Більшість визначних пам'яток Лурда розташовані на території Санктуарію Пресвятої Богородиці, також відомого як Домен — території довкола печери Массабіель.

Ця територія перебуває у власності Римо-католицької церкви. Санктуарій Пресвятої Богородиці має у своєму складі власне печеру Массабіель (Грот), поруч із яким розташовані крани з лурдською водою, офіси Лурдського медичного бюро, а також понад два десятки церков і базилік. Площа Санктуарію становить 51 гектар.

Окрім пам'яток, розміщених на територію Санктуарію, серед прочан дуже популярні Церква Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, родинний будинок Бернадетти та замок Биу.

План

І. Брама Архістратига Михаїла ІІ. Брама Святого Йосипа ІІІ-VII. Входи на територію Санктуарію VIII-X. Мости через річку Ґава

10. Печера Массабіель (Грот) 11. Джерела з водою 12. Місце для встановлення свічок 13. Купелі 14. Джерела з водою 15. Початок Хресної дороги 16. Музей чудотворних об'єктів 17. Фігура Коронованої Богородиці 170. Еспланада (майдан перед Базилікою Святої Вервиці) 18. Музей Святої Бернадетти 19. Музей Об'явлень 20. Верхня Базиліка Непорочного Зачаття 200. Каплиця Святої Жанни д'Арк 201. Каплиця Святої Анни 21. Нижня Базиліка Святої Вервиці 22. Крипта 220. Каплиця Святого Гарбріеля 221. Каплиця Святого Михаїла 23. Підземна Базиліка Святого Пія Х 230. Каплиця Святої Терези 231. Хресна дорога Святого Пія Х 232. Дорога Святих 24. Каплиця Нотр-Дам 25. Каплиця Святого Йосипа 26. Притулок Івана Павла ІІ 260. Каплиця Святого Максиміліана Кольбе 261. Каплиця Святого Духа та Святого Даміана 27. Каплиця Примирення 28. Храм Святої Бернадетти 280. Каплиця Святого Патрика 29. Левада 290. Каплиця Адорації 291. Намет Адорації 292. Вівтар 30. Кімната для зустрічей та довідкова служба 31. Служба взаємодопомоги Святого Мартина 32. Притулок Павла VI

33. Павільйони 34. Укриття для прочан 35. Кімната для зустрічей у притулку Івана Павла ІІ 36. "Овальна" конференц-зала 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. Паломницький центр Cite’ Saint-Pierre 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. Паломницький центр для хворих Accueil Notre Dame 74. Паломницький центр Святої Бернадетти 75. Паломницький центр Івана Павла ІІ

Опис

Печера Массабіель

Печера Массабіель (також знана як Грот) є місцем, де у 1858 році відбулося об'явлення Пресвятої Богородиці. Відтоді, як до Лурду почали прибувати перші прочани, Печера Массабіель є найнамоленішим місцем Лурда. Саме біля печери найбільше людей отримали зцілення. Перед заглибленням, яке розташоване вгорі печери з правого боку, у теперішній час розміщена фігура Богородиці. Під фігурою міститься напис: «Я є Непорочне Зачаття». Зліва, внизу в печері, знаходиться джерело, яке розчистила Бернадетта, але тепер воно обкладене каменем і закрите зверху склом, а вода протікає під кам'яним настилом у резервуари.

Перед печерою знаходиться майдан, огороджений та викладений плиткою, більша частина якого заставлена лавками. Внизу, перед фігурою Богородиці, розміщено престол, на якому регулярно вирушають меси, молебни та інші відправи. З обох боків престолу розміщені свічки на пірамідоподібних підставках-підсвічниках.

Крипта Крипта є найпершою спорудою у комплексі Лурдських святинь. Вона розташована між Верхньою Базилікою Непорочного Зачаття та Нижньою Базилікою Святої Вервиці, в скелі над печерою Массабіель, ніби в самому серці гори.

Крипту почали будувати у 1863 році під керівництвом архітектора Г. Дюранда. Освячення крипти відбулося в травні 1866 року Єпископом тарбським Лауренсом у присутності самої Бернадетти Субіру. Над вхідними дверима знаходиться медальйон із зображенням Папи Пія Х. Споруда складається з трьох нефів, склепіння підтримують 28 колон з мармуру. Головний вівтар присвячений Матері Божій, сучасний вигляд отримав після відновлення у 1973 році. В центрі у ньому знаходиться постать Пресвятої Богородиці з Ісусом Христом на руках, автором якої є скульптор Йосип Фабіш (1868 р.). Від фігури в усіх напрямках розходяться золоті промені. Недалеко від входу в Крипту, з правого боку, знаходиться фігура благословляючого Апостола Петра, що сидить, копія фігури з Базиліки Святого Петра у Ватикані.

