Публій Сульпіцій Руф (цензор)

Публій Сульпіцій Руф () — видатний політичний і військовий діяч Римської республіки I століття до н. е., цензор 42 року до н. е.

Публій Сульпіцій Руф — син Публія Сульпіція Руфа (народного трибуна в 88 році до н. е.). Був одружений з Юлією, можливо, дочкою Гая Юлія Цезаря Страбона, мав дочку Сульпіцію, що згодом стала дружиною Луція Корнелія Лентула Крусцелліона .

Публій Сульпіцій Руф в 70 році до н. е., ймовірно, був членом суду, що розглядав справи Гая Ліцинія Верреса Цицерон. Проти Верреса (), I, 30 У 69 році до н. е. — квестор. У 50-55 роках до н. е. — ​​ легат Цезаря в Галлії і в Іспанії під час громадянської війни, де в 49 році до н. е. вів із сином Луція Афранія переговори про здачу .

У 47 році до н. е. Публій Сульпіцій Руф — претор; у Вібона (сучасна Вібо-Валентія) відбив напад флоту Гая Кассія Лонгіна ; в цей же час введено в колегію понтифіків.

У 46 році до н. е., займаючи посаду пропретора чи проконсула Ілліріка, був проголошений ​​ імператором, після чого сенат призначив моління на його честь Цицерон. Листи до близьких (), XIII, 77 ; потім Цезар направив його в Віфінію та Понт Michael Grant. From Imperium to Auctoritas, 11-13 і 251 сл. .

У 42 році до н. е. обіймав посаду цензора з колегою Гаєм Антонієм Гібридою, але люстрації не здійснював. Fast. Colot., Див. , 273—275

Примітки

Посилання