Видубицька дзвіниця — невіддільна частина барокового ансамблю Видубицького монастиря, зведена коштом гетьмана Данила Апостола у 1727—1733 роках.
Історія Відпочатку дзвіниця мала бути надбрамною, але під час будівництва арка, на яку спиралася споруда, дала тріщину, і її терміново заклали. В'їзд зробили поруч із дзвіницею через спеціально збудовані ворота. Споруда була квадратною у плані та мала три яруси. На другому ярусі була церква св. Данила, а на третьому — церковні дзвони.
Архівні документи 1766 року свідчать про те, що «церква і дзвіниця до близького нахиляються падінню». У 1778 році задля уникнення повної руйнації із дзвіниці зняли дзвони і перевісили їх на дерев'яну дзвіницю, терміново споруджену на монастирському дворі.
У 1829—1833 роках було проведено роботи з укріплення фундаментів і за проектом архітектора Андрія Меленського було надбудовано червертий восьмигранний ярус в стилі класицизму. У 1910—1913 роках з північно-західного боку дзвіниці за проектом архітектора Євгена Єрмакова зроблено двоповерхову прибудову. На першому поверсі розміщувався магазин, а на другому — монастирська ризниця і бібліотека.
Тепер на другому ярусі дзвіниці розміщена церква св. пророка Даниїла
За монастирською брамою, у приміщенні добудови до дзвіниці знаходиться ресторан-музей «Монастирська трапезна», який не належить монастирю.
Архітектура Особливістю споруди є те, що всі її фасади мають різне оздоблення. Сучасне розфарбування бані золотими зірками на синьому тлі з'явилося вперше після ремонту 1894 року.
Див. також Видубицький монастир
Посилання Офіційний сайт Видубицького монастиря
Джерела Кілессо Т. С. Видубицький монастир. — К.: Техніка, 1999. — 127 с.: іл. ISBN 966-575-171-9 Наталія Чаленко. Видубицький монастир // Купола: історичний альманах / Купола, вип. 4 (2007)