, а також п'ятий з 2010-х років.
Організацією Об'єднаних Націй 2014 рік оголошено Міжнародним роком сімейних фермерських господарств та кристалографії.
Події Січень — сильні морози у США та Канаді, частково замерз Ніагарський водоспад. Небувалі морози ширилися теренами США. 22 вересня — відбувся смерч на Рівненщині.
Політика, вибори 1 січня — Греція прийняла головування в ЄС. 3 січня — на Мадагаскарі новим президентом обраний колишній міністр фінансів країни Ері Радзаунарімампіаніна. 7 січня — експрем'єра Румунії Адріана Нестасе засудили до 4 років ув'язнення за корупцію та шантаж. 10 січня — самопроголошений президент ЦАР Мішель Джотодія і прем'єр-міністр Ніколя Тіангей подали у відставку.Лідер ЦАР Мішель Джотодія подав у відставку . 11 січня — у Тунісі заступив на посаду тимчасовий прем'єр-міністр Мехді Джомаа , його призначення стало результатом компромісу між владною ісламістською партією Еннахда та світською опозицією. 14-15 січня — 98 % єгиптян на референдумі підтримали проєкт нової конституції. 16 січня — регіонали і комуністи у Верховній Раді у ручному режимі прийняли пакет законів про свавілля влади. 16 січня — Каталонський парламент проголосував за референдум про незалежність від Іспанії. 17 січня — президент Янукович підписав закони про свавілля та звільнив голову своєї адміністрації Сергія Льовочкіна. 26 січня — Національна асамблея Тунісу прийняла демократичну конституцію. 28 січня — президент України Віктор Янукович відправив у відставку уряд Миколи Азарова. лютий — Ренці оголосив про недовіру уряду Летта, який, на його думку, занадто мляво проводить реформи. Кабінет Летто, позбувшись підтримки ДП, змушений був піти у відставку. Новий уряд очолив Ренці. Його партійний склад залишився незмінним, але розширилося представництво жінок і молодих політиківЦе вже третій ці роки, уряд, який прийшов до влади не в результаті виборів, а шляхом різних комбінацій в політичній еліті. Новий кабінет проголосив велику програму перетворень.. 2 лютого — в умовах політичної кризи і бойкоту опозиції в Таїланді на дострокових виборах обирають новий парламент. 7 лютого — у Боснії демонстранти, які протестують проти закриття приватизованих підприємств, підпалили будівлю президентського офісу в Сараєво. 9 лютого — у Швейцарії 50,3 % учасників референдуму підтримали квоти для обмеження приплив робочої сили з інших країн.Швейцарці підтримали міграційні квоти для громадян ЄС, що викликало невдоволення ЄСЄС жалкує з приводу рішення швейцарців. 13 лютого — прем'єр Італії Енріко Летта подав у відставкуПрезидент Італії прийняв відставку Летти після того, як його однопартієць Маттео Ренці зумів заручитися підтримкою Демократичної партії щодо створення нового уряду 15 лютого — у Лівані після 10-місячної кризи прем'єр-міністр Тамам Салям сформував уряд національної єдності. 20 лютого — Велика Британія відновила дипломатичні відносини з Іраном 21 лютого — в будинку Адміністрації Президента України підписана «Угода про врегулювання кризи в Україні», між президентом Януковичем та лідерами опозиції Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком; того ж дня Верховна Рада повернулася до дії Конституції 2004 року. Угода не була виконана жодною з сторін і, надалі, стала претекстом шантажу з боку Росії і приводом (одним з) ескалації агресії в Україні.
18–21 лютого — міліція/«Беркут» розстрілює Майдан. «Небесна Сотня» в центрі Києва. 22 лютого — Рада постановила, що президент Янукович «самоусунувся в неконституційний спосіб», призначила дострокові вибори на 25 травня 2014 року 22 лютого — Маттео Ренці призначений прем'єр-міністром Італіїhttp://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/02/140221_ak_italy_renzi.shtml Маттео Ренці сьогодні стане новим італійським прем'єром, наймолодшим в історії країни. 27 лютого — Верховна Рада призначила Арсенія Яценюка головою уряду. 11 березня — депутати лівійського парламенту оголосили вотум недовіри прем'єр-міністрові Алі Зейдану після того, як північнокорейський танкер «Морнінг Ґлорі» зумів з нафтою від повстанців покинути лівійський порт Ес-Сідр. 15 березня — Верховна Рада України розпустила кримську верховну раду 15 березня — Росія використала право вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувати ухвалення резолюції проти кримського «референдуму» . 16 березня — в умовах російської окупації відбувся псевдореферендум про статус Криму. 16 березня — на загальних парламентських виборах у Сербії перемогла владна «Сербська прогресивна партія». 18 березня — призупинено членство Росії в G8. 18 березня — у Кремлі підписали угоду про «приєднання» Криму та Севастополя до Росії, її скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем'єр Сергій Аксьонов, мер Севастополя Олексій Чалий . 21 березня — Конституційний суд Таїланду визнав недійсними результати парламентських виборів, що пройшли 2 лютого. 21 березня — Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію. 21 березня — постійна рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні ухвалила рішення про направлення в Україну міжнародної моніторингової місії. 24 березня — єгипетський суд засудив до страти 529 прихильників усуненого президента Мухаммеда Мурсі. 27 березня — Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним «референдуму» у Криму. 29 березня — Курултай кримськотатарського народу. У розрізі кримської кризи, керівництво кримськотатарського народу бере курс на активну участь як у внутрішньо-, так і зовнішньополітичних процесах з урегулювання кримського питання. 29 березня — новим президентом Словаччини обраний безпартійний підприємець Андрій Кіска, у другому турі виборів він випередив прем'єр-міністра Роберта Фіцо. 30 березня — муніципальні вибори у Франції, на яких соціалісти зазнали поразки і президент Олланд відправив уряд Еро у відставку, призначивши новим прем'єром Манюеля Вальса. 