Конрад фон Юнгінген (; близько 1355, ймовірно, ЮнгінгенJähnig B . Konrad von Jungingen] / / Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f. — 30 березня 1407, Марієнбург) — 25-й великий магістр Тевтонського ордену з 1393 по 1407. Наступним великим магістром став молодший брат Конрада Ульріх фон Юнгінген.
Біографія Належав до Юнгінгенів, міністеріалів Вюрцбурзького князівства-єпископства. Конрад фон Юнгінген народився близько 1355 року, ймовірно, в Юнгінгені, Вюртемберг. Ймовірно, він був старшим сином ландфогта Вольфганга фон Юнгінгена та його дружини Урсули фон Гогенфельс. Він прибув до Пруссії близько 1380 року. Вперше з'явився в публічних записах у 1387 році як комтур Остероде. У 1390 році він став треслером, а 30 листопада 1393 року його було обрано великим магістром капітулом Ордену.
У січні 1394 року почався новий похід на Велике князівство Литовське, в якому брало участь чимало французьких і німецьких лицарів, у тому числі загін стрільців з Бургундії. Наступаючим військам вдалося розбити Вітовта і розпочати облогу Вільна. На восьмий день облоги під Вільну прибув магістр Лівонії Веннемар фон Брюггеней. Після закінчення припасів хрестоносці були змушені відступитиУрбан В. Тевтонський орден. — М.: АСТ, 2007. — С. 214—216. — ISBN 978-5-17-044178-5..
Під керівництвом Конрада Тевтонський орден в 1398 році на острові Готланд переміг піратів, що там зимували. Він наказав зруйнувати укріплення «лікеделерів» в Ландескроні, фортецю в Сліті та, імовірно, так званий «Палац Лойста». Відтоді Балтійське море було майже звільнене від піратів, а решта (серед них Клаус Стертебекер) були змушені втекти в Північне море.
У 1393 році під керівництвом Конрада в Східній Пруссії було засновано поселення Сенсбург, де Орден ще в 1348 звів дерев'яну фортецю. 1397 року з ініціативи Конрада почалося будівництва замку РагнітБахтін А. П. Орден і пруси . Перевірено: 26.07.2010..
У 1398 між Тевтонським орденом і Великим князівством Литовським було укладено Салінський договір, за яким Самогітія переходила під владу хрестоносців і встановлювався міцний мир між сторонами. Того ж року внаслідок військової кампанії Ордену було переможено віталійських братів на чолі із Свеном Стуре й захоплено острів Готланд. 1403 року королева Маргарита I відправила дансько-шведський флот і війська для завоювання Готланду, але Тевтонцям вдалося відбитися, а ворожому флоту завдати відчутної поразкиEtting, Vivian (2004-01-01), "The struggle for Gotland and the mystery of the false King Oluf", Queen Margrete I (1353-1412) and the Founding of the Nordic Union, Brill, pp. 134–138, ISBN 978-90-474-0479-8. За цим було розпочато перемовини між державами, від час яких великий магістр помер.
Помер 30 березня 1407 в замку Марієнбург, де і був похований.
Смерть великого магістра була дуже незвичайною. Лікар прописав Конраду як лікування від жовчного каменя статеві зносини, однак цнотливий лицар відмовився виконувати розпорядження, що і звело його в могилуTurnbull S. The Book of the Medieval Knight. New York: Crown Publishers, 1985. — P. 87..
Примітки
Література Borchert F. Die Hochmeister des Deutschen Ordens in Preußen erschienen // Preußischen Allgemeinen Zeitung. — Am 12. — Januar 2002. Bumiller C., Wulfmeier M. Konrad und Ulrich von Jungingen // Beitäge zur Biografie der beiden Deutschordenshochmeister. — Neckar: Geiger-Verlag, Horb a, 1995. Jähnig B. Konrad von Jungingen] // Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f. Lückerath C.A.K. v. Jungingen // Lexikon des Mittelalters. Stuttgart, Weimar: Metzler, 1980–1999. — Bd. 1-9. — ISBN 3-476-01742-7.
Див. також Великі магістри Тевтонського ордену