Добриша Цесарич (; 10 січня 1902, м. Пожега, тоді Австро-Угорщина, тепер Хорватія — 18 грудня 1980, Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія) — хорватський поет і перекладач; вважається одним із найвизначніших поетів хорватської літератури ХХ століття.
Біографія
Добриша Цесарич народився в Пожезі у Славонії 10 січня 1902 року. Дитинство провів в Осієку, де він закінчив початкову школу і чотири молодших класи середньої школи. У розпал Першої світової війни в 1912 році переїхав до Загреба, де закінчив гімназію, а після отримання атестату зрілості (1920) вивчав право, і через рік філософію.
Деякий час працював у загребському театрі, а потім протягом багатьох років працював бібліотекарем у Гігієнічному інституті, а після Другої світової війни працював редактором у видавництві «Зоря» (Zora) . Він помер у Загребі 18 грудня 1980 року.
Добриша Цесарич був членом Югославської академії мистецтв і наук, лауреатом національної премії Владимира Назора (1968).
З літературного доробку
У літературу Добриша Цесарич увійшов у 14-річному віці з віршем «Я тебе люблю» (I ja ljubim). Першу збірку віршів «Лірика» (Lirika) опублікував у 1931 році, і за неї дістав нагороду Югославській академії. Він співпрацював з багатьма літературними часописами, де публікував літературні огляди, переклади з німецької, російської, італійської, болгарської та угорської мов.
Цесарич видав такі книги-збірки віршів (неповний список): Lirika Spasena svijetla Knjiga prepjeva; Osvijetljeni put; Goli časovi та інші.
Загалом Добриша Цесарич видав понад 10 збірок поезії, випустив також збірку перекладів творів світової поезії та переспівів.
Посилання Zbunjeno srce на Вебсторінка Матиці Хорватської Вірші Добриші Цесарича на www.cuspajz.com (оригінали)