Лукреції () — патриціанський та заможний плебейський рід Стародавнього Риму. Мав етруське походження. Родове ім'я, можливо, походить від латинського слова «lucrum» — «прибуток, вигода». Представники роду багато разів займали найвищі магістратури у Римській республіці та ранній Імперії. Втім, політично впливовими Лукреції були у період ранньої Республіки. До патриціїв належав рід Лукреціїв Триціпітинів, а до плебеїв — Галл, Офелла, Кар, Веспілон, Тріон.

Найвідоміші Лукреції Спурій Лукрецій Триципітін, (*? — 509 рік до н. е.) префект міста, консул-суффект 509 року до н. е. Тіт Лукрецій Триципітін, консул 508 та 504 років до н. е. Луцій Лукрецій Триціпітин, консул 462 року до н. е. Ост Лукрецій Триціпітин, консул 429 року до н. е. Публій Лукрецій Триціпітин, консульський трибун 419 та 417 років до н. е. Луцій Лукрецій Триціпітин Флав, консул 393 року до н. е. Спурій Лукрецій, претор 172 року до н. е. Гней Лукрецій Тріон, очільник монетного двору 136 року до н. е. Луцій Лукрецій Триціпітин, очільник монетного двору у 76-74 роках до н. е. Квінт Лукрецій Веспілон, консул 19 року до н. е. Тіт Лукрецій Кар, відомий філософ та поет, автор твори «Про природу речей». Лукреція, дружина Луція Тарквінія Коллатіна, загибель якої стало приводом для повалення влади царя Тарквінія II Гордого.

Джерела Aa.Vv., Accademie e biblioteche d'Italia, Volume 15, Palombi, Roma 1940, p. 234.; Francesco Ribezzo, Rivista indo-greco-italica di filologia, lingua, antichità, Volumi 17-19, 1934.