31 березня — Державна дума Росії після анексії Криму в односторонньому порядку денонсувала угоди про базування Чорноморського флоту РФ на території України. 6 квітня — на виборах в Угорщині владна партія «Фідес» на чолі з прем'єр-міністром країни Віктором Орбаном отримала більшість у парламенті. 8 квітня — вперше за 90 років президент Ірландії прибув з візитом до Великої Британії . 9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виводу російських військ з півострова. 10 квітня — ПАРЄ до кінця 2014 року позбавила Росію права голосу, можливості участі в обранні суддів і генерального секретаря Ради Європи, заборонила Росії брати участь у керівних органах ПАРЄ та спостережних місіях. 11 квітня — Держрада Криму без обговорення прийняла Конституцію півострова. 16 квітня — атака на в/ч 3059 у Маріуполі була відбита українськими силами із втратами для атакувальників. Контроль ситуації ескалації «російської весни» на південно-східному напрямку (Маріуполь) дозволило зберегти мир і контроль над тією територією. 17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників. 17 квітня — чинний президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка на виборах голови держави переобраний на четвертий термін. 22 квітня — лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву на 5 років заборонили в'їзд до Росії і Криму . 23 квітня — палестинські угрупування ФАТХ і ХАМАС на зустрічі у смузі Гази домовилися про примирення і формування єдиного урядуФАТХ і ХАМАС оголосили, що домовились про примирення. 27 квітня — у Македонії «Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність» (ВМРО-ДПМНЄ) перемогла на парламентських виборах . 4 травня — кандидат від опозиційної Панамістської партії Хуан Карлос Варела переміг на президентських виборах у Панамі . 7 травня — Конституційний суд Таїланду усунув в.о. прем'єр-міністра Йінглук Чинават. 7 травня — на виборах у Південно-Африканській Республіці перемогла керівна партія Африканський Національний Конгрес на чолі з чинним президентом Джейкобом Зумою . 16 травня — на парламентських виборах в Індії перемогла націоналістична Індійська народна партія. 22 травня — у Таїланді стався військовий переворот, головнокомандувач перебрав контроль над урядом і призупинив дію конституції країни . 22—25 травня — країни Європейського Союзу обрали новий склад Європарламенту. В Італії, ДП отримала на них 40,8 % голосівбільше, ніж будь-яка італійська партія за весь час проведення виборів до Європейського парламенту, отримавши найбільшу серед лівоцентристських партій ЄС, кількість мандатів. 25 травня — в Україні на дострокових президентських виборах вже у першому турі переміг Петро Порошенко. 25 травня — у Литві чинний президент Даля Грибаускайте переобрана на другий термін. 29 травня — президенти Росії, Білорусі і Казахстану підписали договір про утворення Євразійського економічного союзу. 29 травня — Абдель Фаттах Ас-Сісі обраний президентом Єгипту на виборах, набравши 96 % голосів. 2 червня — король Іспанії Хуан Карлос I зрікся престолу на користь свого сина Феліпе, принца Астурійського. 3 червня — на виборах президента Сирії за чинного главу держави Башара Асада проголосували 89 % виборців. 18 червня — експрезидент Туреччини 96-річний Кенан Еврен і колишній головнокомандувач військово-повітряних сил 89-річний Тахсін Шахінкая засуджені до довічного ув'язнення за участь у військовому перевороті 1980 року. 21 червня — чинний президент Мавританії генерал Мохамед ульд Абдель Азіз, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2008, став переможцем першого туру президентських виборів та здобув другий 5-річний мандат . 24 червня — Албанія отримала статус країни-кандидата на членство в Євросоюзі. 27 червня — Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі; угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова. 1 липня — вперше після закінчення Другої світової війни японський уряд на чолі з прем'єром Сіндзо Абе дозволив застосовувати війська за кордоном «в рамках колективної оборони для захисту дружніх держав». 1 липня — Італія почала головувати в ЄС. 5 липня — окупаційна влада Криму заборонила Голові Меджлісу Рефату Чубарову в'їзд на півострів. 9 липня — губернатор столичного округу Джакарта Джоко Відодо переміг на президентських виборах в Індонезії. 10 липня — Німеччина висилає з країни главу ЦРУ в Берліні у зв'язку з двома випадками шпигунства на користь США. 15 липня — Європейський парламент підтримав кандидатуру Жана-Клода Юнкера на посаду президента Європейської комісії. 24 липня — Верховна Рада України розпустила парламентську фракцію Комуністичної партії України. 24 липня — парламентська коаліція «Європейський вибір» у Верховній Раді розпущена; прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про відставку уряду. 1 серпня — Європейський Союз ввів санкції третього рівня щодо Росії через її політику стосовно України. 7 серпня — уряд Росії ввів повну заборону на поставки яловичини, свинини, м'яса птиці, риби, сирів, молока та плодоовочевої продукції з Австралії, Канади, ЄС, США та Норвегії терміном на один рік; заборонив літати українським авіакомпаніям над територією РФ. 10 серпня — Реджеп Таїп Ердоган, який з 2003 року був прем'єр-міністром Туреччини, переміг на перших загальнонаціональних президентських виборах у країні вже у першому турі. 14 серпня — прем'єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі, змушений піти зі своєї посади під тиском міжнародної спільноти, заявив про свою підтримку кандидата на посаду прем'єр-міністра Хайдера аль-Абаді. 30 серпня — Європейська рада обрала прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска новим президентом Європейської Ради, міністр закордонних справ Італії Федеріка Могеріні обрана новим високим представником Європейського Союзу.