Базиліка Непорочного Зачаття

Верхня Базиліка Непорочного Зачаття знаходиться над Криптою. Базиліка є творінням архітектора Г. Дюранда. Будівельні роботи проводилися в комплексі з побудовою Крипти. Споруда збудована у готичному стилі, її висота становить 70 м, але оскільки вона знаходиться на горі, то виглядає набагато вищою.

Всередині храм є однонефним, освітленим дев'ятнадцятьма високими вікнами з вітражами, на яких зображено історію життя Матері Божої. З лівого та правого боків храму неф з'єднаний з десятьма прибудованими каплицями. Вітражі на їх вікнах відтворюють історію Об'явлень Пресвятої Богородиці у Лурді та відвідування святині прочанами. Освячення храму відбулося 15 серпня 1871 року, а 2 липня 1876 року, через кардинала Гуіперта, Архієпископа Парижа, вона отримала титул базиліки.

Храм побудований з місцевого каменю, який видобувають у Лурді. Внутрішнє декоративне оздоблення стін та арок виконане з дорогого каменю, який привозили з Ангульме. Основний вівтар і фігура Пресвятої Богородиці виконані з каррарського мармуру скульптором Кобучетом. У храмі одночасно можуть бути присутніми 1000 прочан. Велич храму підкреслюється наявністю 21 вівтаря. З 1873 року у Базиліці використовується орган на 25 регістрів, виготовлений з російського дуба.

У 1908 році з правого та лівого боків від входу до Крипти добудували дві дзвіниці. Вони також збудовані у готичному стилі та ніби виростають з купола Нижньої Базиліки. На дзвіницях встановлено дзвони, що час від часу виконують мелодію пісні, присвяченої Пресвятій Богородиці.

Базиліка Святої Вервиці Нижня Базиліка Святої Вервиці була побудована переважно для потреб хворих — калік, яких привозили з усього світу.

В архітектурі та декорі помітний романсько-візантійський стиль. Щоб не закривати фасад верхніх готичних храмів, Нижню Базиліку покрили низьким візантійським куполом з позолоченою короною. Будівництво храму розпочалося у 1883 році під керівництвом архітектора Гарді. Завершили будову у 1889 році. Портал над входом у храм має цікаве фігурне зображення: маленький Ісус Христос, який сидить на руках у Пресвятої Богородиці, трохи підвівся і дарує святому Домінікові Святу Вервицю. Зліва від входу до храму розташовані каплиці святої Бернадетти, святого Паскаля Байлона та Пресвятої Богородиці Гваделупської.

Внутрішня висота храму становить 22 м, проте площа Базиліки є дуже великою — вона може вмістити 2,5 тисячі прочан, у тому числі 1,5 сидячих. Збудований храм у формі грецького хреста і розділений колонами на три нефи, ширина кожного з яких — 14 м. В храмі знаходиться 15 каплиць, оздоблених мозаїками та виконаних в одному стилі на сюжети Господніх і Богородичних свят. Органи, які функціонують дотепер, були встановлені у 1897 році та відновлені у 1972 році. Вони укомплектовані п'ятдесятьма двома регістрами при одній клавіатурі.

Освячення святині відбулося у 1901 році, а титул Базиліки Меншої (Нижньої) храм отримав у 1929 році. Перед Базилікою щодня збираються хворі в інвалідних візочках для благословення духовенством, відправи Служби Божої, Молебнів, а щовечора — для відправи Святої Вервиці.

Базиліка Святого Пія Х

Підземна Базиліка святого Папи Пія Х знаходиться з протилежного боку великого майдану Еспланаде, розташованого перед Базилікою Вервиці. Цей підземний храм має дуже великі розміри та може вмістити до 27000 присутніх. Ціль побудови такого великого храму витікала з того, що під час великого напливу прочан у Лурд храми не могли вмістити усіх охочих, і часто відправи проводилися на майдані, що було не завжди зручно, особливо під час негоди. Будівництво храму здійснювалося під керівництвом трьох архітекторів: П'єра Пінзарда, Андре де Лонне та П'єра Ваго. Проєктуванням освітлення храму займалися брати Сала-Малєрб.

Споруда має форму сучасного критого стадіону, в центрі якого розташований основний вівтар. Церква добре пристосована для пересування в інвалідних візочках, вкрита сіткою спеціальних доріжок. Завдяки спеціально спроєктованій системі освітлення здається, ніби через вітражі підземного храму пробивається природне денне світло. На вітражах зображено сюжети вісімнадцяти Об'явлень Бернадетти, чотирнадцяти стацій Хресної дороги Ісуса Христа, Воскресіння Христове і п'ятнадцять містерій з Базиліки Вервиці.

Підземна Базиліка була освячена й відкрита для богослужінь у 1958 році, до річниці Об'явлень Пресвятої Богородиці. Освячення провів кардинал Ронцаллі, майбутній папа Іван ХХІІІ. Назву Базиліка отримала в честь святого папи Пія Х тому, що саме він видав декрет про визнання печери Масабієль у Лурді святим місцем.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

У 1968 році греко-католицький священик о. Василь Прийма отримав дозвіл на обладнання в українському стилі однієї з каплиць у Базилиці Вервиці для прочан-українців. На кошти української діаспори всього світу був розписаний вівтар каплиці з образами. Роботу виконували відомі українські маляри: О. Мазурик з Парижа, М. Дмитерко з Детройта та Л. Денисенко з Австралії. Ця каплиця виконувала функції храму для українців до 1982 р., доки не було збудовано храм Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці був спроєктований архітектором Мирославом-Данилом Німцівим, розписаний під керівництвом професора Академії Красних Мистецтв з Кракова Є. Новосільського. Оригінальний іконостас є витвором рук відомого митця Петра Холодного. Храм з'єднаний з плебанією, у якій знаходяться адміністративні та господарські приміщення для пароха та всього штату обслуговчого персоналу.

Храм Святого Серця Парафіяльний храм Святого Серця знаходиться в адміністративному центрі міста. Храм розташований на місці старої церкви Святого Петра, у якій брали шлюб батьки Бернадетти Субіру і де вона була охрещеною. Будівництво храму розпочалося в 1875 році і було завершеним у 1903 році. У храмі знаходяться деякі старі церковні речі, якими користувалися ще в старій церкві Святого Петра.

Прикрашають храм дві величні фігури: Пречистої Діви Марії та Івана Хрестителя. При вході до храму, над портиком розміщено вісім фігур святих, яких найбільше шанують у Франції. З одного боку святий Вінсент де Поль, святий Мішель Гарікоїт, святий Кюрі д'Арс, святий Паскаль Бейон, а з іншого — свята Бернадетта Субіру, свята Женев'єва, свята Жанна д'Арк, святий Жермен де Пібрак. В портику знаходиться зображення Коронування на Царство Ісуса Христа.

Купелі Примітивні тимчасові споруди для купання були побудовані в 1850-х місцевими будівельниками. До 1880 було тільки два басейни, які наповнювалися ручним насосом. 1880 року дерев'яні купальні будинок містять чотирнадцять басейнів (" Piscines ") була побудована. Французький письменник Еміль Золя відвідав святині в 1891 році і знову в 1892 році. Він писав: А вода була не зовсім привабливо. Грот батьки боялися, що вихід навесні буде недостатньо, тому в ті часи вони мали воду в басейнах змінилася тільки два рази на день. Як кілька сотень пацієнтів пройшли через ту ж воду, ви можете собі уявити, що жахливо відстійних це було в кінці. Був у ньому все: теми крові, відторгнуті-офф шкіри, струпи, шматочки тканини і бинт, огидний суп з бід ... дивом було те, що хтось з'явився живим з цієї людської слизу. [ 6 ] У 1897 Ювілейний паломництво до Люрду, священик Франсуа Пікар хотілося пити після довгого дня. Замість питної прісної води, він попросив помічника, щоб заповнити свою склянку з купальня, сильно забруднені з хворих паломників, які були завантажені в неї. Коли батько отримав [води], він зробив знак хреста і пили повільно, до самого кінця. Потім він повернув скла і уклав з посмішкою: "вода хороша Матері Небесної завжди смачно." [ 7 ]